ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 199/7921/22
провадження № 51-5171км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046630000304, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 125 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді арешту на строк 2 місяці. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді арешту на строк 2 місяці 15 днів.
Цивільні позови потерпілих задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 835, 72 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_9 - 8 526 грн матеріальної шкоди та 40 000 грн моральної шкоди.
Згідно з вироком суду 13 червня 2022 року приблизно о 18:05 ОСОБА_6, знаходячись біля кафе-бару "Волар" (вул. Висоцького, 4 у м. Дніпро), під час виниклого словесного конфлікту на ґрунті неприязних відносин, завдав ОСОБА_8 удари кулаком в область підборіддя, в ліве плече та в область лівої частини обличчя, чим заподіяв останньому легких тілесних ушкоджень.
В подальшому, приблизно 18:10 ОСОБА_6, стоячи спиною до потерпілої ОСОБА_9, повертаючись через праве плече, з розмаху, умисно завдав рукою, зігнутою у ліктьовому суглобі, удару в праву область молочної залози ОСОБА_9, чим заподіяв останній легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі винного через суворість, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку захисника, судові рішення є незаконними і необґрунтованими, оскільки в їх основу покладено неналежні та недопустимі докази, яким дано неправильну оцінку. Вказує на те, що недоведеність винуватості засудженого в заподіянні потерпілим тілесних ушкоджень є підставою для відмови в задоволенні їх цивільних позовів. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в супереч вимог ст. 419 КПК не перевірив усіх доводів апеляційної скарги сторони захисту та залишивши її без задоволення, не зазначив підстав, з яких визнав скаргу необґрунтованою. Крім того, апеляційний суд не розглянув апеляційну скаргу прокурора.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений і його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.
Як убачається з вироку суду, сам засуджений ОСОБА_6 частково визнав винуватість у вчиненому, не заперечував факт завдання ударів потерпілому ОСОБА_8, однак зазначив, що потерпілу ОСОБА_9 він не бив. Пояснив, що в день події він випив приблизно літр пива. Під час конфлікту потерпілий ОСОБА_8 стояв мовчки, нічого не казав, зауважень не робив, але він все одно тричі вдарив його долонею в область обличчя і плеча. При цьому, потерпілій ОСОБА_9 він тілесні ушкодження не наносив, а лише плюнув в обличчя, оскільки вона на нього кидалася.
Разом з тим, твердження засудженого ОСОБА_6 про не причетність до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 не знайшли свого підтвердження в ході дослідження доказів районним судом.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_6 та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_9, котра пояснила, що в день події вона з чоловіком вийшла на прогулянку до річки та трохи не дійшовши до Фрунзенського каналу, під`їхав автомобіль. На дорозі лежали бетоні блоки, які автомобіль намагався об`їхати і вона зробила зауваження, що це не проїзна частина, на що у відповідь пролунала лайка. Вони пішли далі, але за ними почав бігти ОСОБА_6, котрий перебував напідпитку, та ще один чоловік. Засуджений завдав удару кулаком по підборіддю чоловіку, вона почала кричати, а інший хлопець почав відтягувати її за руку. В цей час ОСОБА_6 завдав ще одного удару чоловіку в область правої ключиці. Вони намагались залишити місце конфлікту, однак засуджений ногою ударив в праву ногу ОСОБА_8 . Потерпіла сказала, що так цього не залишить і буде звертатися до поліції, тоді ОСОБА_6 завдав ще удару рукою в голову чоловіку, той похитнувся і позадкував у комиші. Потерпіла почала підбігати до чоловіка і хватати засудженого за футболку, а він розвернувся і лівою рукою зачепив її по носі та її кинуло в жар. Потім ОСОБА_6 розвернуся і ударив її ліктем в праву грудну частину, зробив він це навмисно, відганяючи її від ОСОБА_8, аби вона не заважали і далі бити останнього. Далі ОСОБА_6 почали відтягувати, а він плюнув їй та чоловіку в обличчя. Зазначила, що протягом всього конфлікту її чоловік нікому зауважень не робив, після події вони звернулися до поліції та на наступний день їх викликали для надання показань. Пояснила, що засуджений телефонував їй та стверджував, що нічого не пам`ятає, оскільки був п`яний. В подальшому він зустрічався з чоловіком і говорив, що буде відшкодовувати збитки, але потім зник і більше не намагався примиритися. Також телефонував якийсь адвокат та невідомі особи з погрозами. Згодом вона звернулась до лікарні і на теперішній час проходить лікування, оскільки має хворобу, стан ремісії.
На думку колегії суддів показання потерпілоїє логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з показаннями потерпілого ОСОБА_8, котрий підтвердив, що ОСОБА_6 завдав йому ударів рукою по підборіддю, в область плеча, ногою по його правій нозі, де у кишені був телефон. Потім завдав ще удару рукою в голову, від чого він почав відходити назад і побачив свій розбитий телефон, та ще один раз ударив по голові. Зазначив, що коли дружина почала відтягувати ОСОБА_6 за футболку та питати навіщо він це робить, останній повернувся до неї, зробив "саєчку" в обличчя, а потім навмисно ударив її ліктем. Під час розмови по телефону та при зустрічі, ОСОБА_6 говорив, що він з даної події нічого не пам`ятає, а також, що відшкодує збитки за розбитий телефон, на лікування дружині та попросить у неї вибачення, однак він нічого не відшкодував. Зазначив, що засуджений та його товариш в момент події були у стані алкогольного сп`яніння. Також йому телефонував з погрозами якийсь адвокат та невідомі особи.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_10 пояснив, що він був очевидцем події та бачив, як ОСОБА_6, котрий був у стані алкогольного сп`яніння, завдавав ударів ОСОБА_8 та при цьому нецензурно лаявся. Тоді дружина потерпілого намагалась заспокоїти ОСОБА_6, а він розвернуся і вдарив її ліктем у грудну клітину. Потерпілій стало боляче, вона скривилась. Свідок ОСОБА_11 також бачив, що ОСОБА_6 завдавав ударів ОСОБА_8, а коли потерпіла ОСОБА_9 намагалась їх розборонити, засуджений з розвороту вдарив її ліктем в область грудей.
Також суд допитав свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та надав їх показанням належну оцінку, що детально викладено у вироку суду.
Судом було досліджено протоколи пред`явлення особи для впізнання від 5 та 19 вересня 2022 року, з яких убачається, що потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_8, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 впізнали ОСОБА_6, як особу, котра 13 червня 2022 року приблизно о 18:00 вчинила кримінальний проступок за адресою АДРЕСА_2 . При цьому суд встановив, що порушень вимог ч. 1 ст. 228 КПК дізнавачем під час проведення даних слідчих дій порушено не було.