ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 420/13121/22
адміністративне провадження № К/990/31274/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року (суддя Марин П.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (судді Шевчук О.А., Бойко А.В., Федусик А.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ НП в Одеській області) від 18 серпня 2022 року №1370 в частині накладення на старшого сержанта поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Подільського районного управління поліції ГУ НП в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області від 23 серпня 2022 року №1415 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 ;
- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Подільського районного управління поліції ГУ НП в Одеській області, з 25 серпня 2022 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також всі судові витрати.
Наведені позивачем мотиви зводяться головним чином до необґрунтованості висновку про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, недоведеності належними доказами обставин, які покладено в основу такого висновку, відсутності на момент прийняття оспорюваних наказів чинних рішень щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні будь-якого адміністративного чи іншого правопорушення, невмотивованості підстав застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, а також непропорційності обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, яке залишив без змін П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Місцевий адміністративний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував свої висновки тим, що під час розгляду цієї справи підтвердилися обставини щодо вчинення позивачем дій, несумісних з вимогами, що ставляться до професійно-етичних якостей поліцейських, наявності у цих діях дисциплінарного проступку та спричинення ними суттєвих негативних наслідків, а саме підриву авторитету та довіри до органів Національної поліції. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження цих судових рішень позивач зазначив пункти 2 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема, стверджує про помилковість посилань суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 березня 2019 року в справі №819/736/18 та від 05 березня 2020 року в справі №815/4478/16, оскільки на відміну від згаданих справ, позивач у розглядуваному випадку службових обов`язків не виконував та транспортним засобом не керував.
Порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд, скаржник мотивує тим, що суд першої інстанції протиправно відхилив клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, оскільки, на його переконання, таке судове рішення було б важливим доказом обґрунтованості позову і наразі цей доказ судом не досліджено. Крім цього, скаржник стверджує, що суди обох попередніх інстанцій здійснили судовий розгляд упереджено та не об`єктивно, зокрема, установили обставини, які мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів та необґрунтовано надали перевагу показам свідків зі сторони відповідача, відхиливши покази свідків збоку позивача.
Наведені скаржником мотиви зводяться головним чином до того, що лише постановою суду, ухваленою за наслідками розгляду матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності могло бути встановлено факт та вину ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто у вчиненні тих дій, які в кінцевому підсумку стали підставою для звільнення. Скаржник стверджує, що того дня службових обов`язків не виконував, за кермом транспортного засобу не перебував та не був зобов`язаний проходити огляд на стан сп`яніння. На його переконання, встановлення цих обставин за наслідками службового розслідування поза зв`язком із судовим рішенням, ухваленим у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, не ґрунтується на вимогах закону.
Позиція інших учасників справи
У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки, на його переконання, суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини у справі й ухвалили оскаржувані судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач наголошує на тому, що вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не залежить від результатів розгляду судом матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки ці види юридичної відповідальності є різними за своєю суттю та між собою не пов`язані. Наразі підставою звільнення було вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а не адміністративного правопорушення. Відповідач зауважує, що за усталеною правовою позицією Верховного Суду відсутність притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності особи не спростовує наявності в її діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України), відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із притягненням позивача до адміністративної відповідальності. Закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Заперечуючи проти доводів скаржника щодо встановлення судами істотних обставин на підставі недопустимих доказів, представник ГУ НП в Одеській області указує на те, що відповідні відеозаписи є складовою матеріалів службового розслідування, які було прошито, пронумеровано та скріплено печаткою, тобто оформлено відповідно до вимог чинного законодавства. У зв`язку із цим немає жодних підстав сумніватися в автентичності відеозапису, водночас, відсутність цифрового підпису не спростовує достовірності відомостей, які на ньому містяться. Стосовно необґрунтованого надання судами переваги показанням свідків зі сторони відповідача, зауважує, що суди цілком вичерпно обґрунтували свої висновки із цього приводу, урахувавши, зокрема, наявність дружніх стосунків зі свідками, суперечливість у показаннях, а також недобросовісну поведінку позивача.
Стосовно наведених у касаційній скарзі доводів про неперебування на службі у день вчинення дій, які ставляться позивачеві в провину, відповідач наполягає на тому, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством; має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції; в особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості. У розглядуваній ситуації дії позивача цим вимогам не відповідали. Вважає, що вчинення позивачем порушень повною мірою підтверджено і такі є достатньою підставою для застосування стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Рух касаційної скарги
12 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у цій справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Загороднюк А.Г., судді Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2023 року визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу позивача залишено без руху, а скаржникові надано строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №420/13121/22 та поновлено цей строк. Цією ж ухвалою позивачеві продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою позивачем касаційною скаргою з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 з 14 серпня 2006 року до 06 листопада 2015 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, з 07 листопада 2015 року - в органах Національної поліції України, та з 24 лютого 2021 року - на займаній посаді.
28 липня 2022 року начальник Управління поліції ГУ НП в Одеській області подав керівництву ГУ НП доповідну записку за фактом можливого порушення службової дисципліни, зокрема, неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими відділу поліцейської діяльності №2 Подільського №2 ГУ НП в Одеській області, що призвело до керування поліцейським сектору реагування патрульної поліції зазначеного відділу старшим сержантом поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.
За змістом цієї доповідної записки 28 липня 2022 року об 11.06 на блок-посту ПД №003 на вул. Соборній в м. Подільську Одеської області поліцейський відділення поліції №1 взводу №2 роти №3 БКС ГУ НП в Одеській області капрал поліції ОСОБА_3 зупинив автомобіль "ВАЗ-2108", номерний знак НОМЕР_1, яким керував поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 (Окни) Подільського районного управління поліції ГУ НП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував поза службою, без табельної вогнепальної зброї, в цивільному одязі. Разом із цим, ОСОБА_1 перевозив у автомобілі свою дружину - ОСОБА_2, двох малолітніх дітей віком 3 та 6 років, однак автомобіль дитячими утримуючими системами був не облаштований. В ході спілкування зі старшим сержантом поліції ОСОБА_1 у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та відсутність посвідчення водія, після чого він пересів на переднє пасажирське сидіння, а за кермо посадив свою дружину. Про вказану подію капрал поліції ОСОБА_3 проінформовав керівництво Подільського районного управління поліції ГУ НП в Одеській області, після чого на місце події було скеровано наряд ГРПП для складання адміністративних матеріалів. Працівники ГРПП Подільського РУП запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу "Drager Alcotest" на місці зупинки, на що він категорично відмовився. У свою чергу ОСОБА_1 виявив бажання з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пройти огляд у КНП "Подільська міська лікарня ПМР ПРОО". Надалі ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні зазначеного медичного закладу, категорично відмовився у присутності свідків проходити вказаний огляд. Тієї ж доби на старшого сержанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172203 за частиною першою статті 130 КУпАП та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 667735 за частиною першою статті 126 КУпАП та серії БАБ №667735 за частиною десятою статті 121 КУпАП.
З огляду на ці обставини у доповідній записці запропоновано відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 та 1356/32808 відповідно, призначити службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії, утвореної з працівників УГІ та УПД ГУ НП в Одеській області.
Наказом ГУ НП в Одеській області від 01 серпня 2022 року № 1229 призначено службове розслідування.
02 серпня 2022 року позивач в межах службового розслідування надав письмові пояснення.
За результатом службового розслідування складено висновок від 13 серпня 2022 року відповідно до якого дисциплінарна комісія вважала за потрібне за вчинення дисциплінарного проступку, що дістав вияв в порушенні вимог пунктів 1, 6 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 5, 6, 8, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, абзацу 3 частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 1.3, 2.5 та 21.11 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, абзаців 1, 8, 12 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом Головного управління Національної поліції від 01 лютого 2021 року №177, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУ НП в Одеській області від 18 серпня 2022 року №1370, згідно з висновком службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 6, 8, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, абзацу 3 частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 1.3, 2.5 та 21.11 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, абзаців 1, 8, 12 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУ НП в Одеській області від 01 лютого 2021 року №177, старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнено зі служби в поліції.
Із цим наказом позивач ознайомився 18 серпня 2022 року.
Наказом ГУ НП в Одеській області "По особовому складу" від 23 серпня 2022 року №1415о/с відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 25 серпня 2022 року звільнено зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0041356), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу ГУ НП в Одеській області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права й акти їх застосування.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" (преамбула названого Закону).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із частинами першою, другою статті 19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини першої статті 64 згаданого Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 1, 6, 8, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За правилами частин першої-шостої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частин п`ятої та п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.
Подібна за змістом вимога міститься у пункті 7 розділу IV "Повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування" Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України28 листопада 2018 року за №1355/32807.
Цим пунктом, зокрема, передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.
Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно із частинами першою, третьою статті 19 цього Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно із частиною четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706). Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування (абзац 2 пункту 1 Правил).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Основні вимоги до поведінки поліцейського" названих Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV "Взаємодія поліції із громадськістю та іншими державними органами" цих Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.