ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа №640/18117/20
адміністративне провадження № К/9901/39589/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №640/18117/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року (головуючий суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів - Губської Л.В., Карпушової О.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 11 червня 2020 року № 1490ц "Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року № 1185-к".
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що ОСОБА_1 звільнено з адміністративної посади за відсутності законних підстав, а звільнення з військової служби та виключення із списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України не є підставою звільнення прокурора Генеральної прокуратури.
3. Звертав увагу на те, що в оскаржуваному наказі не указано жодної підстави з передбачених статтею 41 Закону України "Про прокуратуру" для звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій осаді та передбачених статтею 51 цього Закону підстав для звільнення прокурора з посади, припинення повноважень на посаді прокурора.
4. Переконував, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам Закону України "Про прокуратуру" та ставить його у стан правової невизначеності, оскільки його зміст не дозволяє установити дійсні підстави звільнення, спрогнозувати у зв`язку із цим подальші свої дії та передбачити усі правові наслідки звільнення.
5. Окрім викладеного вважав, що Генеральний прокурор не мав права звільняти його з посади, оскільки ОСОБА_1 ніколи не працював в Офісі Генерального прокурора.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю.
7. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що наказ Генерального прокурора від 11 червня 2020 року №1490ц "Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року №1185-к", яким позивача фактично звільнено з посади прокурора, не містить посилань на відповідний пункт 51 Закону України "Про прокуратуру".
8. Суди дійшли висновку про те, що у відповідача не було законних підстав (відповідно до Закону України "Про прокуратуру") для звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника організаційно-методичного відділу управління забезпечення діяльності військових прокуратур Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
9. Окрім того зауважили, що посада ОСОБА_1 в силу частини першої статі 39 Закону України "Про прокуратуру" належить до адміністративних посад, виключні підстави для звільнення прокурора з адміністративної посади визначені у частині першій статті 41 Закону України "Про прокуратуру", але Відповідач не указав в оскаржуваному наказі підстав для звільнення позивача з адміністративної посади.
Короткий зміст касаційної скарги
10. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями у листопаді 2021 року Офіс Генерального прокурора подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволення позовних вимог відмовити.
11. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах:
- статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та пункту 245 Положення №1153/2008 для звільнення осіб які проходили військову службу та були відрядженні до органів прокуратури;
- статті 9 Закону України "Про прокуратуру", пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та пункту 245 Положення №1153/2008 при звільнені прокурорів з посад у зв`язку зі звільненням з військової служби;
- підстав звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді що визначені у статті 41 Закону України "Про прокуратуру", при звільнені прокурорів, які проходили військову службу та були відряджені до органів прокуратури.
13. Зазначає, що військовослужбовці на посадах прокурорів військових прокуратур проходять військову службу відповідно до вимог Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
14. Указує, що ОСОБА_1 не виявив бажання проходити військову службу після отримання висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби за станом здоров`я та 28 жовтня 2019 року подав рапорт Генеральному прокурора про звільнення його з військової служби у запас на підставі підпункту "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за станом здоров`я.
15. Наказом Міністра оборони України від 13 грудня 2019 року №709-вк позивача звільнено з військової служби із зазначених підстав.
16. У зв`язку із цим, наказом Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року №1185-вк заступника начальника організаційно-методичного відділу управління забезпечення діяльності військових прокуратур Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та виключено зі списків особового складу цієї військової прокуратури.
17. Однак, оскільки зазначений наказ видано без урахування вимог статей 2, 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та пункту 245 Положення №1153/2008, то наказом Генерального прокурора від 11 червня 2020 року №1490ц унесено зміни до наказу Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року №1185-вк та викладено пункт 1 у такій редакції:
"Полковника юстиції ОСОБА_1, якого наказом Міністра оборони України від 13 грудня 2019 року №709 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я), з 31 грудня 2019 року звільнити з посади заступника начальника організаційно-методичного відділу управління забезпечення діяльності військових прокуратур Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити його особову справу до Печерського районного у місті Києві військового комісаріату".
18. Переконує, що такі зміни не вплинули на права та обов`язки ОСОБА_1 на законність його звільнення та не змінили підстави його звільнення, а були спрямовані на приведення у відповідність до вимог законодавства формулювання звільнення.
19. Зауважує, що звільнення військовослужбовців з військової служби є беззаперечною підставою для прийняття рішення про їх звільнення з посад в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах, до яких вони були відряджені.
20. Заперечує проти висновку суду першої інстанції про відсутність у Генерального прокурора повноважень на внесення змін до наказів, виданих його попередником, оскільки відповідно до статті 9 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.
Позиція інших учасників справи
21. 24 грудня 2021 року до касаційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу відповідача, у якому позивач просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
22. 01 листопада 2021 року до касаційного суду надійшла скарга Офісу Генерального прокурора.
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2021 року для розгляду справи №640/18117/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.
24. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі №640/18117/20 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі; справу №640/18117/20 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
26. Позивач проходив службу на посаді заступника начальника організаційно-методичного відділу управління забезпечення діяльності військових прокуратур Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
27. 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення його з військової служби в запас на підставі підпункту "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за станом здоров`я.
28. Наказом Міністра оборони України від 13 грудня 2019 року №709 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я).
29. Наказом Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року №1185-к заступника начальника організаційно-методичного відділу управління забезпечення діяльності військових прокуратур Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковника юстиції ОСОБА_1 з 31 грудня 2019 року звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я), виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити його особову справу до Печерського районного у місті Києві військового комісаріату.
30. Наказом Генерального прокурора від 11 червня 2020 року №1490ц "Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року №1185-к" внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року №1185-к, а саме:
- у вступній частині слова "статтями 9, 41 Закону України "Про прокуратуру" замінено словами "статтею 9 Закону України "Про прокуратуру";
- пункт 1 наказу викладено у такій редакції:
"Полковника юстиції ОСОБА_1, якого наказом Міністра оборони України від 13 грудня 2019 року №709 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я), з 31 грудня 2019 року звільнити з посади заступника начальника організаційно-методичного відділу управління забезпечення діяльності військових прокуратур Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити його особову справу до Печерського районного у місті Києві військового комісаріату".
31. Уважаючи зазначений наказ від 11 червня 2020 року №1490ц протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
34. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
35. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
36. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що наказ Генерального прокурора від 11 червня 2020 року №1490ц "Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 20 грудня 2019 року №1185-к", яким позивача фактично звільнено з посади прокурора, не містить посилань на відповідний пункт 51 Закону України "Про прокуратуру".
37. Указали, що жодною нормою ані Закону України "Про прокуратуру", ані Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення прокурора з посади в органах прокуратури як звільнення його з військової служби в запас.
38. Окрім того зауважили, що посада ОСОБА_1 в силу частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру" належить до адміністративних посад, а виключні підстави для звільнення прокурора з адміністративної посади визначені у частині першій статті 41 Закону України "Про прокуратуру". Однак, відповідач не указав в оскаржуваному наказі підстав для звільнення позивача з адміністративної посади.
39. Відхилили доводи відповідача про те, що оспорюваним позивачем наказом було лише внесено зміни до попереднього наказу про його звільнення, а тому такий наказ не змінює безпосередньо підстав звільнення позивача та не впливає на його права і обов`язки, оскільки констатували, що фактично підставу звільнення ОСОБА_1 із займаної ним посади визначено (скореговано) саме оспорюваним у цій справі наказом Генпрокурора .
40. Верховний Суд не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
41. Так, відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (тут і далі - станом на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 5 Положення №1153/2008 (тут і далі - станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.