ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 278/304/23
провадження № 61-8713св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Ярмолинецька селищна рада Хмельницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2023 року у складі судді Адамовича О. Й. та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського районного суду Житомирської області із заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме: просила встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області у складі судді Дубовік О. М. від 20 січня 2023 року матеріали справи направлено за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2023 року у складі судді Адамовича О. Й. у відкритті провадження у справі відмовлено, роз`яснено заявниці, що відмова у відкритті провадження у справі не перешкоджає звернутися до суду за захистом порушеного права у порядку позовного провадження.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив із того, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, а саме права на земельну частку (пай), яке належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 038449 від 06 червня 1996 року, тобто з метою наступного вирішення питання про право власності на земельну ділянку. За висновком місцевого суду, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2023 року - без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін оскаржувану ухвалу, погодився із висновком суду першої інстанції про наявність спору про право, що повинен вирішуватись у порядку позовного провадження, в якому буде встановлено спадкову масу та коло спадкоємців померлого.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У червні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки відсутні інші спадкоємці, які б могли прийняти спадщину та/або претендувати на її прийняття. Це підтверджується, зокрема, інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 71078395, де зазначається, що після смерті матері заявниці ОСОБА_2 спадкова справа не заведена, а отже, відсутні інші спадкоємці, які б претендували на спадщину після її смерті. Крім того, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи заінтересована особа - Ярмолинецька селищна рада Хмельницької області, на території якої знаходиться спадкове майно, жодних заперечень не подала, що свідчить про її незацікавленість у набутті спірного майна в контексті положень статті 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Такі висновки суперечать сталій правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19. Відмовляючи у відкритті провадження, суд не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював її право на прийняття спадщини, тобто не встановив між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Відзиви на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), витребувано матеріали справи № 278/304/23 із Корольовського районного суду м. Житомира та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року матеріали справи № 278/304/23 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2024 року № 250/0/226-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та матеріали справи № 278/304/23 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
Подана ОСОБА_1 в порядку окремого провадження заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2, яка на день смерті фактично проживала разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_1, але за вказаною адресою зареєстрована не була. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай), яке належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 038449 від 06 червня 1996 року.
Вказувала, що приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамака О. В. відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку, необхідного для прийняття спадщини, та недоведеністю факту прийняття спадщини шляхом постійного проживання зі спадкодавцем. Нотаріус зазначила про можливість звернення до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини або про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем.