П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 990/89/23
Провадження № 11-187заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Шевцової Н. В,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю.Л., Гриціва М. І., Жєлєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мусійченко Микола Георгійович, на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2023 (судді Смокович М. І., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевська О. Р., Соколов В. М., Уханенко С. А.) у справі № 990/89/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби безпеки України, Ради національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним і скасування Указу (в частині) та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. ОСОБА_1 (громадянин російської федерації, як написано в позовній заяві; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, російська федерація) звернувся до Верховного Суду з позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента України № 726/2022 від 19.10.2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 "Про застосування персональних соціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині введення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо громадянина російської федерації ОСОБА_1 [пункт 1009 додатка 1 до цього рішення].
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15.05.2023 відкрив провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою вирішено питання щодо залучення до участі у справі Ради національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник повторно не прибули в судове засідання без поважних причин, не надали доказів про наявність поважних причин неможливості такого прибуття та не подали заяви про розгляд справи без їх участі, що є підставами для залишення позову без розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі
5. Не погодившись із цим судовим рішенням, 06.12.2023 адвокат Мусійченко М. Г. в інтересах ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Обґрунтовуючи свою позицію, представник позивача зазначив, що він був повідомлений в телефонному режимі про дату наступного судового засідання у цій справі, однак 14.11.2023, у день судового засідання, із самого ранку відчув дуже сильне погіршення самопочуття та звернувся за медичною допомогою до лікаря. Представник позивача стверджує, що після огляду сімейним лікарем він намагався повідомити суд про причини своєї неявки в судове засідання, однак в загальному відділі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ніхто не відповів.
7. На переконання представника позивача, враховуючи той факт, що він не з`явився в судове засідання у розглядуваній справі з поважних причин - за станом здоров`я, висновок суду про неповажність причин повторної неявки в судове засідання у справі не відповідає дійсності.
8. До апеляційної скарги представник позивача надав копію довідки лікаря від 14.11.2023 та копію медичного запису № 64399416/1 від 14.11.2023 здійсненого о 13:30 год.
Рух апеляційної скарги
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10.01.2024 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 990/89/23.
10. Ухвалою від 23.01.2024 Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасниківна підставі частини третьої статті 311 КАС України, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
11. До Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив Служби безпеки України від 25.01.2024 на апеляційну скаргу представника позивача, у якому представник третьої особи вказує про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає, що твердження представника позивача про поважність причин неявки в судове засідання не відповідає дійсності з огляду на те, що запис у лікаря відбувся через три години після судового засідання. З посиланням на практику Європейського суду з прав людини вказує, що ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до положень чинного процесуального законодавства.
12. До Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив відповідача від 31.01.2024 на апеляційну скаргу представника позивача, у якому представник відповідача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2023 - без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що повторне неприбуття представника позивача у судове засідання, неповідомлення ним належним чином про причини такої неявки та неподання клопотання є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
13. 07.02.2024 до Великої Палати Верховного Суду надійшла відповідь представника позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, у якій він наполягає, що причини його неявки у судове засідання 14.11.2023 о 10 год 30 хв були об`єктивними та поважними. Зокрема стверджує, що в той день він прибув до лікаря о 10 год, що підтверджується довідкою лікаря від 06.02.2024.
Крім того, до відповіді на відзив відповідача представник позивача додав клопотання про призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін, якому він також просить викликати у судове засідання свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які можуть підтвердити той факт, що 14.11.2023 приблизно о 10 год він перебував на прийомі у сімейного лікаря ОСОБА_3
14. Перевіривши наведені представником позивача на обґрунтування клопотання про призначення справи до апеляційного розгляду в судовому засіданні доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з таких міркувань.
15. Відповідно до частини третьої КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
16. Відповідно до частини третьої, четвертої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
17. Статтею 93 КАС України передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
18. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
19. Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 990/89/23 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
20. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
21. З огляду на доводи апеляційної скарги, зміст оскаржуваної у цій справі ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, а також межі перегляду судом апеляційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду висновує, що справа згідно з частиною третьою статті 311 КАС України може бути розглянута у порядку письмового провадження, оскільки доказів, наявних у матеріалах справи, цілком достатньо для вирішення апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2023, тому не знаходить підстав для задоволення заявленого представником позивача клопотання про призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін та допит свідків.
22. Відзив від Ради національної безпеки і оборони України на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мусійченко М. Г., на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
23. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
24. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
25. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
26. Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
27. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
28. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.