ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа №340/3739/21
адміністративне провадження № К/990/18567/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області
на окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді: Чепурнов Д.В., Мельник В.В.,)
у справі № 340/3739/21
за позовом Державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг"
до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області
про визнання протиправним та скасування висновку
I. РУХ СПРАВИ
1. Державне підприємство "Агентство місцевих автомобільних доріг" (далі - позивач, Підприємство, Замовник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (надалі - відповідач, Держаудитслужба), в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 23 червня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-01-22-012063-b державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг" (далі - Висновок).
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 23 червня 2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-01-22-012063-b.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано.
Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 23 червня 2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-01-22-012063-b.
4. Окремою ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року доведено до відома особисто голови Державної аудиторської служби України про виявлені судом порушення - для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють неналежному виконанню посадових обов`язків та притягнення до відповідальності посадових осіб Державної аудиторської служби України, дії та бездіяльність яких призвели до порушень.
5. Не погоджуючись із таким судовим рішенням Держаудитслужба звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року.
6. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Суд апеляційної інстанції, постановляючи окрему ухвалу, вказав про те, що норми Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII) не передбачають процедури усунення виявлених порушень, процедури закупівлі після визначення переможця, процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Оскільки у даному випадку Держаудитслужба не скористалась своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками (до 22 лютого 2021 року) та до проведення аукціону і визначення переможця (12 березня 2021 року) і до укладення договору (31 березня 2021 року), що унеможливило своєчасне реагування учасника на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, вимоги відповідача щодо припинення зобов`язання після оголошення переможця та укладання договору з переможцем закупівлі є протиправними.
8. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 30 листопада 2021 року у справі № 160/8403/19 та від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20. Також суд апеляційної інстанції при ухваленні окремої ухвали застосував Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року (далі - Порядок № 550).
9. Суд дійшов висновку, що Держаудитслужба обмежилась лише наданням Висновку із запізненням, і тим самим фактично самоусунулась від виконанні покладених на неї обов`язків по здійсненню державного фінансового контролю. Тобто, відповідач в цьому випадку діяв у спрощений для нього спосіб шляхом надання позивачу можливості оскаржувати Висновок у судовому порядку, без належного використання своїх повноважень по забезпеченню ефективного та результативного використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, і для виправданого у даному випадку своєчасному втручанні в публічні закупівлі послуг.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У касаційній скарзі Держаудитслужба вказала, що в розумінні частини другої статті 2 Закону № 2939-XII моніторинг закупівлі та інспектування є різними контрольними заходами, які провадяться органами державного фінансового контролю та порядок їх проведення регулюється різними нормативно правовими актами. На думку відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівлі здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом № 922-VIII. У свою чергу, абзацом 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII чітко визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії.
11. Також скаржник наголосив, що суд апеляційної інстанції в окремій ухвалі, пославшись на норми пункту 50 Порядку № 550, не врахував, що вказаний нормативний акт регулює виключно порядок проведення інспектування, і жодним чином не стосується порядку проведення моніторингу закупівель, який регулюється статтею 8 Закону № 922-VIII.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Згідно зі статтею 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.