ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 380/1864/20
адміністративне провадження № К/9901/17463/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №380/1864/20
за позовом Установи "Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової" до Володимир-Волинської міської ради Володимир-Волинського району Волинської області, треті особи Кабінет Міністрів України, Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Установи "Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (суд у складі головуючого судді Кравців О.Р.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.) у справі №380/1864/20
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У 2020 році Установа "Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової" (далі по тексту - позивач) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Володимир-Волинської міської ради Володимир-Волинського району Волинської області (далі по тексту - відповідач, Володимир-Волинська міська рада), треті особи Кабінет Міністрів України, Міністерство культури та інформаційної політики України, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року №604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині пунктів 3, 4 щодо місць давніх поховань у м. Володимир-Волинську, Волинської області;
- зобов`язати відповідача виконати розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року №604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині пунктів 3, 4 щодо місць давніх поховань стародавнього Єврейського кладовища у м. Володимир-Волинську Волинської області.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не виконуються вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року №604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України" (далі по тексту - Розпорядження №604-р) стосовно Старовинного єврейського кладовища.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зі змісту пунктів 3, 4 Розпорядження №604-р не вбачається обов`язку Володимир-Волинської міської ради включати вказаний об`єкт до Переліку нововиявлених пам`яток культурної спадщини, а також здійснювати інші дії з метою виявлення та дослідження об`єктів культурної спадщини.
Суди зазначили, що позивач не навів обставин, які б обґрунтовували порушення відповідачем вказаних пунктів Розпорядження №604-р.
Означене кладовище не було включено до переліку пам`яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення і до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також до об`єктів історико-культурної спадщини українського народу чи євреїв, місцевого чи державного значення.
Заходи визначені пунктами 3, 4 Розпорядження №604-р, відповідний суб`єкт може виконати лише після здійснення заходів передбачених пунктом 2 Розпорядження №604-р, виконання яких, в свою чергу не відноситься до повноважень Володимир-Волинської міської ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Установа "Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової" направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року і постановити рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем не вживаються будь-які заходи, спрямовані на виконання вимог Розпорядження №604-р в частині пунктів 3, 4 щодо місць давніх поховань, не проводяться роботи з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місця масового розстрілу, не продовжують здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.
Скаржник зазначає, що необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року по справі №462/3063/17 застосованого судом попередніх інстанцій у цій справі.
Крім того, позивач заявив клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Стародуба О.П., Чиркіна С.М.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року №1323/0/78-21, у зв`язку з відпусткою судді Стародуба О.П., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Установи "Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі №380/1864/20.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 травня 2022 року №509/0/78-22, у зв`язку з виведенням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Бевзенка В.М. зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, що унеможливлює його участь у розгляді судових справ, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 травня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
4. Верховний суд ухвалою від 27 лютого 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до попереднього розгляду на 28 лютого 2024 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди попередніх інстанцій встановили, що Виконавчим комітетом Волинської обласної ради депутатів трудящих від 31 жовтня 1974 прийнято рішення №298 "Про затвердження генерального плану м. Володимира-Волинського".
Рішенням Господарського суду Волинської області від 08 квітня 2002 року визнано історичні межі Єврейського кладовища у м. Володимирі-Волинському, згідно з "Технічною документацією про виконані проектно-пошукові роботи по попередньому встановленню зовнішньої межі старовинного Єврейського кладовища в м. Володимир-Волинську".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 червня 2002 року резолютивну частину зазначеного рішення викладено у наступній редакції: "Визнати історичні межі стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир-Волинському, яке існувало на дату німецької окупації міста Володимир-Волинського, згідно "Технічної документації виконані проектно-пошукові роботи по попередньому встановленню зовнішньої історичної межі бувшого єврейського кладовища у місті Володимир-Волинську Волинської області".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року по справі №К/9991/39008/11 встановлено, що рішенням виконкому Володимир-Волинської міської ради №190 від 25 квітня 2002 року визначено дату закриття Єврейського кладовища - 22 червня 1941 року, а рішенням цього ж виконкому від 11 вересня 2003 року датою ліквідації кладовища визначено 20 липня 1944 року.
Управління культури Волинської обласної державної адміністрації листом від 12 липня 2017 року повідомило Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу про те, що оскільки територія, на якій знаходилось Єврейське кладовище, не належить до об`єктів культурної спадщини, надання дозволів на проведення робіт не належить до компетенції управління культури облдержадміністрації.
Рішенням Володимир-Волинської міської ради від 08 квітня 2005 року №20/4 "Про статус території в районі вулиць Драгоманова, Сагайдачного і Незалежності, на якій до початку Великої Вітчизняної війни існувало Єврейське кладовище", згідно з яким визнано за недоцільне проведення за кошти міського бюджету спеціальних досліджень (в т.ч. археологічних) вищезгаданої території, на якій до початку Великої Вітчизняної війни існувало Єврейське кладовище (ліквідоване в липні 1944 року) і надання цій території статусу об`єкта культурної спадщини.
Володимир-Волинська міська рада Волинської області листом від 27 липня 2017 року повідомила позивача про те, що у місті Володимирі-Волинському такого об`єкта як "Єврейське кладовище", як з історико-культурної точки зору, так і з точки зору комунальної, - немає. У місті Володимирі-Волинському є 2 кладовища - діюче Федорівське та закрите Ладомирське, а територія між СШ №2 і вулицею Драгоманова вже багато післявоєнних десятиліть вільна від надмогильних споруд, що означає, що розчищати нічого.
Установа "Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва ім. Фаїни Петрякової" звернулась із запитом №20-20 від 17 січня 2020 року до міського голови м. Володимира-Волинського з запитом на інформацію, в якому просив повідомити, яка робота проведена Володимир-Волинською міською радою відповідно до пункту 3 Розпорядження №604-р щодо вивчення місць поховань євреїв (єврейське кладовище) по вул. Драгоманова в м. Володимирі-Волинському, а також здійснені заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.
Листом №21-20 від 17 січня 2020 року, Установа "Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва ім. Фаїни Петрякової" звернулась до міського голови м. Володимира-Волинського з проханням надати дозвіл на розчищення могил на єврейському кладовищі по вул. Драгоманова у м. Володимирі-Волинському, з метою збереження історико-культурної спадщини, керуючись пунктом 3 Розпорядження №604-р.
Оскільки позивач не отримав відповіді на ці звернення, та вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині виконання пунктів 3, 4 Розпорядження №604-р, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, за їх захистом позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
7. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.
8. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини", до історичних об`єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
За змістом частини другої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.