ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 815/1460/18
касаційне провадження № К/9901/60812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2017 (суддя Марин П.П.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 (головуючий суддя - Турецька І.О., судді - Стас Л.В., Градовський Ю.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРЕСТ-ВВ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДТРЕСТ-ВВ" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2018 №UA100110/2018/000015/2, №UA100110/2018/000014/2, від 20.03.2018 №UA100110/2018/000016/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2018 №UA100110/2018/00078, №UA100110/2018/00077, від 20.03.2018 №UA100110/2018/00099.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 04.06.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 28.02.2018 №UA100110/2018/000015/2, №UA100110/2018/000014/2, 20.03.2018 №UA100110/2018/000016/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2018 №UA100110/2018/00078, №UA100110/2018/00077, від 20.03.2018 №UA100110/2018/00099.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, а відмова відповідача у розмитненні товару за поданими митними деклараціями є неправомірною, відтак, оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із непідтвердженням Товариством правильності обраного методу визначення їх митної вартості та її складових.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.09.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 28.02.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 22.04.2017 між позивачем (покупець) та Фірмою HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №НLF/BB - 220417 (далі - Контракт), згідно з пунктом 3.1 якого, ціни є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами і вказуються в інвойсах.
Відповідно до умов контракту Фірма HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) у лютому 2018 року поставила позивачу товар, а саме: інструменти ручні, з вбудованим бензиновим двигуном, нові, призначені для використання в побуті: Мотокоса модель FORTE БМК-1943 з бензиновим двухтактовим одноциліндровим двигуном, потужність 1,9 кВт - 2,5 к.с., макс. обертовий момент 2,2 н.м., об`єм двигуна 42,7 см3, торгівельна марка та виробник - FORTE.
Декларант позивача - ТОВ "ІНВЕКТА ТРЕЙД", з метою проведення митного оформлення наведеного вище товару 28.02.2018 подав до Митниці електронні митні декларації №UA100110/2018/305328 на загальну суму 23878,40 дол. США по кількості товару 2624 шт. і № UA100110/2018/305324 на загальну суму 62842,20 дол. США по кількості товару 3060 шт., де визначив митну вартість за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.
20.03.2018 декларантом подано електронну митну декларацію №UA100110/2018/307191 по кількості товару 3000 шт. на загальну суму 33330 дол. США, в яких було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.
Для підтвердження митної вартості вказаного вище товару декларант надав: зовнішньоекономічний Контракт; специфікацію від 27.06.2017 №36; рахунки-фактури (інвойси) від 09.01.2018 №НLF/BB-20180901, №НLF/BB-NT17Н367607, від 02.02.2018 №НLF/BB-NT17Н367608; пакувальні листи від 09.01.2018 №НLF/ВВ-NT17Н367607, №НLF/ВВ-20180901, від 02.02.2018 №НLF/ВВ - NT17Н367608; прейскуранти (прайс-листи) від 26.12.2017 №б/н, від 19.01.2018 №б/н; декларації походження товару від 09.01.2018 №НLF/BB-NT17Н367607, від 02.02.2018 №НLF/BB-NT17Н367608; коносаменти від 09.01.2018 №МRFB17122306, №SZНSЕ1801019, від 02.02.2018 №4359-0177-801.024 та інші.
Під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих позивачем для підтвердження митної вартості товарів, митним органом було встановлено, що документи містять наступні розбіжності:
у пункті 4.1 вказаного вище Контракту зазначено, що умови поставки товару визначаються окремо у кожному наступному інвойсі. В наданих інвойсах зазначені умови поставки товару - СРТ Київ. Разом із тим, в пакувальних листах від 09.01.2018 №НLF/ВВ - NT17Н367607, №НLF/ВВ-20180901, від 02.02.2018 №НLF/ВВ - NT17Н367608 зазначені умови поставки СІF Одеса. Відповідно до Міжнародних правил, що при застосуванні умов поставки СІF до обов`язків продавця належить здійснити страхування вантажу на користь покупця. Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 Кодексу, якщо здійснювалось страхування для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Проте, до митного оформлення не подані страхові документи чи документи, що містять відомості про вартість страхування, або документальне підтвердження про відсутність страхування;
в підпункті 6.3 Контракту зазначено, що "вартість палет, тари та упаковки включено у вартість товару". Згідно з пунктом 10 статті 58 Митного кодексу України "вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням" це складові митної вартості. Але, разом з тим, відомості щодо числових значень таких складових не підтверджено документально, тобто, немає можливості відокремити числові значення вартості самого товару;
документ, поданий в якості прайс-листа, отриманий від продавця, а не від виробника товару, в ньому відсутні умови поставки товару.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачу було запропоновано протягом 10 календарних днів, у відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, надати (за наявності) додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що підтверджують вартість страхування, у разі його здійснення.
Позивачем до митного органу направлено повідомлення від 28.02.2018 №1, №2, від 20.03.2018 №1, в яких позивачем зазначено, що усі документи було надано до митного органу і немає можливості надати додаткові документи.
Митним органом відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю і складено відповідні картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2018 №UA100110/2018/00078, №UA100110/2018/00077, №UA100110/2018/00099.
Також Митницею прийняті рішення про коригування митної вартості від 28.02.2018 №UA100110/2018/000015/2, №UA100110/2018/000014/2, від 20.03.2018 №UA100110/2018/000016/2, відповідно до яких митну вартість товарів скориговано та самостійно визначено за резервним методом.
Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу, відповідно до статті 64 Митного кодексу України, та визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товарів, подібних за якісними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснене за митними деклараціями від 17.01.2018 №UA50030/2018/ІІА50030/2018/725, від 26.12.2017 №UA100030/2017/318445. Всі вищенаведені розбіжності, на думку відповідача, виключають можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості, відповідно до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України.
Позивач, не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, прийнятими Митницею, відповідно до положень глави IV Митного кодексу України, оскаржив їх. В якості додатку до даної скарги позивач надав лист продавця товару Фірми HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) від 02.03.2018, в якому останній пояснив, що мала місце технічна помилка та правильними слід вважати умови поставки СРТ Київ, що відповідає даним, зазначених в інвойсах.
Однак, митний орган листом від 06.03.2018 №1869/10/26-70-19-01 відмовив у скасуванні рішень про коригування митної вартості товарів.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.