ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 300/3568/22
адміністративне провадження № К/990/16624/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року (прийняте у складі головуючого судді Главач І.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року (головуючий суддя Матковської З.М., суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.),
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ФОП ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості № UA206000/2022/000062/2 від 12.08.2022, рішення Івано-Франківської митниці №7.21-1/15/13/2047 від 30.08.2022 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості №UA206000/2022/000062/2 від 12.08.2022. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці №7.21-1/15/13/2047 від 30.08.2022 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 12 405 гривень 00 копійок.
3. 09 грудня 2022 року до суду надійшла заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, обґрунтовуючи яку зазначив, що 17.08.2022 між позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Барген" в особі як керуючого партнера Гевка Андрія Васильовича укладено договір про надання правової допомоги № 17/08/2022, предметом якого є представництво інтересів при оскарженні рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000062/2 від 12.08.2022. Вартість послуг за умовами угоди становить 55 200,00 грн. Крім того, сторони вищенаведеного договору погодили "гонорар успіху" за скасування оспорюваного рішення, який визначається у сумі 10% від суми митних платежів, які позивачу довелося додатково сплатити для митного оформлення товарів, вартість яких скоригована оскаржуваним рішенням і становить 128 940,00 грн. Відтак, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь фізично-особи ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у справі № 300/3568/22 у розмірі 184 140,00 грн.
4. Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року залишено без змін додаткове рішення суду першої інстанції.
6. Не погодившись з додатковим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду питання щодо розподілу судових витрат стосовно надання правничої допомоги.
7. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №300/3568/22 за касаційною скаргою податкового органу на додаткове рішення суду апеляційної інстанції.
8. Ухвалою суду касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції частково задовольняючи вимоги позивача про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, виходив з того, що судові витрати заявлені до відшкодування обґрунтовано, вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначена у наданих до суду документах, є співмірною з фактично виконаними послугами та роботами, що підтверджуються наданими позивачем належними доказами.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судами попередніх інистій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
11. Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування судом апеляційної інстанції статей 132, 134, 138, 139, 252 КАС України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 810/2760/17, від 28.12.2020у справі № 640/18402/19, від 10.11.2022у справі № 640/24023/21, щодо покладення обов`язку доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
12. У доводах касаційної скарги позивач наголошує, що представник Позивача у своїй заяві від 09.12.2022 про винесення додаткового судового рішення детально обґрунтував та надав докази співмірності витрат на правову допомогу, з огляду на:
- складність справи та виконаних адвокатом робіт;
- час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт та обсяг наданих адвокатом послуг (виконаних робіт);
- ціну позову та значення справи для Позивача. Окрім цього, представник Позивача обґрунтував співмірність та реальність витрат на оплату послуг в контексті кожного із критеріїв, які сформульовані у ч. 9 ст. 139 КАС України.
13. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що у рішеннях судів відсутня будь-яка мотивована оцінка аргументів Позивача. Рішення не містять жодного посилання на докази, які б підтверджували доводи Відповідача та висновки суду першої інстанції щодо неспівмірності витрат на правову допомогу фактично наданим послугам.
14. Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві представник відповідача вказує, що касаційна скарга подана позивачем безпідставно, постанови Верховного Суду, на які посилається позивач, не спростовують позицію відповідача. З урахуванням викладеного, Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
IV. Джерела права
15. Частини перша та третя статті 132 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України)
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
16. Стаття 134 КАС України. Витрати на професійну правничу допомогу
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
17. Частини третя - восьма статті 137 КАС України. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз
Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.
У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
18. Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139 КАС України.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
19. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
20. Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
21. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
22. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.