ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 420/6303/20
провадження № К/9901/10129/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року (у складі головуючого судді - Тарасишиної О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року (у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.) у справі №420/6303/20,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-1, ЦЕКК, Комісія), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2, Мін`юст), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №3 від 02.03.2020 (далі - Рішення №3 від 02.03.2020) про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;
виключити з реєстру атестованих судових експертів записи про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №3 від 02.03.2020.
2. В обґрунтування позову зазначалося, що позивач не погоджується з Рішенням №3 від 02.03.2020, а саме в частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оскільки дане рішення приймалось на підставі рецензії, що містить недостовірні відомості. Також, позивач зазначала, що на підставі оскаржуваного рішення до Реєстру атестованих судових експертів - внесено інформацію про застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, що на думку позивача завдає значної шкоди в її діловій репутації, тощо.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021, позов задоволено.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Рішення №3 від 02.03.2020 про притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності ґрунтується лише на абстрактних посиланнях згідно характеру допущених позивачем недоліків, а тому застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, не відповідає тяжкості вчиненого проступку та обставин, за яких, на думку Комісії, вчинено проступок, а також без врахування результатів роботи експерта за попередні роки.
5. Суди попередніх інстанцій вважали, що відповідачем-1 не зазначено мотивів, за яких комісія дійшла висновку щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не конкретизовано також, яке саме недотримання вимог нормативно-правових актів чи методик проведення судових експертиз (методичних рекомендацій) було допущено позивачем під час складання висновку будівельно-технічної експертизи; у спірному рішенні лише зазначено, про недотримання судовим експертом ОСОБА_1 вимог пункту 4 розділу ІІ Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5) без зазначення конкретних пунктів цієї Інструкції, які на думку комісії порушив позивач під час здійснення своїх обов`язків. Судами було зауважено, що нормами Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 03.03.2015 №301/5, не визначено конкретних підстав для притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності, натомість передбачено лише обов`язок зазначення в рішенні мотивів, з яких комісія дійшла висновку щодо притягнення чи не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що з урахуванням п. 21 Положення № 301/5 щодо можливості оскарження рішень Комісії, оцінка мотивів притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності належить до компетенції суду.
6. Суд апеляційної інстанції додатково зазначав, що при складанні висновку № 67 від 21.05.2019 позивачем не було допущено виходу за межі компетенції судового експерта за спеціальністю 10.6 "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів"; Науково-методичні рекомендації - це рекомендації, а не зобов`язання до застосування, в зв`язку з тим, що дослідження об`єктів нерухомості (апартаментів, які досліджувались під час проведення експертизи) входить до компетенції судового експерта за спеціальністю 10.6. та визначення понять приватності та оглядового простору об`єктів нерухомості регламентовано нормативно-правовим актом в галузі будівництва ДСТУ-Н Б CEN/TS 14383-3:2011 "Міське планування та проектування будівель. Частина 3. Настанова з підвищення безпеки житлових будинків", затв. Наказом Мінрегіонбуду України від 22.08.2011 №94.
7. Крім того, із посиланням на положення згідно п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, суд апеляційної інстанції зауважував, що експерт має право, крім іншого, зазначати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення та зазначав, що під час проведення обстеження об`єкту дослідження позивачем були встановлені факти, які мають значення для справи, але стосовно яких не були поставлені питання - наявність факту порушення приватності та оглядового простору обстежуваних апартаментів за рахунок самочинного будівництва, про що й вказано в описовій частині висновку.
8. Суд апеляційної інстанції також указував, що в Рішенні № 3 від 02.03.2020, а саме, в його мотивувальній частині взагалі не надано жодної оцінки результатам позапланової перевірки діяльності позивача, яка не встановила будь-яких порушень у її діяльності та викладеним у поясненнях експерта доводам № 67/1 від 18.11.2019 та № 2 від 17.12.2019; не була надана належна оцінка та не було прийнято до уваги доводи позивача про конфлікт інтересів з рецензентом Одеського НДІСЕ ОСОБА_2, за результатами рецензії якої, позивача було притягнуто до відповідальності, про що ОСОБА_1 повідомляла у зверненні до Міністра юстиції України №6 від 04.02.2020, Генерального прокурора та у письмових поясненнях, наданих ЦЕКК при Міністерстві юстиції України від 17.12.2019 №2 та 19.12.2019 №3 до моменту прийняття оскаржуваного рішення та просила у зв`язку з наявним конфліктом інтересів та грубими порушеннями порядку рецензування її експертизи, провести рецензування висновку у Дніпропетровському або Харківському НДІСЕ; однак проігнорувавши ці обставини, Центральна експертно-кваліфікаційна комісія прийняла рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, незважаючи на інформацію про існуючий конфлікт інтересів між позивачем та рецензентом.
9. Надаючи правову оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції взяв до уваги ті обставини, що рецензування висновку експерта ОСОБА_1 не здійснювалося з метою спростування чи підтвердження висновків експерта за результатами проведених ним досліджень, а сама рецензія - це суб`єктивна думка рецензента, яка базується на певних об`єктивних даних, викладених у висновку судового експерта. Із посиланням на пункт 2 розділу І Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5, суд апеляційної інстанції зауважив, що метою рецензування висновків є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків; при цьому, рецензування здійснюється іншим експертом, висновки якого також мають суб`єктивний характер, а в даному випадку взагалі існував прямий конфлікт інтересів двох експертів, який не було враховано відповідачем при прийнятті Рішення № 3 від 02.03.2020.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Міністерство юстиції України, разом із ЦЕКК звернулося зі спільною касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
11. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 (щодо надання оцінки рішенню суб`єкта владних повноважень); від 27.11.2018 у справі №923/237/17 (з приводу того, що вирішення правозастосовчого питання належить до компетенції суду).
12. Також скаржником зазначено, що касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності та застосування Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого Наказом від 03.03.2015 №301/5.
13. Окрім доводів, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження, відповідачі зазначають, що приймаючи оскаржувані рішення, судами попередніх інстанцій:
- не взято до уваги висновки ВГСУ, викладені у постановах пленуму від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" та від 23.03.2012 №5 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов`язаних із захистом права інтелектуальної власності" щодо необхідності застосування вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін`юсту від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві 03.11.1998 за №705/3145 (Науково-методичні рекомендації), а також неправильно застосовано норми матеріального права, а саме не використано вимоги Науково-методичних рекомендації;
- порушено норми процесуального права, а саме вимоги статті 27 КАС України щодо виключної підсудності справ з приводу надання судом оцінки нормативно-правовим актам Міністерств (скаржник вважає, що надавши правову оцінку Науково-методичним рекомендаціям, суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, а також наданих повноважень щодо встановлення територіальної юрисдикції справ, оскільки оскарження нормативно-правових актів, зокрема, Міністерств, вирішується окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ);
- неправильно застосовано норми матеріального права, a саме застосовано нормативно- правовий акт в галузі будівництва ДСТУ-Н Б CEN/TS 14383-3:2011 "Запобігання злочинам. Міське планування та проектування будівель. Частина 3. Настанова з підвищення безпеки житлових будинків (CEN/TS 14383-3:2005, IDT)", затверджений наказом Мінрегіонбуду України від 22.08.2011 № 94, який не підлягав застосуванню;
- неправильно застосовано норми матеріального права, а саме не застосовано вимоги частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" під час встановлення факту наявності конфлікту інтересів між позивачем та рецензентом.
14. Касатор також зазначає на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що "Науково-методичні рекомендації - це рекомендації, а не зобов`язання до застосування…", оскільки формулювання питань, які ставляться перед експертом здійснюється з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій, а зі змісту Інструкції №53/5 прослідковується обов`язок судових експертів чітко дотримуватися у своїй діяльності Науково-методичних рекомендацій. Поряд з наведеним, касатор указує, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив докази вини у позивача, тощо.
15. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача, заперечуючи проти задоволення касаційної скарги та її доводів, які, зокрема, стали підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України. Представник позивача також просить покласти на Мін`юст судові витрати, що понесла ОСОБА_1 у зв`язку із переглядом справи №420/6303/20 у суді касаційної інстанції.
16. До Верховного Суду від відповідачів надійшли додаткові пояснення, у яких, окрім іншого, зазначається про те, що оскільки стороною договору про надання правової допомоги є адвокат Мельников Олексій Михайлович, а не ОСОБА_3 ФОП (фізична-особа підприємець), позивачем не надано належних доказів, що свідчили б про наявність фактичних витрат на професійну правничу допомогу.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Касаційна скарга Міністерства юстиції України до Верховного Суду надійшла 22.03.2021.
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №420/6303/20.
20. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга щодо порушень судовим експертом ОСОБА_1 вимог законодавства України про судову експертизу під час складання висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.05.2019 року № 67.
22. З метою перевірки відповідності висновку № 67 вимогам нормативно-правових актів у частині його складання і оформлення, правильності застосування методів дослідження, його було прорецензовано Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України.
23. За результатами рецензування, Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України встановлено, що в цілому оформлення висновку судової будівельно-технічної експертизи № 67 від 21.05.2019 для подання до суду за матеріалами справи №509/11/17 відповідає вимогам ЦПК України і відомчої "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", яку затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
24. Рецензентом також зазначено, що експертиза № 67 від 21.05.2019 за вирішенням питань, які виходять за межі компетенції експерта за спеціальністю 10.6, в цілому негативно впливають на достовірність висновків.
25. 02.03.2020, ЦЕКК при Міністерстві юстиції України прийняла рішення № 3, згідно якого вирішила притягнути судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
27. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
28. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
30. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
31. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
32. Закон України "Про судову експертизу" (далі - Закон №4038-XII) визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
33. Відповідно до статті 1 Закону №4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
34. Законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів (частина перша статті 2 Закону №4038-XII).
35. Відповідно до частини першої статті 7 Закону №4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
36. Згідно з частиною першою статті 8 Закону №4038-XII організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
37. Відповідно до статті 14 Закону №4038-XII судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
38. Організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України визначені Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/15 (далі - Положення №301/5).
39. Згідно пункту 1 Розділу ІІ Положення №301/5 ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.
40. Пункт 2 Розділу ІІ Положення №301/5 до основних завдань ЦЕКК відносить, зокрема, розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих експертних установ.
41. Розділом VІІ Положення №301/5 визначено порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, відповідно до пункту 2 якого підставою для розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів ЦЕКК є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту щодо результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень.
42. До подання додаються документи, що містять інформацію та свідчать про порушення нормативно-правових актів з питань судової експертизи, методик проведення судових експертиз (рішення суду, ухвали слідчого судді, рецензії на висновки експерта тощо) (пункт 4 Розділу VІІ Положення №301/5).
43. Відповідно до пункту 9 Розділу VІІ Положення №301/5 за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта комісія приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
44. Відповідно до пункту 11 Розділу VІІ Положення №301/5 рішення комісії виноситься за відсутності судового експерта і оголошується одразу після його прийняття.
Повний текст рішення виготовляється протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня оголошення рішення.
Рішення комісії складається з:
1) вступної частини із зазначенням: дати засідання та номера рішення; складу комісії; прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні;
2) описової частини із зазначенням: змісту питання, що розглядалось комісією; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень; змісту пояснень судового експерта;
3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин з посиланням на досліджені комісією документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких комісія дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз (методичних рекомендацій), якими керувалася комісія під час прийняття рішення;
4) резолютивної частини із зазначенням: суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; прізвищ, ініціалів та підписів членів комісії, які брали участь у засіданні.
45. Пункт 12 Розділу VІІ Положення №301/5 визначає, що до судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).