ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2024 року
Київ
справа №160/24752/23
адміністративне провадження №К/990/2112/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/24752/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року про відмову у забезпеченні позову (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.),-
ВСТАНОВИВ:
27 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (далі - позивач, ТОВ "АБК Дніпро") звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, Східне МУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного МУ ДПС від 25 вересня 2023 року №16270 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати відповідача виключити ТОВ "АБК Дніпро" з переліку ризикових платників податків.
09 жовтня 2023 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення рішення Комісії Східного МУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 вересня 2023 року №16270 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "АБК Дніпро" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду (матеріали оскарження ухвали а.с.19-29).
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що оскаржуване рішення несе виключно негативні наслідки для його господарської діяльності, оскільки тягне за собою зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних/розрахунків коригування, поданих платником. Це призводить до покладення на підприємство додаткового обов`язку із надання податковому органу пояснень і додаткових документів, неможливості сформувати податковий кредит за відповідною податковою накладною. Такі обставини, в свою чергу, можуть призвести до припинення господарських відносин між підприємством та його контрагентами, погіршення ділової репутації, неотримання прибутку, неможливості виплатити заробітну плату та сплатити податки, а також до припинення господарської діяльності взагалі. Просив суд врахувати, що наразі позивачем укладено договори поставки продукції з такими контрагентами як ТОВ "АРІТЕЙЛ", ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Метро", ТОВ "АТБ". Незупинення оскаржуваного рішення до вирішення спору судом призведе до неможливості виконати зобов`язання перед указаними контрагентами. Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не зумовлює фактичного вирішення спору та має наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Заявник також вважав, що наявні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, оскільки останнє не містить жодної належної інформації, яка б дозволяла ідентифікувати підставу для віднесення позивача до ризикових підприємств. Просив врахувати, що Східне МУ ДПС вже приймало рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості від 21 липня 2023 року №12754. Наразі воно оскаржено ТОВ "АБК Дніпро" в судовому порядку і у межах справи №160/19014/23 рішення суду ще не прийняте. Відтак, приймаючи оскаржуване у цій справі рішення відповідач залишив поза увагою те, що на даний час попереднє рішення №12754 не скасоване, що суперечить вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), який не передбачає наявності одночасно двох рішень про відповідність платника податків критеріям ризиковості.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 жовтня 2023 року заяву ТОВ "АБК Дніпро" про забезпечення позову задовольнив. Зупинив дію рішення комісії Східного МУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 вересня 2023 року №16270 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "АБК Дніпро" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду у цій справі (матеріали оскарження ухвали а.с.109-117).
Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність підприємства можлива лише за наявності можливості складання та подання відповідної податкової звітності та сплати обов`язкових податків. Наслідком включення позивача до переліку ризикових платників податків відповідно до Порядку №1165 є зупинення реєстрації усіх поданих ним податкових накладних, строк реєстрації кожної з яких значно збільшується, а сам факт такого включення покладає на платника податків додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів. При цьому зупинення таких податкових накладних стосується не тільки господарських операцій з контрагентами, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, але й усіх інших господарських операцій заявника.
Суд дослідив надані позивачем документи на підтвердження наявності штату робітників, копії витягів щодо стану розрахунків платника з бюджетом за цільовими фондами, довідку про відсутність заборгованості з платежів та виснував, що відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову призведе до втрати державним бюджетом України сплачуваних позивачем податків, позбавлення працівників роботи і, як наслідок, заробітної плати під час воєнного стану, повного зупинення господарської діяльності підприємства у зв`язку з відсутністю прибутку від подальшої реалізації товарів (робіт, послуг). На переконання суду, внаслідок невжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб йому буде заподіяна набагато більша шкода, оскільки внаслідок відмови контрагентів від співпраці подальше відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення в Україні воєнного стану потребуватиме значних зусиль та витрат. Суд першої інстанції також зауважив, що вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи судом.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, апеляційний суд за результатами аналізу положень Порядку №1165 дійшов висновку про відсутність законодавчих підстав вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності. При цьому перевірка на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що висновок суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних і незворотних наслідків для господарської діяльності позивача, не підтверджений оцінкою судом будь-яких доказів.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ТОВ "АБК Дніпро" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року та залишити в силі ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року.
На переконання скаржника, апеляційний суд не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 27 вересня 2023 року (справа №420/10012/22), від 14 грудня 2021 року (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа №440/6755/21), від 13 липня 2022 року (справа №240/26736/21).
Скаржник наголошує, що оскаржуване рішення призводить до блокування реєстрації податкових накладних і, як наслідок, позбавляє позивача можливості здійснювати господарську діяльність з виробництва спирту коньячного та алкогольних напоїв та оптової торгівлі алкогольними напоями. При цьому таке блокування стосується усіх без виключення контрагентів, а не лише тих, господарські операції з якими слугували підставою для прийняття спірного рішення. Невиконання зобов`язань, взятими на себе перед контрагентами, зокрема з реєстрації податкових накладних, призведе до нездійснення оплати за поставлений товар та застосування до позивача штрафних санкцій.
Спірне рішення впливає і на контрагентів, які не можуть сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена. У питанні існування майнового інтересу покупця товарів/послуг при збільшенні податкового кредиту скаржник просив врахувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року (справа №925/556/21). Це призводить до погіршення ділової репутації та, як наслідок, до можливого розірвання ділових відносин з контрагентами у зв`язку з тим, що всі вчинені до того часу господарські операції та контрагенти будуть дискредитовані, оскільки останні фактично мали взаємовідносини з ризиковим платником податку на додану вартість. Більше того, згідно із Довідником кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 11 січня 2023 року № 17, взаємовідносини із позивачем є також прямою підставою для включення контрагентів позивача до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.
Скаржник звертає увагу на те, що забезпечує роботою значну кількість працівників та є сумлінним платником податків, незважаючи на введення в Україні воєнного стану. Про важливість діяльності підприємства позивача для економіки держави також свідчить той факт, що розпорядженням начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 14 грудня 2023 року №457/0/527-23 ТОВ "АБК Дніпро" було визначено, серед іншого, таким, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Це підтверджується листом Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18 грудня 2023 року №3375/0/31-23.
На підтвердження факту настання негативних наслідків від рішення від 25 вересня 2023 року №16270 скаржник долучив до касаційної скарги витяг з Єдиного державного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), відповідно до якого за підприємством рахується 1183 податкових накладних на загальну суму 56250419,70 грн, реєстрація яких зупинена.
Про очевидну протиправність оскаржуваного рішення свідчить відсутність його обґрунтованості, підстав і причин віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Наголосив, що щодо ТОВ "АБК Дніпро" Східне МУ ДПС вже приймало аналогічне рішення від 21 липня 2023 року №12754, яке станом на час прийняття спірного у цій справі рішення було чинним.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Східне МУ ДПС подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану. Наголосило на тому, що віднесення ТОВ "АБК Дніпро" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, жодним чином не вплинуло на можливість складання і реєстрації останнім податкових накладних. Так, згідно із даними ЄРПН у період з 25 вересня 2023 року по 11 жовтня 2023 року включно позивач зареєстрував 1190 податкових накладних, при цьому із статусом "реєстрацію зупинено" податкові накладні відсутні. Ні в ході розгляду справи судами, ні в касаційній скарзі скаржник не наводить будь-яких змістовних (конкретних) економічних чи інших обґрунтувань, які б свідчило, що підприємство зазнало негативних наслідків як-от скорочення обсягів виробництва та реалізації, відмови контрагентів від співпраці. Натомість, усі доводи позивача ґрунтуються на припущеннях.
Копія ухвали про відкриття касаційного провадження була доставлена в Електронний кабінет Східного МУ ДПС 31 січня 2024 року о 19:41 год, про що складено довідку про доставку електронного листа. Десятиденний строк на подання відзиву на касаційну скаргу сплинув 12 лютого 2024 року. За таких обставин, доводи, викладені в додаткових поясненнях, які надійшли від відповідача 13 і 14 лютого 2024 року через підсистему "Електронний суд", судом касаційної інстанції не розглядаються.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевірити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.