?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 911/1591/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: Дунець Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Ковельводоканал" Ковельської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді - Баранов Д.О.
від 10.05.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Алданова С.О., Шапран В.В., Корсак В.А.
від 09.10.2023
за позовом Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд"
про визнання укладеним договору,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (назву змінено на Комунальне підприємство "Ковельводоканал" Ковельської міської ради, далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" (далі - Відповідач), в якому просив визнати договір про надання послуг з централізованого водовідведення від 01.05.2022 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" та Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" укладеним в редакції Позивача.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивачем здійснюється приймання стічних вод від каналізації насосної станції по вул. Сурікова в м. Ковель, яка належить Відповідачу, а тому, на думку Позивача, наявні правові підстави для визнання укладеним між сторонами договору про надання послуг з очищення стічних вод на очисних спорудах управління.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2022 позовну заяву та додані до неї документи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва за підсудністю.
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.
5. Вказані рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:
- Відповідач листом від 30.05.2022 №1636 щодо розгляду проекту договору повідомляв Позивача, що для належного розгляду всіх умов проекту договору потрібно надати додаток №1 до акту розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін зі зміненим масштабуванням (зменшеним) з відображенням меж відповідальності на вул. Сурікова у місті Ковелі.
Втім, Позивач навпаки надав акт розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін у масштабі 1:1000 (збільшений). Щодо перебування на балансі Відповідача каналізаційної насосної станції по вул. Сурікова в м. Ковель, Відповідач жодних заперечень не має;
- суди зазначили, що з такого масштабу (збільшеного) неможливо встановити розташування всіх мереж Відповідача та під`єднані до них мережі Позивача;
- відносини між сторонами були врегульовані договором №БМЕСУ-18-97К-002 від 07.08.2018, однак Позивач з 01 січня 2022 року розірвав договори з фізичними та юридичними особами району Ковель-2 м. Ковель Волинської області про надання послуг з централізованого водовідведення, натомість, розірвавши договори з абонентами, Позивач розірвав договір і з Відповідачем №БМЕСУ-18-97К-002 від 07.08.2018, згідно з яким останнє надавало послуги Позивачу з відведення стічних вод від абонентів району Ковель-2 м. Ковель Волинської області.
Заразом при розірвані договорів Позивачем на централізоване водовідведення з абонентами району Ковель-2 м. Ковель Волинської області ці абоненти не стають автоматично абонентами Відповідача, а каналізаційні мережі - мережами Відповідача;
- оскільки із умов проекту договору від 01.05.2022 та схемі доданій Позивачем до договору (додаток № 1 акт розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності) сторін відображаються лише мережі належні Відповідачу, а мережі, які впадають у вказані мережі (і належать Позивачу) в цьому додатку відсутні, то за таких обставин суди погодилися із доводами Відповідача, що останній був позбавлений можливості належним чином розглянути умови договору, а отже, й підписати його у редакції запропонованій Позивачем;
- Позивачем при зверненні до суду з даним позовом не представлено суду доказів узгодження сторонами всіх істотних умов спірного договору;
- у позові не наведено жодної зобов`язальної норми закону, яка б у свою чергу зобов`язувала Відповідача укласти спірний договір з Позивачем;
- Відповідачем були вчинені всі дії для врегулювання вказаних спірних відносин, зокрема погодження передачі у комунальну власність об`єктів водовідведення на ст. Ковель. Проте, ані Позивач, ані Ковельська міська рада (яка є засновником Позивача) не вчинили дій по прийняттю мереж водовідведення Відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
6. Позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
7. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та вказав на:
- неправильне застосування норм матеріального права, а саме частини 3 статті 179 та статті 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), без урахування висновку щодо їх застосування, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №904/4442/19 та від 13.01.2021 у справі №922/267/20;
- порушення норм процесуального права, а саме статей 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), без урахування висновку щодо їх застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №46/606.
8. Скаржник мотивував касаційну скаргу наступним:
- Скаржник належить до комунальної форми власності та є одним з основних надавачів послуг водопостачання та водовідведення в м. Ковелі та Ковельському районі;
- Скаржник здійснює приймання стічних вод від каналізаційної насосної станції по вул. Сурікова в м. Ковель, яка належить Відповідачу, до системи централізованого водовідведення та очищає їх на очисних спорудах з наступним скидом у водоймище;
- специфіка правовідносин полягає в наступному: до каналізації насосної станції по вул. Сурікова в м. Ковель по каналізаційних мережах Відповідача надходять стічні води від населення та юридичних осіб, які проживають/розташовані в районі Ковель-2; каналізація насосної станції Відповідача здійснює перекачування стоків, що зібрані самопливом від фізичних та юридичних осіб району Ковель-2; Відповідач здійснює транспортування стоків своїми напірними колекторами від каналізації насосної станції до камер переключення Скаржника; безпосередня очистка стічних вод здійснюється очисними спорудами Скаржника;
- до 01 січня 2022 року взаємовідносини між Скаржником та Відповідачем були врегульовані договором від 07.08.2018 №БМЕСУ-18-97К-002 про відведення стічних вод, де Скаржник виступав замовником, а Відповідач - виконавцем. Згідно з умовами вказаного договору Відповідач здійснював надання послуг з відведення стічних вод від абонентів району Ковель-2;
- тобто послуги з централізованого водопостачання споживачам району Ковель-2 надавались Відповідачем з власних водозаборів на підставі укладених зі споживачами договорів, відтак населення та юрособи району Ковель-2 були абонементами Відповідача; стоки споживачів району Ковель-2 потрапляли безпосередньо в мережі Відповідача, цими мережами доставлялись до каналізаційної насосної станції Відповідача і лише на заключному етапі потрапляли в очисні споруди Скаржника; до 01 січня 2022 року договори на централізоване водовідведення були укладені між споживачами та Позивачем, однак з метою приведення фактичних відносин між Скаржником і Відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, дані договори у зв`язку із припиненням дії договору від 07.08.2018 №БМЕСУ-18-97К-002 також припинили свою дію з 01 січня 2022 року;
- Скаржник зауважує, що протягом дії договору від 07.08.2018 №БМЕСУ-18-97К-002 про відведення стічних вод, згідно з умовами якого Скаржник оплачував Відповідачу вартість відведення Відповідачем своїми мережами стічних вод від абонентів району Ковель-2 до очисних споруд Скаржника, жодних зауважень чи заперечень щодо належності Відповідачу цих мереж не було;
- Відповідач не вчинив жодних реальних дій з метою передачі своїх мереж в комунальну власність;
- Відповідач здійснював видачу технічних умов на приєднання житлових будинків у районі Ковель-2 до мереж водовідведення, які перебувають на балансі Відповідача, тому твердження Відповідача про відсутність відповідних мереж на його балансі не відповідає дійсності.
9. Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому скаргу просив залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
10. Відзив обґрунтовано наступним:
- відносини між сторонами були врегульовані договором від 07.08.2018 №БМЕСУ-18-97К-002, додатками до якого були переліки фізичних та юридичних осіб району Ковель-2 м. Ковель Волинської області, з якими Скаржник мав укладені угоди про надання послуг з централізованого водовідведення, а мережі відповідно до Правил прийому стічних вод перебували на його балансі. Тобто згідно з вказаним договором Відповідач приймав стоки від абонентів Скаржника, перелік яких був додатком до вказаного договору, де чітко зазначалось, що Відповідач здійснює перекачування на каналізаційну насосну станцію стоки цих абонентів, тобто Відповідач не є споживачем. Однак Скаржник з 01 січня 2022 року розірвав угоди з фізичними та юридичними особами району Ковель-2 про надання послуг з централізованого водовідведення. Однак при розірванні таких договорів Скаржником з абонентами району Ковель-2, ці абоненти не стають автоматично абонентами Відповідача, а каналізаційні мережі - мережами Відповідача;
- у схемі, доданій Скаржником до запропонованого ним договору, відображаються лише мережі, належні Відповідачу, однак мережі, які під`єднані до вказаних мереж і не належать Відповідачу, у цьому додатку відсутні;
- щодо перебування на балансі Відповідача каналізаційної насосної станції по вул. Сурікова в м. Ковель Відповідач заперечень не має;
- листом від 14.04.2022 Відповідач повідомляв Скаржника, що водовідведення не є профільним видом його діяльності, тому не заперечує щодо передачі в комунальну власність об`єктів водовідведення на ст. Ковель. Однак для вирішення цього питання необхідне рішення органу місцевого самоврядування про надання згоди на прийняття у комунальну власність таких об`єктів. До цього часу Відповідач пропонував Скаржнику встановити рівноцінні договірні умови, які діяли до 01 січня 2022 року. Тому посилання Скаржника на те, що Відповідач не здійснює та не ініціює питання з приводу проведення комплексної інвентаризації мереж, є безпідставним, оскільки ані Скаржник, ані Ковельська міська рада не вчиняли жодних дій по прийняттю каналізаційних мереж Відповідача.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Відповідно до статуту Позивача предметом його діяльності, серед інших, є надання послуг водопостачання та водовідведення різним категоріям споживачів (населення, промислові та інші підприємства, установи, організації) згідно з укладеними договорами та діючими тарифами (пп. 3.2.1.).
Основними видами діяльності Позивача за КВЕД є:
36.00 Забір, очищення та постачання води (основний)
43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи
71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах
37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.
12. Відповідно до Зведеного переліку суб`єктів природних монополій Антимонопольного комітету України Позивач займає монопольне становище з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у Волинській області.
13. До 01 січня 2022 року взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем були врегульовані договором №БМЕСУ-18-97К-002 про відведення стічних вод від 07.08.2018, де Позивач виступав замовником, а Відповідач - виконавцем.
14. 30 листопада 2021 року Позивач листом №1357 повідомив Відповідача про припинення дії договору №БМЕСУ-18-97К-002 про відведення стічних вод від 07.08.2018 з 01 січня 2022 року та рекомендував оформити з Позивачем договірні відносини про надання послуг з очищення стічних вод на очисних спорудах управління.
15. 21 лютого 2022 року Позивач повторно листом №153 звернувся до Відповідача з вимогою негайно припинити скидання своїх стічних вод до централізованих мереж Позивача та наголосив про необхідності в терміновому порядку укласти договір на надання послуг з централізованого водовідведення.
16. 27 березня 2022 року у зв`язку із відсутністю договірних відносин та продовженням скиду стічних вод від каналізаційної насосної станції по вул. Сурікова в м. Ковель, яка належить Відповідачу до системи централізованого водовідведення Позивача, Позивач листом №188 звернувся до Відповідача із закликом до укладення відповідного договору або шляхом передачі відповідних інженерних мереж на баланс Позивача.
17. 14 квітня 2022 року від Відповідача надійшов лист б/н та дати, в якому Виробничий структурний підрозділ "Львівська дирекція" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не заперечує щодо передачі в комунальну власність об`єктів водовідведення на ст. Ковель та пропонує встановити рівноцінні договірні умови, які діяли до 01 січня 2022 року.
18. 03 травня 2022 року супровідним листом №309 Позивачем було надіслано Відповідачу договір про надання послуг з централізованого водовідведення від 01.05.2022 у двох примірниках для узгодження та підписання в двадцятиденний термін.
19. У відповідь на лист Позивача, Відповідач листом від 30.05.2022 №1636 звернувся з проханням надати додаток №1 до акту розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін зі зміненим масштабуванням з відображенням меж відповідальності на вулиці Сурікова в місті Ковель.
20. 21 червня 2022 року Позивачем листом №483 було надіслано додаток №1 до акту розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в масштабі 1:1000.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
21. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов такого висновку.
22. Предметом позову у даній справі є вимога про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого водовідведення за рішенням суду.
При підготовці проєкту такого договору Скаржник керувався Водним кодексом України, Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 02.12.2017 №316, Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до системи централізованого водовідведення, затвердженим наказом Мінрегіонбуду від 02.12.2017 №316, Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Ковель, затвердженими рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 08.09.2011 №386, окремі норми яких Скаржник визначив підставами своїх позовних вимог.
23. Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.
24. Приписами статті 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.
25. Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.12.2017 №316 визначено процедуру приймання (відведення та/або очищення) стічних вод.
Ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (виробники) та, зокрема, на юридичних осіб, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (споживачі).
26. В силу приписів пункту 10 зазначених Правил, приймання стічних вод споживачів до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди системи централізованого водовідведення здійснюється виключно за договорами.
Виконавець укладає зі споживачем договір за умови, що мережа водовідведення та очисні споруди системи централізованого водовідведення мають резерв пропускної спроможності. Виконавець приймає стічні води споживача до системи централізованого водовідведення за умови, що показники якості стічних вод споживача відповідають вимогам цих Правил, місцевих правил приймання та умовам укладеного з виконавцем договору. (пункт 6 вищевказаних Правил).