ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 120/9998/21-а
провадження № К/990/31424/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Білої Л. М., суддів: Матохнюка Д. Б., Гонтарука В. М.
І. Обставини справи
1. У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі - ТУ ДБР у м. Миколаєві), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо ненарахування та невиплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період роботи на посаді слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, з січня 2019 року по лютий 2021 року включно;
1.2. визнати протиправною бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо ненарахування та невиплати як учаснику бойових дій, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2020 та 2021 роки загальною тривалістю 28 днів;
1.3. зобов`язати ТУ ДБР у м. Миколаєві нарахувати та виплатити 302973,63 грн, з яких: 240742,75 грн - сума компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з січня 2019 року по лютий 2021 року включно; 62200,88 грн - сума компенсації за додаткові відпустки, як учасника бойових дій, за 2020 рік та 2021 рік загальною тривалістю 28 календарних днів.
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 24 лютого 2022 року позов задовольнив частково.
2.1. Визнав протиправною бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2020-2021 роки.
2.2. Зобов`язав ТУ ДБР у м. Миколаєві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2020-2021 роки.
2.3. В решті позову - відмовив.
3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року у цій справі.
4. Також 16 травня 2022 року за наслідками розгляду клопотання ТУ ДБР у м. Миколаєві Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою провадження у справі зупинив на час воєнного стану. Зокрема, судом було враховано, що відповідач безпосередньо розташований в зоні, де велись активні бойові дії.
5. 01 вересня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ТУ ДБР у м. Миколаєві про поновлення провадження у цій справі, яке обґрунтовано тим, що у м. Миколаєві активні бойові дії вже не ведуться, що дає змогу відповідачу брати участь у судових засіданнях, зокрема, в режимі відеоконференції.
6. Таким чином, 06 вересня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд, розглянувши вказане клопотання ТУ ДБР у м. Миколаєві, постановив ухвалу, якою провадження у справі № 120/9998/21-а поновлено та призначено її до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
7. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 07 вересня 2023 року представник ТУ ДБР у м. Миколаєві подав апеляційну скаргу.
8. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 вересня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТУ ДБР у м. Миколаєві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року в цій справі, з підстав частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Мотивуючи таке своє рішення, апеляційний суд зазначив, що представник ТУ ДБР у м. Миколаєві пропустив річний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Представник ТУ ДБР у м. Миколаєві, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
11. Така позиція ґрунтується на тому, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що ухвалою Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 травня 2022 року зупиняв провадження у справі № 120/9998/21-а, а відтак, на думку автора скарги, відсутні підстави для застосування частини другої статтею 299 КАС України.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції після отримання апеляційної скарги відповідача, поданої з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеного частиною першою статті 295 КАС України повинен був вирішити питання щодо поважності пропуску строку у порядку, встановленому частиною третьої статті 295 КАС України, адже у суду були відсутні підстави для застосування норм частини другої статті 299 КАС України.
12. Верховний Суд ухвалою від 25 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі; підставами касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне регулювання
13. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом..
15. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
17. Статтею 295 КАС України визначено таке:
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: