1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2024 року

Київ

справа №380/16306/23

адміністративне провадження №К/990/660/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №380/16306/23 за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державного підприємства "Львіввугілля" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (головуючий суддя Ніколін В.В., судді: Гудим Л.Я., Гінда О.М.),-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Львіввугілля" (далі - позивач, ДП "Львіввугілля") звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило, з урахуванням уточнень, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 143431,24 грн та із земельного податку в сумі 330196,53 грн та зобов`язати відповідача вчинити дії із списання указаних сум безнадійного податкового боргу (а.с.1-4).

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 04 вересня 2023 року відкрив спрощене позовне провадження у цій справі (а.с.53).

Ухвалою від 29 вересня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання представника відповідача і закрив провадження у справі №380/16306/23 за позовом ДП "Львіввугілля" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії (а.с.78-79).

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, 20 жовтня 2023 року представник ДП "Львіввугілля" Ігор Крокош подав апеляційну скаргу. На підтвердження наданих повноважень долучив до апеляційної скарги довіреність від 26 вересня 2023 року №81, підписану тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Державного підприємства "Львіввугілля" Вадимом Красем (а.с.82-121).

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 грудня 2023 року апеляційну скаргу повернув скаржнику (а.с.125).

Підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що апелянт не додав документів, які б підтверджували повноваження тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ДП "Львіввугілля" ОСОБА_2. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи належних документів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 права на підписання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ДП "Львіввугілля" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Скаржник вважає хибним висновок апеляційного суду про відсутність у представника апелянта повноважень на підписання апеляційної скарги. Так, відомості про тимчасове виконання обов`язків генерального директора ДП "Львіввугілля" Вадимом Красем у період з 26 вересня 2023 року по 25 грудня 2023 року були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). За правилами статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755-IV) внесені до ЄДР документи та відомості вважаються офіційними, достовірними та можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не був позбавлений права перевірити наявність повноважень ОСОБА_2 в ЄДР і не позбавляти підприємство права на апеляційний перегляд справи. У світлі викладеного позивач просив врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 жовтня 2020 року №310/4879/19, де вказувалось, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму.

Верховний Суд ухвалою від 01 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС просило залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін як законну та обґрунтовану. Просило врахувати, що частина шоста статті 59 КАС України передбачає, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. При цьому частина восьма статті 59 КАС України вказує, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Крім того, питання засвідчення вірності копії документів, виданих підприємствами, установами, організаціями, також врегульоване статтями, 34, 37, 75 Закону України "Про нотаріат".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.

Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Нормами частини третьої статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно із частиною другою статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною третьою статті 59 КАС України унормовано, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Частиною восьмою статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.


................
Перейти до повного тексту