ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа №580/4974/22
адміністративне провадження № К/990/19144/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №580/4974/22
за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року (суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Чаку Є.В., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.) у справі №580/4974/22
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 році ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської міської ради, в якій просить:
- визнати бездіяльність відповідачів щодо невиплати належної суми допомоги до 5 травня 2022 року протиправними;
- стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської міської ради щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, передбачену частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що становить 9 670 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що він перебуває на обліку як учасник бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, а отже має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно не виплатив грошову допомогу у повному розмірі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року змінено рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що зобов`язання суб`єктів владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного саме діями чи бездіяльністю таких осіб, які вона просить визнати протиправними.
В даному випадку позивачем не доведено порушення його прав та інтересів саме Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат або Управлінням праці та соціального захисту населення Золотоніської міської ради, оскільки відсутні докази звернення позивача до вказаних суб`єктів владних повноважень з відповідними заявами про виплату допомоги до 5 травня та докази відмови у вчиненні відповідних дій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник обґрунтовує підстави звернення до суду касаційної інстанції тим, що апеляційний суд посилався на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 01 грудня 2022 року по справі №580/2689/22, від яких відступив Верховний Суд у постанові від 13 червня 2023 року №560/8064/22.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №580/4974/22.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.
4. Верховний суд ухвалою від 26 лютого 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 27 лютого 2024 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 .
У позовній заяві позивач зазначив, що наразі він є мобілізованим до лав ЗСУ та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 .
У 2022 році документи на виплату допомоги до 5 травня 2022 року були подані до військової частини за місцем проходження служби, однак станом на час звернення до суду допомога не виплачена.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
7. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.
8. У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №560/8064/22 в касаційному порядку, у постанові від 13 червня 2023 року дійшов висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону №3551-XII, частини другої статті 20 Закону №389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку №540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що Судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону України №367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Так, у постанові від 13 червня 2023 року у справі №560/8064/22 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступний висновок:
"(1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;