ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 201/2094/21
провадження № 61-16130 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамова Вікторія Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 а на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня
2023 року у складі судді Ткаченко Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В.,
Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамова В. М., про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 27 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого
є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі -
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), та ним було укладено кредитний договір
№ 014/137372/3182/74, за умовами якого він отримав кредит у розмірі
179 401,25 грн, зі сплатою 12,5 % на рік, з кінцевим терміном повернення кредиту до 27 вересня 2022 року.
27 вересня 2007 року між банком та ним було укладено іпотечний договір
№ 014/137372/3182/74/1, за умовами якого на забезпечення вказаного кредитного зобов`язання він передав в іпотеку банку належне йому на підставі договору купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року майно - квартиру
АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2012 року у справі № 412/14645/2012 позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27 вересня 2007 року № 014/137372/3182/74/1, укладеним між ним та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме на квартиру
АДРЕСА_1 . Кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки, направлено на погашення заборгованості за кредитним договором,
що становить 418 871,17 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у справі
№ 412/14645/2012 його апеляційну скаргу частково задоволено, змінено заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2012 року шляхом зменшення визначеного судом розміру заборгованості за кредитним договором з 418 871,17 грн до 174 491,66 грн (прострочена сума заборгованості).
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У лютому 2021 року йому стало відомо, що у провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа № 201/11446/20 за позовом ОСОБА_4 до нього про усунення перешкод у користуванні вищевказаною квартирою шляхом виселення. Ознайомившись з цією справою, він довідався, що на належну йому квартиру на підставі договору купівлі-продажу
від 06 листопада 2020 року № 127 зареєстровано право власності за
ОСОБА_4 .
Попередньо право власності на спірну квартиру належало продавцю
ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору від 27 вересня 2007 року
№ 014/137372/3182/74/1, договору про відступлення прав за іпотечним договором від 26 листопада 2018 року № 014/137372/3182/74/1. Право власності за ОСОБА_3 було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 лютого 2020 року виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, номер запису про право власності 35721572, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2042939212101.
Позивач вважав, що реєстрація у позасудовому порядку права власності на належну йому квартиру за ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору, шляхом внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних відомостей здійснено з порушенням положень закону, оскільки ОСОБА_3 не було виконано вимоги передбачені статтею 35 Закону України "Про іпотеку" та пункту 5 іпотечного договору від 27 вересня 2007 року,
а саме не направлено йому вимогу про усунення порушень кредитного договору
з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у визначений законом спосіб.
Крім того, на час звернення стягнення на предмет іпотеки у Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності від 27 липня
2007 року САВ № 099826 був наявний запис про право власності на спірну квартиру за попереднім її власником - ОСОБА_5, в якого позивач її придбав.
Відомості про його право власності на спірну квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно були відсутні у зв`язку з тим, що ним не здійснено державної реєстрації договору купівлі-продажу спірної квартири від 27 вересня 2007 року, укладеного між
ОСОБА_5 та ним.
На час звернення стягнення на предмет іпотеки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна був наявний запис про обтяження спірної квартири на підставі постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпро про арешт нерухомого майна, у зв`язку з чим державний реєстратор не мав права вчиняти реєстрацію права власності за ОСОБА_3 .
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд:
- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на спірну квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2042939212101,
з одночасним припиненням речового права ОСОБА_3, зареєстрованого
25 лютого 2020 року у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, номер запису про право власності 35721572 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2042939212101;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06 листопада 2020 року № 127, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з одночасним припиненням речового права ОСОБА_4, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно 06 листопада 2020 року, 11:02:05, номер запису про право власності 35721572 на спірну квартиру.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня
2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 26 листопада 2018 року
АТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі договору про відступлення прав вимоги відступило публічному акціонерному товариству "Оксі Банк" (далі - ПАТ "Оксі Банк") право вимоги за іпотечним договором від 27 вересня 2007 року
№ 014/137372/3182/74/1, укладеним між позивачем та АТ "Райффайзен Банк Аваль".
26 листопада 2018 року ПАТ "Оксі Банк" на підставі договору про відступлення прав вимоги відступило товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" (ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп") право вимоги за іпотечним договором від 27 вересня 2007 року №014/137372/3182/74/1.
26 листопада 2018 року ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" на підставі договору про відступлення прав вимоги відступило ОСОБА_3 право вимоги за іпотечним договором від 27 вересня 2007 року № 014/137372/3182/74/1.
Презумпцію правомірності, укладених 26 листопада 2018 року договорів про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 27 вересня 2007 року,
позивачем не спростовано, а отже, не доведено неправомірності переходу всіх прав, як іпотекодержателя до нового кредитора (іпотекодержателя) -
ОСОБА_3
ОСОБА_3 було дотримано процедуру належного надсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, а отже, реєстрацію права власності за іпотекодавцем проведено без порушень пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 2015 року № 1127.
Позивачем заперечувався факт отримання вимоги іпотекодержателя про усунення порушення та заперечувався факт підписання позивачем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900501644396. За клопотанням позивача у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, яку не було проведено через ненадання судовому експерту оригіналу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення
№ 4900501644396.
У заяві від 17 травня 2023 року представник відповідачів повідомила про неможливість надати оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900501644396, оскільки воно було викрадено з автомобіля ОСОБА_3 разом з іншими документами, у зв`язку з чим останній звернувся з відповідною заявою до органів поліції. Разом з тим перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв`язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників підприємства поштового зв`язку. Добросовісне виконання ними своїх службових обов`язків у цьому випадку презюмується,
а у справі відсутні належні і допустимі докази протилежного.
Посилання позивача на те, що на час звернення стягнення на предмет іпотеки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна був наявний запис про обтяження спірної квартири на підставі постанови державного виконавця на увагу не заслуговують, оскільки іпотекодержатель, зокрема, і новий кредитор, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи, може безперешкодно реалізувати право на задоволення своїх вимог до боржника переважно перед іншими його кредиторами, зокрема, шляхом реєстрації права власності за ним на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому законом.
Безпідставними є доводи позивача про те, що на момент звернення стягнення на предмет іпотеки у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 1788068) був наявний запис щодо спірної квартири про право власності на неї за ОСОБА_5, тому що сам цей факт не може бути підставою для скасування законної державної реєстрації права власності за ОСОБА_3, а вказаний факт свідчить про недобросовісність дій позивача, як учасника цивільних правовідносин. Позивач протягом 10 років з дати укладення договору купівлі-продажу спірної квартири недобросовісно виконував свої обов`язки щодо державної реєстрації права власності на неї. Відсутність реєстрації права власності на спірне нерухоме майно дозволяла позивачу не сплачувати кредит.
Крім того, позивач 26 листопада 2011 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 та змінив прізвище з " ОСОБА_7" на " ОСОБА_8", а через 4 дні змінив свій паспорт,
і 16 березня 2012 року, тобто через 3,5 місяці після реєстрації шлюбу, розірвав його.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що ОСОБА_1 визнавав себе власником спірної квартири, передавши її в іпотеку. Отже, відсутні правові підстави для скасування рішення державного реєстратора від 25 лютого 2020 року про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3, яка здійснена на підставі іпотечного договору від 27 вересня 2007 року № 014/137372/3182/74/1, договорів про відступлення прав за іпотечним договором від 26 листопада
2018 року. Таким чином, договір купівлі-продажу від 06 листопада 2020 року, укладено між ОСОБА_3, як продавцем, та ОСОБА_4, як покупцем, з дотриманням положень закону.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 14 червня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що 15 листопада 2019 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про усунення порушення у порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку", а саме у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги усунути порушення умов кредитного договору від 27 вересня 2007 року № 014/137372/3182/74 та сплатити заборгованість за кредитним договором. Також цією вимогою було повідомлено позивача, що у разі непогашення заборгованості буде стягнуто заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказану вимогу позивач отримав 21 листопада 2019 року, що підтверджується його підписом на повідомленні. Отже, апеляційний суд погодився з висновком районного суду про те, що ОСОБА_9 було дотримано вимоги Закону України "Про іпотеку" та умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя щодо повідомлення іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скаргу про те, що у накладній до спірного поштового відправлення зазначено номер телефону, який не належить позивачу, апеляційний суд не врахував, оскільки ця обставина належними та допустимими доказами не підтверджена.
Посилання апеляційної скарги на ненадання відповідачем оригіналу рекомендованого повідомлення спростовуються матеріалами справи.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимога позову про визнання договору купівлі-продажу спірної квартири від 06 листопада 2020 року недійсним задоволенню також не підлягає, оскільки є похідною від основної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 201/2094/21 з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на відсутність доказів надання іпотекодержателем відомостей про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Вказані обставини є правовою підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.
Крім того, іпотекодержателем не надано державному реєстратору довідку, яка містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням.
Суд першої інстанції помилково зробив висновок, що відсутність оригіналу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення
№ 4900501644396, у зв`язку з чим не була проведена судова почеркознавча експертиза, на увагу не заслуговує, оскільки відповідно до вимог статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, визначеними
статтею 89 цього Кодексу. Єдиним належним доказом достовірності наданих до суду копій може бути лише дослідження оригіналу документа, зокрема за ініціативою суду. Отже, факт отримання позивачем 21 листопада 2019 року вимоги відповідача про усунення порушення не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки ОСОБА_9 не надано оригіналу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі при існуванні рішення суду, яке набрало законної сили, про звернення стягнення на предмет іпотеки, є неправомірним.
Доводи особи, яка подала відзив
У грудні 2023 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,
на їх законність не впливають. Позивач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, заборгованість не сплатив, тому звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає положенням закону.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_11 було укладено кредитний договір № 014/137372/3182/74, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 179 401,25 грн, зі сплатою відсотків
за користування кредитом у розмірі 12,5 % на рік з кінцевим терміном повернення кредиту до 27 вересня 2022 року (а.с. 39-43, т. 1).
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань, 27 вересня
2007 року між позивачем та банком було укладено іпотечний договір
№ 014/137372/3182/74/1, за умовами якого іпотекодавцем було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 211-214, т. 1).
Відповідно до витягу від 14 червня 2012 року № 00010626803 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб 26 листопада 2011 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_6 та після державної реєстрації прізвище " ОСОБА_7" змінено на " ОСОБА_8". Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу
від 04 травня 2012 року серія НОМЕР_2 16 березня 2012 року шлюб
було розірвано, після розірвання шлюбу позивач залишив прізвище " ОСОБА_8"
(а.с. 28, т. 1).
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2012 року у справі № 412/14645/2012 позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27 вересня 2007 року № 014/137372/3182/74/1, укладеним між ОСОБА_11 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме на квартиру