ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа №815/3599/15
провадження № К/990/24562/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, третьої особи - Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Стефанова С. О., суддів: Вовченко О. А., Свиди Л. І., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Осіпова Ю. В., суддів: Косцової І. П., Скрипченка В. О.,
І. Обставини справи
1. У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерства юстиції України, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України № 888 о/с від 18 травня 2015 року щодо звільнення начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці;
1.3. стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року та постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ Міністерства внутрішніх справ України № 888 о/с від 18 травня 2015 року. Поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці з 18 травня 2015 року та стягнув з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь позивача суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2015 року по 14 листопада 2017 року у сумі 278761,92 грн.
3. 14 вересня 2020 року до суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про заміну боржника у виконавчому провадженні, в якій позивач просить замінити боржника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на боржника - Головне управління Національної поліції в Одеській області.
4. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 02 жовтня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 про заміну боржника задовольнив. Замінив боржника у виконавчому листі № 815/3599/15 від 10 липня 2020 року про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2015 року по 14 листопада 2017 року у сумі 278761,92 грн, а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці замінив на Головне управління Національної поліції в Одеській області.
5. Задовольняючи заяву представника позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку фактично мала місце реорганізація Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, а не ліквідація, тому завдання та функції держави, які були покладені на Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, у зв`язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" покладені на Головне управління Національної поліції в Одеській області.
6. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 червня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнив частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року скасував, прийняв у справі нову постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні задовольнив частково. Замінив боржника у виконавчому листі № 815/3599/15 від 10 липня 2020 року про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2015 року по 14 листопада 2017 року у сумі 278761,92 грн, а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці замінив на Міністерство внутрішніх справ України.
7. Приймаючи вказану постанову, апеляційний суд виходив з того, що держава не відмовилась від виконання завдань і функцій по діяльності з охорони громадського порядку та безпеки, які виконувались Управлінням Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, вказані завдання і функції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 закріплені за Міністерством внутрішніх справ України, а тому це міністерство являється процесуальним правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті, а не Головне управління Національної поліції в Одеській області. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правонаступником Управління МВС України на Одеській залізниці є Міністерство внутрішніх справ України, а не Головне управління Національної поліції в Одеській області.
8. Міністерство внутрішніх справ України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
9. Верховний Суд постановою від 23 березня 2023 року касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнив частково, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 815/3599/15 - скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - П`ятого апеляційного адміністративного суду.
10. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 червня 2023 року залишив без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, якою замінено боржника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на Головне управління Національної поліції в Одеській області.
11. П`ятий апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що на підставі співставлення завдань і функцій цих трьох органів можна дійти висновку, що Міністерство внутрішніх справ України є органом влади, який формує державну політику, серед інших, у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Між тим, реалізація державної політики у вказаній сфері відноситься до компетенції Національної поліції, а до цього вказані завдання та функції держави покладались на міліцію.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правонаступником прав і обов`язків ліквідованого органу - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, враховуючи правовий статус, обсяг повноважень і принцип територіальності, є територіальний орган Національної поліції, а саме Головне управління Національної поліції в Одеській області.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Головне управління Національної поліції в Одеській області подало касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року, в якій просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким замінити боржника - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці його правонаступником - Міністерством внутрішніх справ України.
13. Автор скарги покликається на практику Верховного Суду, висловлену, зокрема, у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 815/5514/16, яка зводиться до того, що у справах щодо проходження публічної служби Головне управління Національної поліції в Одеській області не є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці.
14. Верховний Суд ухвалою від 30 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про заміну боржника у виконавчому документі та прийнята за наслідками її перегляду в апеляційному порядку постанова суду апеляційної інстанції; підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права.
15. Представник Міністерства внутрішніх справ України надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому автор не погоджується з доводами касаційної скарги, вважаючи їх такими, що не відповідають правовим висновкам Верховного Суду, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
16. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
ІІІ. Нормативне врегулювання
17. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
18. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначає таке.
19. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.