ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 815/5827/17
касаційне провадження № К/9901/59303/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 (суддя Корой С.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді - Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2017 №UA500060/2017/000067/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.06.2017 №UA500060/2017/00773.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 30.06.2017 №UA500060/2017/000067/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Митниці від 30.06.2017 №UA500060/2017/00773.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA500060/2017/009797 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів та у випадках, передбачених статтею 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Митний орган стверджує про наявність розбіжностей у наданих позивачем документах та відсутність у таких документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Посилається на відсутність (виокремлення) відомостей щодо вартості пакування під час здійснення контролю. Скаржник доводить, що зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини першої статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.11.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 28.02.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та постачальником, Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) був укладений зовнішньоекономічний контракт від 27.04.2017 №336/17 (надалі - Контракт), предметом якого є постачання товару, який вказаний у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.
Так, відповідно до Специфікації від 23.06.2017 №36 до Контракту та Інвойсу від 23.06.2017 №036, Фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FCA-Скідра (склад постачальника) поставила позивачу наступний товар: персики свіжі класу А, у пластикових ящиках - 1970 шт., на 25 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага "брутто" - 20901 кг., вага "нетто" - 19541 кг, ціна - 0,39 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 7620,99 євро; персики свіжі класу В, у пластикових ящиках 70 шт., на 1 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага "брутто" - 785 кг., вага "нетто" - 735 кг, ціна - 0,30 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 220,50 євро.
На підставі договору про надання послуг між позивачем та TOB "БЕК "Атаман-Груп" (надалі - декларант) з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного поста "Одеса-Порт" Одеської митниці ДФС (надалі - митний орган, Відповідач) була подана електронна митна декларація №UA500060/2017/009797, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного Контракту.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний Контракт від 27.04.2017 №336/17, додаткова угода від 09.06.2017 №1; специфікацію від 23.06.2017 №036 до Контракту; інвойс від 23.06.2017 №036; прайс-лист від 22.06.2017; сертифікат походження товару форми EUR.1; митну декларацію країни відправлення від 23.06.2017 №17GREX410100035764; документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП), інші документи, обумовлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують числове значення митної вартості та не містять будь-яких розбіжностей.
За результатами розгляду декларації №UA500060/2017/009797 та доданих до неї документів, Митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.06.2017 року №UA500060/2017/00773 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2017 №UA500060/2017/000067/2.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.