ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 810/2527/17
касаційне провадження № К/9901/58941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 (суддя Панченко Н.Д.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Беспалов О.О., Епель О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017 №0000531309, №0000541309, №0004281309, від 24.07.2017 №0005661309.
Позовні вимоги мотивовано тим, що контролюючий орган дійшов до необґрунтованих висновків про заниження позивачем загального оподатковуваного доходу від операцій з відчуження інвестиційного активу, позаяк дохід від таких операцій не перевищив суми витрат, понесених у зв`язку з придбанням інвестиційного активу.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 16.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017 №0000531309, №0000541309, №0004281309 та від 24.07.2017 №0005661309.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в даному випадку, інвестиційний прибуток від операції з продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" у позивача не виник, оскільки сума отриманого доходу дорівнювала сумі понесених витрат, відповідно відсутній об`єкт оподаткування податком на доходи.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Скаржник у доводах касаційної скарги зазначив про неврахування судами попередніх інстанцій, що позивачем не було надано жодних документальних підтверджень понесених витрат, у зв`язку з придбанням земельних ділянок, а тому неможливо встановити витрати, пов`язані з внесенням земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд".
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.08.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 28.02.2024.
Відповідач подав клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, від 30.09.2020 №893 та наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Головне управління ДФС у Київській області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44096797).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, повноти і достовірності нарахування та сплати належних сум податків до бюджету держави за 2015 рік, за результати якої складено акт перевірки від 24.03.2017 №172/10-36-13-02/ 2138513886 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179, підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок невключення позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами у розмірі 1372415,00 грн до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2015 рік, що, у свою чергу, призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 267175,00 грн; пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору на 20586,23 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення:
від 12.05.2017 №0000531309, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 333968,75 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 267175,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 66793,75 грн;
від 24.07.2017 №0005661309, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 9135,00 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 7308,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1827,00 грн;
від 12.05.2017 №0000541309, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 25732,00 грн, у тому числі за основним платежем в сумі 20586,23 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5146,56 грн;
від 12.05.2017 №0004281309, яким позивачу визначено штраф у розмірі 170,00 грн.
Фактичною підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про отримання позивачем доходу в сумі 2359449,00 грн від продажу інвестиційних активів, а сума витрат на придбання інвестиційних активів становила 987034,00 грн, відповідно, фінансовий результат операцій з інвестиційними активами склав 1372415,00 грн, який позивач не включив до складу загального річного оподатковуваного доходу, що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 до пункту 163.1 статті 163 ПК України).
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід- будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За правилами підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначений положеннями статті 170 ПК України.
Відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Згідно підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 зазначеного Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.