ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 815/5548/17
касаційне провадження № К/9901/56184/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк" Кічука Олега Івановича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 (суддя Самойлюк Г.П.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 (головуючий суддя - Потапчук В.О., Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк" до Головного управління ДФС в Одеській області про зобов`язання надати висновок про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Юніон Стандард Банк" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило зобов`язати відповідача надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення позивачу надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 830527,66 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 21.08.2017 він звернувся до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплачених коштів за податковими зобов`язаннями з податку на прибуток у розмірі 830527,66 грн, однак відповідачем було відмовлено у задоволенні заяви в зв`язку з наявністю у платника заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 3283,00 грн та вказано, що сума переплати складає лише 548695,66 грн. Позивач, не погоджуючись із зазначеною позицією контролюючого органу, послався на те, що правові засади та порядок ліквідації банку визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно даних правовідносин, встановлює окремий порядок задоволення вимог кредиторів банку та за приписами пункту 3 частини другої статті 46 цього Закону з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав, відтак, на думку позивача, заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 3283,00 грн вважається погашеною, оскільки відповідач не заявив уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію позивача свої вимоги у визначений статтею 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів осіб" тридцяти денний строк. Позивач вважає, що контролюючий орган необґрунтовано відобразив суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 548695,66 грн, вирахувавши з суми 830527,66 грн кошти у розмірі 281832,00 грн, оскільки, на переконання позивача, вимоги за зобов`язаннями банку зі сплати податків і зборів можуть пред`являтися лише в межах ліквідаційної процедури та погашаються в сьому чергу відповідно до статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів осіб". На думку позивача, контролюючим органом безпідставно не вчинено дій, передбачених статтею 43 Податкового кодексу України, щодо повернення позивачу надмірно сплачених коштів з податку на прибуток у сумі 830527,66 грн.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06.02.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди враховуючи, що позивач у звітній декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період самостійно визначив суму податкового зобов`язання податок на прибуток, нараховану за результатами останнього (звітного) податкового періоду, у сумі 281832,00 грн, яка,з урахуванням приписів частини першої статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вважається узгодженою, та відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України на позивача покладений обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, дійшли до висновку, що контролюючий орган обґрунтовано відобразив суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 548695,66 грн, вирахувавши з суми 830527,66 грн кошти у розмірі 281832,00 грн
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неврахування судами того, що вимоги за зобов`язання банку із сплатою податків і зборів, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до положень статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.08.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 28.02.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №939 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк" рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 №182 розпочато ліквідацію установи та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.12.2015 №241 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЮСБ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку" на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №939, зокрема, припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ЮСБ БАНК", розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ЮСБ БАНК" з 28.12.2015 по 27.12.2017 включно, з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "ЮСБ БАНК", визначені законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону, Кічуку Олегу Івановичу строком на два роки з 28.12.2015 по 27.12.2017 включно.
Згідно з актом звіряння розрахунків від 25.05.2016 №1080-17 між позивачем та контролюючим органом позитивне сальдо Товариства за платежем 11020600 "Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України" становить 830527,66 грн - сальдо на 01.04.2016.
Платником 31.07.2017 до контролюючого органу було подано звітну декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2017 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток, нараховану за результатами останнього (звітного) податкового періоду, у розмірі 281832,00 грн.
21.08.2017 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк", керуючись пунктом 43.4 статті 43 ПК України, звернулась до контролюючого органу із заявою за вих. №4034 щодо повернення надміру (помилково) сплачених грошових коштів за податковими зобов`язаннями в сумі 830527,66 грн.
Листом контролюючого органу від 18.09.2017 за вих. №9286/10/15-32-07-01-08 відмовлено платнику у поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань в сумі 830527,66 грн. Відмова мотивована тим, що відповідно до статті 43 ПК України, пункту 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань підлягають поверненню платнику відповідно, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Однак, відповідно до даних інформаційних систем ДФС за кодом бюджетної класифікації 14010100 - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у Товариства є заборгованість в сумі 3283,00 грн. При цьому зазначено, що наявна сума переплати в ІКП за кодом бюджетної класифікації 11020600 - податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, складає 548695,66 грн. Також, було запропоновано Товариству здійснити розрахунки з бюджетом у повному обсязі, сплативши наявну заборгованість, та провести звірку стану розрахунків за відповідним платежем.
Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю відмови контролюючого органу в поверненні коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правомірності діям контролюючого органу, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату є надміру сплачені грошові зобов`язання.
За правилами статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів визначено статтею 43 ПК України.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.6 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.