У Х В А Л А
07 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 191/4364/21
Провадження № 14-172цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Погрібного С. О.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання протиправним наказу про відсторонення від роботи,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
УСТАНОВИЛА:
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 09 грудня 2021 року № НХГ-84/ос "По особовому складу" та зобов`язати відповідача допустити її до роботи з виплатою невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи.
2. Позов мотивувала тим, що перебуває з АТ "Укрзалізниця" у трудових відносинах, займає посаду товарознавця структурного підрозділу "Дніпровський головний матеріально-технічний склад" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
3. Наказом від 09 грудня 2021 року № НХГ-84/ос "По особовому складу" відповідач відсторонив її від виконання трудових обов`язків без збереження заробітної плати до дня проведення щеплення проти COVID-19 або надання висновку лікаря щодо наявності протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують факт щеплення проти COVID-19.
4. Вважає цей наказ незаконним, оскільки він суперечить нормам чинного міжнародного та вітчизняного законодавства, зокрема Міжнародному пакту про економічні, соціальні, культурні права, Конституції України, висновкам Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), статті 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", які не надають роботодавцю законної підстави для відсторонення працівника від роботи з причини відсутності щеплення від COVID-19, тим більше без збереження заробітної плати.
5. Рішенням від 28 червня 2022 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позов задовольнив частково.
Визнав незаконним та скасував наказ від 09 грудня 2021 року № НХГ-84/ос про відсторонення від роботи ОСОБА_1 - товарознавця дільниці технічного забезпечення регіональної філії "Придніпровська залізниця" структурного підрозділу "Дніпровський головний матеріально-технічний склад".
Стягнув з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час відсторонення з 09 грудня 2021 року до 01 березня 2022 року у розмірі 25 126,64 грн без урахування податків та обов`язкових платежів.
В решті позову суд відмовив.
Розподілив судові витрати.
6. Місцевий суд виходив з того, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" лише профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Вимога відповідача про надання конфіденційної інформації була незаконною, а тому правомірно відхилена позивачкою, у зв`язку з чим суд дійшов переконання про задоволення позовної вимоги в частині визнання оскаржуваного наказу про відсторонення від роботи незаконним.
7. У задоволенні вимоги позивачки про допущення її до роботи суд першої інстанції відмовив через фактичний допуск до роботи 01 березня 2022 року. Також місцевий суд виснував про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09 грудня 2021 року, тобто з моменту відсторонення від роботи, до 01 березня 2022 року, тобто до дня поновлення на роботі, в розмірі 25 126,64 грн.
8. Постановою від 09 грудня 2022 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" задовольнив, рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішив питання розподілу судових витрат.
9. Суд апеляційної інстанції виходив з необхідності щеплення, покладення відповідного законодавчого обов`язку на підприємство, надання роботодавцем часу для здійснення щеплення, будь-яких дій з метою проведення щеплення позивачка не здійснила, жодних документів не надала, із заявою про надання додаткового строку для проведення вакцинування не зверталася, доказів звернення до сімейного лікаря з метою перевірки стану здоров`я та наявності чи відсутності протипоказань до щеплення також не надала.
10. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законодавстві, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.
11. Апеляційний суд звернув увагу на те, що жодна особа не може бути примушена до вакцинації, однак, особа, яка відмовляється від її проведення, не може ставити у залежність від цього життя та здоров`я інших оточуючих її осіб, тобто наражати їх на небезпеку, а тому, відмовляючись від її проведення з власних мотивів, повинна усвідомлювати можливість призупинення її трудової діяльності у разі наявності в неї професії, яка входить до переліку осіб, що мають бути вакциновані.
12. 27 січня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу та просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року та залишити в силі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2022 року.
13. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця послалася на неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).
14. Заявниця зауважила, що відповідач не обґрунтував необхідності відсторонення її від роботи, а також того, що, працюючи на своїй посаді, вона створювала загрозу, яка вимагала вжиття такого суворого заходу, який позбавив її заробітку. Крім того, до наказу про відсторонення будь-якого працівника від роботи має передувати відповідне подання посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, проте його не існує.
15. Вважає, що суд апеляційної інстанції застосував при розгляді справи недопустимий доказ - неправдивий неофіційний переклад пункту 306 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2021 року у справі "Вавржичка та інші проти Чеської Республіки" (Vavricka and Others v. the Czech Republic), заява № 47621/13 та п`ять інших заяв.
16. Відзив на касаційну скаргу від АТ "Укрзалізниця" до Верховного Суду не надійшов.
17. Ухвалою від 11 квітня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року, відкрив касаційне провадження у справі.
18. Ухвалою від 31 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
19. Ухвалою від 07 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 820/3747/18 (адміністративне провадження № К/9901/66742/18), від 25 квітня 2019 року у справі № 820/5002/16 (адміністративне провадження № К/9901/30079/18), від 14 серпня 2019 року у справі № 814/126/17 (адміністративне провадження № К/9901/17948/18), від 05 серпня 2020 року у справах № 2а-3526/10/1570 (адміністративне провадження № К/9901/11873/18 (К/9901/11877/18)) та № 817/893/17 (адміністративне провадження № К/9901/22886/18), від 19 жовтня 2023 року у справі № 380/8582/22 (адміністративне провадження № К/990/15461/23), від 31 жовтня 2023 року у справі № 925/1228/21 (757/1266/19-ц), та формування єдиної правозастосовчої практики у питанні щодо необхідності зазначення в резолютивній частині судового рішення про стягнення середнього заробітку вказівки про те, що відповідна сума стягується без проведення відрахувань, передбачених законодавством, або ж вказівки про те, що сума стягується вже після таких відрахувань.
20. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила таке.
21. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2022 року у цій справі стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час відсторонення у розмірі 25 126,64 грн без урахування податків та обов`язкових платежів.
22. Позивачка у касаційній скарзі, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.
23. У цій справі місцевий суд стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу і в резолютивній частині рішення зазначив, що сума підлягає стягненню без урахування податків та обов`язкових платежів.
24. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 07 грудня 2022 року зазначив: "Апеляційний суд помилково вказав, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню без утримання податків та інших обов`язкових платежів, а тому абзац п`ятий резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції слід викласти в новій редакції, вказавши, що стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 777 961,01 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів" (справа № 297/377/18, провадження № 61-17773св20).
25. Така ж вказівка міститься у резолютивній частині постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/407/19.
26. Зазначила, що у справі № 130/3548/21, яка була на розгляді Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції стягнув з АТ "Укрзалізниця" в особі виробничого підрозділу "Жмеринська дистанція колії" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 10 612 грн. При цьому в резолютивній частині рішення відсутня вказівка, чи визначена зазначена сума без утримання податків й інших обов`язкових платежів.
27. Тобто Велика Палата Верховного Суду у постанові в справі № 130/3548/21 (яка ухвалена пізніше за часом, ніж постанова у справі № 9901/407/19) не вказала в резолютивній частині судового рішення про необхідність утримання з присудженої суми установлених законодавством України податків і зборів.
28. Також виходила з того, що у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 820/3747/18 зазначено, що "відсутність вказівки в резолютивній частині про те, що сума підлягає стягненню за відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів, не є підставою для невиконання роботодавцем функцій податкового агента у випадках та в порядку, встановленому законодавством".
29. Такий висновок щодо застосування норм права Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підтримав у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 820/5002/16 та від 05 серпня 2020 року у справах № 2а-3526/10/1570, № 817/893/17.
30. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 14 серпня 2019 року у справі № 814/126/17 скасував постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума вказана без утримання податків й інших обов`язкових платежів) і залишив у силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (без відповідної вказівки).
31. В іншій справі (№ 826/5519/14) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 07 травня 2020 року залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, якою стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 145 379,76 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів.
32. Зазначила, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 09 грудня 2021 року у справі № 340/588/20 змінив резолютивну частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, виклавши абзац шостий у такій редакції: "Стягнути з Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 грудня 2019 року до 19 травня 2021 року в розмірі 589 978,06 грн (п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 06 коп.), що визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів".
33. У постанові від 26 травня 2022 року в справі № 200/8598/20-а Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду стягнув із Київської міської прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 137 980,77 грн з вказівкою про утримання передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів до бюджету.
34. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 380/8582/22 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року залишено без змін. Вказаною постановою суду апеляційної інстанції, зокрема, стягнуто з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за період затримки виконання рішення суду на користь позивача без зазначення у резолютивній частині вказівки щодо утримання податків й інших обов`язкових платежів.