ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 420/6332/20
адміністративне провадження № К/990/35149/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 - адвоката Бережного Олександра Володимировича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (суддя Хом`якова В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року (судді Осіпов Ю.В., Косцова І.П., Скрипченко В.О.) у справі за позовом ОСОБА_2 до керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування актів,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У липня 2022 року суддя Приморського районного суду ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати дії Приморського районного суду міста Одеси в особі керівника апарату суду ОСОБА_1 стосовно затвердження актів №89 та №96 щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі №522/7717/17 від 14 січня 2019 року протиправними, та скасувати ці акти;
- розглянути питання щодо наявності підстав для постановлення окремої ухвали про притягнення до відповідальності керівника апарату суду ОСОБА_1 .
На обґрунтування цих вимог позивачка зазначила, що дії керівника апарату суду стосовно затвердження оскаржуваних актів, як і самі акти, безпосередньо вплинули на її права та свободи, порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя. Оскаржувані дії призвели до проведення Вищою радою правосуддя (далі - ВРП) попередньої перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_4 стосовно позивача (про вчинення дисциплінарного проступку).
Наполягає на тому, що відповідачка, затверджуючи згадані акти, вийшла за межі її функціональних обов`язків, позаяк повноваження керівника апарату суду щодо порядку організації роботи в суді, не визначають можливості складати та/або затверджувати внутрішні документи суду, якими установлюються порушення суддею вимог закону при розгляді конкретних справ. До того ж, зміст затверджених відповідачкою актів не відповідає приписам Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), ці акти містять неправдиві відомості, розбіжності в датах складення та затвердження і їх не засвідчено печаткою суду "для довідок".
Позивачка вважає, що у цьому випадку керівник апарату суду ОСОБА_1 діяла всупереч вимогам частини другої статті 19, статей 124, 127 Конституції України, оскільки вчинила дії, які виходять за межі наданих їй законом прав та повноважень та привласнила собі функції інших органів - колегій суддів апеляційної або касаційної інстанції при здійснені перегляду ухваленого судового рішення та/або ВРП при розгляді дисциплінарної справи стосовно судді по встановленню порушення ним вимог закону.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Суди розглядали цю справу неодноразово.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09 серпня 2021 року, яке залишив без змін П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2021 року, частково задовольнив клопотання відповідачки та закрив провадження у справі в частині вимог про скасування актів №89 та №96 щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності в справі №522/7717/17 від 14 січня 2019 року. В частині вимог про визнання протиправними дій керівника апарату суду стосовно затвердження оскаржуваних актів - суд відмовив у задоволенні позову судді ОСОБА_2
Верховний Суд постановою від 31 січня 2023 року скасував зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та направив справу № 420/6332/20 в цій частині на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. Касаційний суд керувався тим, що суди не дослідили зміст рішення загальних зборів Приморського районного суду міста Одеси, та обсягу окреслених у ньому дій, які мав вчинити керівник апарату суду на виконання такого рішення, зауваживши, що зазначене рішення відсутнє у матеріалах справи.
За результатами нового розгляду Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2023 року, яке залишив без змін П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2023 року, задовольнив позов судді ОСОБА_2, визнавши протиправними дії керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 щодо затвердження 14 грудня 2018 року актів №89,96 стосовно перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі №522/7717/17, складених 14 січня 2019 року. Суд також стягнув з відповідачки на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн 80 коп.
Місцевий адміністративний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанцій, мотивував свої висновки тим, що складені акти № 89, 96 за своєю назвою та змістом фактично констатують порушення суддею ОСОБА_2 вимог процесуального законодавства при розгляді конкретних справ, втім наразі не існує нормативно-правового акту, який би наділяв керівника апарату суду повноваженнями контролювати дотримання суддею процесуальних норм при розгляді справ та встановлювати факти їх порушення.
Із дослідженої під час розгляду справи копії протоколу робочої наради суддів від 27 листопада 2018 року, суди встановили, що надана на нараді суддів вказівка стосувалася потреби складання актів передачі із зазначенням дати передачі справ суддям, однак у цьому дорученні не йшлося про необхідність фіксування обставини перевищення строків притягнення до адміністративної відповідальності та відомостей щодо вчинених суддями дій у межах розгляду адміністративних справ.
За висновками судів обох попередніх інстанцій, оспорювані дії керівника апарату щодо затвердження актів, в яких зафіксовано обставини допущених суддею процесуальних порушень, безумовно зачіпають права судді ОСОБА_2, явно виходять за межі наданих відповідачці прав та повноважень, які належать іншим органам - судам апеляційної або касаційної інстанції при здійснені перегляду ухваленого суддею судового рішення та/або ВРП при розгляді дисциплінарної справи стосовно судді щодо встановлення порушення ним вимог закону. У цьому випадку керівник апарату суду ОСОБА_1 діяла всупереч вимогам частини другої статті 19, статей 124 та 127 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (далі - Інструкція з діловодства), Типової посадової інструкції керівника апарату місцевого загального суду, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 року №86 (далі - Типова посадова інструкція), з перевищенням наданих повноважень керівника апарату суду.
Підстав для постановлення окремої ухвали про притягнення до відповідальності керівника апарату суду ОСОБА_1 суд першої інстанції не вбачав.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі представник відповідачки ставить питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року з направленням цієї справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Підставами касаційного оскарження цих судових рішень представник відповідачки зазначив пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема, стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16, від 15 серпня та 23 грудня 2019 року у справах №1340/4630/18, №712/3842/17, від 12 травня 2021 року у справі №640/11938/20, у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16 щодо застосування у подібних правовідносинах положень статті 55 Конституції України, частини першої статті 5, частини першої статті 19, пункту 9 частини п`ятої статті 160 та пункту 4 частини четвертої статті 246 КАС України.
Порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд, скаржник мотивує тим, що в порушення частини першої статті 5, частини першої статті 19, пункту 9 частини п`ятої статті 160 та пункту 4 частини четвертої статті 246 КАС України, суди не встановили сферу оскаржуваних дій керівника апарату суду в контексті впливу на права та обов`язки судді цього ж суду, не дослідили наявності порушеного права позивача та, відповідно, обґрунтованості підстав звернення до суду із цим позовом та підвідомчості розгляду справи адміністративним судам.
Скаржник вважає, що порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Наполягає на тому, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
19 жовтня 2023 року до Верховного Суду від представника відповідачки надійшла касаційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у цій справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Загороднюк А.Г., судді Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року касаційну скаргу представника відповідачки залишено без руху, а скаржникові надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
19 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано уточнену касаційну скаргу.
Ухвалою від 27 листопада 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою представником відповідачки касаційною скаргою з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
27 листопада 2018 року під час робочої наради суддів Приморського районного суду міста Одеси (присутні - 18 суддів, відсутні - 3, зокрема, суддя ОСОБА_2), було заслухано суддю Чернявську Л.М., яка повідомила про те, що у суді склалася досить складна ситуація з розглядом справ про адміністративні правопорушення, що перебувають у провадженні судді ОСОБА_2, яка з 13 листопада 2018 року перебуває на довготривалому "лікарняному" у зв`язку з вагітністю та пологами, внаслідок чого порушуються терміни розгляду та строки притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. За результатами цієї "наради" було вирішено (одноголосно) доручити керівнику апарату суду організувати передачу таких справ від судді ОСОБА_2 іншим суддям суду, з відповідними виписками з актів передачі, в яких зафіксувати дату передачі справ цим суддям.
14 січня 2019 року секретар судового засідання (відповідальний за роботу канцелярії - відділу по зверненню судових рішень та до виконання в порядку КУпАП) Журавицький А.С., секретар судового засідання Зіновієва А.В., секретар судового засідання судді ОСОБА_2 - Говорова А.М., склали акт №89 та акт №96.
В акті №89 з назвою "щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі №522/7717/17" зазначено, що 25 квітня 2017 року судді ОСОБА_2 надійшла справа №522/7717/17 (провадження №3/522/975/18) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2017 року. Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув 21 липня 2017 року. Водночас станом на 14 січня 2019 року не внесено жодних даних щодо розгляду адміністративних матеріалів, що суперечить положенням КУпАП, Закону України "Про виконавче провадження" та підпунктам 1.8, 2.8.2 "Положення про автоматизовану систему документообігу суду".
В акті №96 з аналогічною назвою "щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі №522/7717/17" зазначено, що 25 квітня 2017 року судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 надійшла справа №522/7717/17 (провадження №3/522/977/18) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2017 року. Відповідно до статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Отже, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув 21 липня 2017 року. Станом на 14 січня 2019 року не внесено жодних даних щодо розгляду адміністративних матеріалів, що суперечить КУпАП, Закону України "Про виконавче провадження" та підпунктам 1.8, 2.8.2 "Положення про автоматизовану систему документообігу суду".
Зазначені акти, датою складення яких указано 14 січня 2019 року, затверджено керівником апарату Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1. Датою затвердження указано 14 грудня 2018 року зі строком зберігання 10 років.
Надалі в Приморському районному суді міста Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл відповідних справ та передано їх іншим суддям цього суду.
17 січня 2019 року Приморським районним судом міста Одеси (суддя Єршова Л.С.) ухвалено постанову у справі №522/7717/17 (провадження №3/522/587/19) про закриття провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. У постанові міститься посилання на акт від 14 грудня 2018 року № 89.
31 січня 2019 року Приморським районним судом міста Одеси (суддя Кічмаренко С.М.) у справі №522/7717/17 (провадження №3/522/621/19) було ухвалено аналогічну постанову про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. У постанові міститься посилання на акт від 14 грудня 2018 року №96.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 26 серпня 2020 року №2469/3дп/15-20 стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 відкрито дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_4, який скаржився на затягнення суддею розгляду адміністративних матеріалів.
Рішенням Третьої дисциплінарної палати ВРП від 16 червня 2021 року №1374/3дп/15-21 суддю Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Позивачка стверджує, що оскаржує це рішення у Верховному Суді.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус керівника апарату суду визначається законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої і третьої статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність.
Відповідно до пунктів 1.6, 2.1-2.3 Типової посадової інструкції, керівникові апарату безпосередньо підпорядковані помічник голови, помічник заступника (помічники заступників) голови суду та помічники суддів, секретарі судового засідання, консультанти, старший секретар суду, завідувач архіву (архіваріус), завідувач господарством, бібліотекар, водії, інші працівники відповідно до підпорядкованості за посадами штатного розпису суду, за наказом голови суду - старший судовий розпорядник та судові розпорядники.
Керівник апарату здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організованість та злагодженість у роботі підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду щодо організаційного забезпечення діяльності суду. Організовує ведення діловодства в суді відповідно до Інструкції з діловодства.
Згідно з пунктами 1.6- 1.8 Інструкції з діловодства відповідальність за стан та організаційне забезпечення діловодства в суді покладається на керівника апарату суду, а в разі його відсутності - на заступника керівника апарату суду або особу, яка виконує його обов`язки.
Організація діловодства та контроль за додержанням установлених правил роботи з документами у підрозділах апарату суду покладаються на керівників цих підрозділів.
В апараті суду визначається особа, відповідальна за ведення діловодства (за потреби - в кожному структурному підрозділі суду), яка забезпечує облік і проходження документів у строки, що передбачені чинним законодавством або самим документом; звітує перед керівництвом про стан виконання документів.
Відповідно до пунктів 6.2 та 6.3 цієї Інструкції організаційно-розпорядчі документи суду (накази і розпорядження керівництва суду), внутрішні документи суду (листи, службові, доповідні записки, окремі види довідок тощо) реєструються в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) службою діловодства (відповідальним працівником або відповідним структурними підрозділом).
Організаційно-розпорядчими документами суду визначаються питання інформаційно-правової роботи в суді, порядок подання внутрішніх документів керівництву суду, порядок опрацювання документів коректором тощо.
За змістом частини першої статті 6, частин першої-четвертої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
Незалежність судді забезпечується, зокрема: особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; недоторканністю та імунітетом судді; забороною втручання у здійснення правосуддя (частина п`ята статті 48 названого Закону).