Постанова
Іменем України
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 757/57510/21-ц
провадження № 61-18678св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - адвоката Штронди Антона Михайловича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 рокуу складі колегії суддів Поліщук Н. В.,Невідомої Т. О., Нежури В. А.,
за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про захист прав споживача, стягнення пені, 3відсотків річних та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк (далі - АТ КБ) "ПриватБанк", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (далі - ТОВ "ФК "Фінілон"), про захист прав споживача, стягнення пені та 3 відсотків річних.
Позовні вимоги мотивував тим, що він уклав з банком договори банківського вкладу: 05 листопада 2013 року № SAMDN80000739001273, на виконання якого вніс на депозит 20 001,09 євро; 14 січня 2014 року № SAMDNWFD0070058445500, на виконання якого вніс на депозитний рахунок 8 594,42 євро; 14 січня 2014 року № SAMDNWFD0070058421300, на виконання якого вніс на депозитний рахунок 8 330,43 доларів США.
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01 червня 2020 року його позовні вимоги про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь банківський вклад за договором № SAMDN80000739001273 "Стандарт" від 05 листопада 2013 року у розмірі 20 001,09 євро, що еквівалентно 598 632,62 грн; проценти за договором № SAMDN80000739001273 "Стандарт" від 05 листопада 2013 року у розмірі 4 169, 35 євро, що еквівалентно 124 788,65 грн; банківський вклад за договором № SAMDNWFD0070058445500 "Приват-вклад" від 14 січня 2014 року у розмірі 8 594,42 євро, що еквівалентно 257 230,99 грн; проценти за договором № SAMDNWFD0070058445500 "Приват-вклад" від 14 січня 2014 року у розмірі 848,12 євро, що еквівалентно 25 384,23 грн; банківський вклад за договором № SAMDNWFD0070058421300 "Стандарт" від 14 січня 2014 року у розмірі 8 330,43 доларів США, що еквівалентно 223 838,65 грн; проценти за договором № SAMDNWFD0070058421300 "Стандарт" від 14 січня 2014 року у розмірі 2 736,02 доларів США, що еквівалентно 73 516,86 грн; 3 відсотки від загальної простроченої суми виплат за договором № SAMDNWFD0070058445500 "Приват-вклад" від 14 січня 2014 року та за договором № SAMDN80000739001273 "Стандарт" від 05 листопада 2013 року у розмірі 1 863,80 євро, що еквівалентно 55 783,53 грн; 3 відсотки від загальної простроченої суми виплат за договором № SAMDNWFD0070058421300 "Стандарт" від 14 січня 2014 року у розмірі 542,96 долари США, що еквівалентно 14 589,33 грн.
Зазначав, що рішення набрало законної сили згідно з постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року та постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року.
При примусовому виконанні вказаного рішення кошти надійшли на його рахунок у євро лише 26 січня 2021 року, а в доларах США - 28 січня 2021 року.
Він як тимчасово переміщена особа внаслідок окупації Автономної Республіки Крим зазнав істотних труднощів в організації побуту на материковій частині України у зв`язку з тим, що основна частина його накопичень зберігалась на депозитному рахунку в АТ КБ "ПриватБанк" та була йому недоступна внаслідок недобросовісної поведінки банку в період з лютого 2014 року по січень 2021 року. Указував, що має право вимагати стягнення пені відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", а також 3 відсотків річних відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) України.
Просив стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" пеню у розмірі 3 відсотків за кожен день прострочення на підставі частини 5 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів": за порушення договору банківського вкладу № SAMDN80000739001273 від 05 листопада 2013 року у розмірі 20001,09 євро за період з 27 квітня 2017 року по 25 січня 2021 року; за порушення договору банківського вкладу № SAMDNWFD0070058445500 від 14 січня 2014 року у розмірі 8 594,42 євро за період з 27 квітня 2017 року по 25 січня 2021 року; за порушення договору банківського вкладу № SAMDNWFD0070058421300 від 14 січня 2014 року у розмірі 8330,43 доларів США за період з 27 квітня 2017 року по 27 січня 2021 року.
Також просив стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" 3 відсотки річних: за договором № SAMDN80000739001273 від 05 листопада 2013 року у розмірі 1 247,64 євро за період з 01 липня 2019 року по 25 січня 2021 року; за договором № SAMDNWFD0070058445500 від 14 січня 2013 року у розмірі 468,92 євро за період з 01 липня 2019 року по 25 січня 2021 року; за договором № SAMDNWFD0070058421300 від 14 січня 2014 року у розмірі 598,60 доларів США за період з 01 липня 2019 року по 27 січня 2021 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
07 березня 2023 року рішенням Печерського районного суду м. Києва позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 3 відсотки річних за договорами:
- № SAMDN80000739001273 від 05 листопада 2013 року у розмірі 943,61 євро за період з 01 липня 2019 року по 25 січня 2021 року;
- № SAMDNWFD0070058445500 від 14 січня 2013 року у розмірі 405,47 євро за період з 01 липня 2019 року по 25 січня 2021 року;
- № SAMDNWFD0070058421300 від 14 січня 2014 року у розмірі 394,39 доларів США за період з 01 липня 2019 по 27 січня 2021 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після розірвання договорів банківського вкладу в судовому порядку банк не звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов`язань згідно із статтею 625 ЦК України, частиною другою якої встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судвизначив період прострочення за договором № SAMDN80000739001273 від 05 листопада 2013 року з 01 липня 2019 року по 25 січня 2021 року; за договором №SAMDNWFD0070058445500 від 14 січня 2013 року- з 01 липня 2019 року по 25 січня 2021 року; за договором № SAMDNWFD0070058421300 від 14 січня 2014 року - з 01 липня 2019 року по 27 січня 2021 року.
Стосовно пені суд зазначив, що після подачі заяви про повернення вкладу розірвано договори банківського вкладу, тому між сторонами припинилися договірні правовідносини. Після ухвалення судом рішення про розірвання договорів банківського вкладу та набрання ним законної сили між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів, підтвердженого судовим рішенням, застосовуються приписи статті 625 ЦК України у разі його невиконання.Тобто з моменту подачі заяви про розірвання договорів на вказані правовідносини не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів" та пеня відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" не нараховується.
Суд відхилив доводи відповідача про те, що АТ КБ "ПриватБанк" є неналежним відповідачем, зазначив, що 17 листопада 2014 року банк уклав договір з ТОВ ФК "Фінілон", на яке перевів борг за спірними договорами банківських вкладів, проте банк не довів, що такий договір укладено зі згоди вкладника. Посилання відповідача на те, що зміна боржника у зобов`язанні відбулася належним чином, оскільки від позивача жодних письмових заперечень на адресу банку не надходило, суд визнав необґрунтованими з тих підстав, що вони суперечать статті 520 ЦК України, відповідно до якої боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
16 листопада 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року в оскарженій частині змінено, викладено резолютивну частину судового рішення в новій редакції про стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 3 відсотків річних за договорами:
- № SAMDN80000739001273 за період з 01 липня 2019 року по 26 листопада 2020 року у розмірі 845,13 євро;
- № SAMDNWFD0070058445500 за період з 01 липня 2019 року по 26 листопада 2020 року у розмірі 363,16 євро;
- № SAMDNWFD0070058421300 за період з 01 липня 2019 року по 26 листопада 2020 року у розмірі 351,99 доларів США.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій оскарженій частині судове рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, визначаючи період прострочення виконання зобов`язання, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що боржник АТ КБ "ПриватБанк" 26 листопада 2020 року виконав рішення суду, що підтверджується даними платіжної вимоги від 18 листопада 2020 року № 18/20/5. Відтак відсутні підстави для застосування до відповідача положень статті 625 ЦК України після 26 листопада 2020 року. Апеляційний суд навів розрахунок та стягнув кошти за період прострочення станом на 26 листопада 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 грудня 2023 року представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Штронда А. М. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд переглядає справу у частині задоволення позову судами з огляду на межі касаційного оскарження судових рішень.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 17 листопада 2014 року за оспорюваними договорами банківського вкладу змінено боржника з ПАТ КБ "ПриватБанк" на ТОВ "ФК "Фінілон", про що розміщено повідомлення на офіційному сайті банку. Позивач не надав письмових заперечень щодо переведення боргу на ТОВ "ФК "Фінілон", тому слід вважати, що переведення боргу здійснено за згодою кредитора. Форма вираження волі сторони через мовчання є певною альтернативою усній і письмовій формам. Згода кредитора не є необхідним елементом договору про переведення боргу та не може впливати на його дійсність. Така згода може як передувати, так і слідувати за моментом переведення боргу. Банк не є належним відповідачем у справі.
Договір про переведення боргу від 17 листопада 2014 року не є нікчемним чи недійсним, як його по-різному трактують суди при розгляді подібних справ. Відсутність згоди кредитора на переведення боргу не зумовлює нікчемності договору про переведення боргу між новим та первісним боржниками. Питання недійсності правочину не може вирішуватися судом самостійно (за власною ініціативою) за відсутності відповідного позову. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 06 жовтня 2021 року у справі № 263/11275/18, від 27 квітня 2022 року у справі № 321/1260/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 530/1995/18, від 01 червня 2022 року у справі № 904/1721/20.
За підсумками розгляду господарської справи № 904/1721/20 Верховний Суд у постанові від 01 червня 2022 року залишив у силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "ФК "Фінілон" про внесення змін до договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року у звʼязку з істотною зміною обставин шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 10 січня 2020 року. Наведена постанова Верховного Суду підтверджує факт дійсності та чинності договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року та обов`язковість його виконання сторонами.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи
05 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 у філії "Кримське регіональне управління" банку укладено договір банківського вкладу № SAMDN80000739001273 "Стандарт", за умовами якого ОСОБА_1 передав банку грошові кошти у сумі 20 001,09 євро для розміщення на депозитному рахунку (а. с. 10-11).
Відповідно до даних платіжного доручення від 05 листопада 2013 року № 2917980412 ОСОБА_1 перераховано на рахунок банку грошові кошти у сумі 20 001,09 євро (а. с.12).
14 січня 2014 року між банком та ОСОБА_1 у філії "Кримське регіональне управління" банку укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070058421300, за умовами якого сума вкладу склала 8 330,43 доларів США на строк 366 днів, тобто до 14 січня 2015 року включно, зі сплатою 10 % річних (а. с.13-14).
14 січня 2014 року між банком та ОСОБА_1 у філії "Кримське регіональне управління" банку укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070058445500, "Приват-Вклад", за умовами якого сума вкладу склала 8 594,42 євро на строк 366 днів, тобто до 14 січня 2015 року включно, зі сплатою 3 % річних (а. с. 15-16).
21 квітня 2017 року ОСОБА_1 надіслав на адресу голови правління банку нотаріально засвідчену заяву, в якій просив розірвати укладені з банком договори та повернути йому суми вкладів й нараховані відсотки (а. с. 20-21).
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01 червня 2020 року у справі № 729/887/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 банківський вклад за договором № SAMDN80000739001273 "Стандарт" від 05 листопада 2013 року у розмірі 20 001,09 євро, що еквівалентно 598 632,62 грн.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 проценти за договором № SAMDN80000739001273 "Стандарт" від 05 листопада 2013 року у розмірі 4 169, 35 євро, що еквівалентно 124 788,65 грн.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 банківський вклад за договором № SAMDNWFD0070058445500 "Приват-вклад" від 14 січня 2014 року у розмірі 8 594,42 євро, що еквівалентно 257 230,99 грн.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 проценти за договором № SAMDNWFD0070058445500 "Приват-вклад" від 14 січня 2014 року у розмірі 848,12 євро, що еквівалентно 25 384,23 грн.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 банківський вклад за договором № SAMDNWFD0070058421300 "Стандарт" від 14 січня 2014 року у розмірі 8 330,43 доларів США, що еквівалентно 223 838,65 грн.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 проценти за договором № SAMDNWFD0070058421300 "Стандарт" від 14 січня 2014 року у розмірі 2 736,02 доларів США, що еквівалентно 73 516,86 грн.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 3 відсотки від загальної простроченої суми виплат за договором № SAMDNWFD0070058445500 "Приват-вклад" від 14 січня 2014 року та за договором № SAMDN80000739001273 "Стандарт" від 05 листопада 2013 року у розмірі 1 863,80 євро, що еквівалентно 55 783,53 грн.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 3 відсотки від загальної простроченої суми виплат за договором № SAMDNWFD0070058421300 "Стандарт" від 14 січня 2014 року у розмірі 542,96 долари США, що еквівалентно 14 589,33 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь держави 9 605,00 грн судового збору (а. с. 22-27).
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01 червня 2020 року змінено в частині стягнутого з АТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судового збору, зменшено розмір з 9 605,00 грн до 8 740,55 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а. с. 28-31).
Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01 червня 2020 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року залишено без змін (а. с. 32-34).
Відповідно до виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 26 січня 2021 року на рахунок перераховано 34 952,16 євро; 28 січня 2021 року - 11 548,39 доларів США (а. с. 35-36).
Згідно з випискою з рахунку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_2 26 листопада 2020 року Національним банком України на рахунок АТ КБ "ПриватБанк" перераховано 1 737 934,84 грн з призначенням платежу - для виконання рішення суду у справі № 729/887/19 на користь ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.