ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа №760/8323/17
адміністративне провадження № К/9901/15744/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Стрелец Т.Г., Рибачук А.І.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 (судді - Лічевецький І.О., Мельничук В.П., Оксененко О.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати висновок комісії Міністерства оборони України (п. 2 Протоколу №30 від 31.03.2017 ) про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому 2 групи інвалідності 08.07.2011 внаслідок отримання захворювання пов`язаного з проходженням військової служби;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення йому, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги та виплатити її в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму на момент виплати у відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України №2011-ХІІ.
На обґрунтування своїх вимог позивач покликався на те, що відповідно до приписів Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних силах України, з якої звільнений наказом №80 від 06.05.1994.
Відповідно до довідки до акту огляду серії 10ААА №730007 від 08.07.2011 позивачу за наслідками первинного огляду встановлено другу групу інвалідності з 08.07.2011, причина інвалідності - загальне захворювання.
Як вбачається з виписки із акту огляду МСЕК серії 10ААБ №654399 від 19.02.2013 ОСОБА_1, за наслідками повторного огляду, встановлено другу групу інвалідності з 15.02.2013, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.
Згідно протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31.03.2017 №30, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Рішення мотивоване тим, що позивач звільнений з військової служби до набуття чинності Законом України від 04.04.2006 №3597-IV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразового грошової допомоги, та інвалідність йому встановлена до 01.01.2014 тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2019 №975.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 14.08.2019 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, тому до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІ групу інвалідності - 15.02.2013.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 рішення суду першої інстанції скасоване.
В задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки інвалідність позивачу була встановлена у липні 2011 року, питання щодо призначення одноразової грошової допомоги має вирішуватись відповідно до законодавства, що було чинним у вказаний період.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звільнився з військової служби у 1994 році, а інвалідність йому встановлено у 2011 році, при цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що у період проходження служби у позивача було діагностовано захворювання, яке у подальшому стало причиною інвалідності.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати редакцію Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок №975, які діяли станом на час його звернення до відповідача із заявою про виплату допомоги - 17.11.2016.
Вважає, що він має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Також покликається на те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 242 КАС України вийшов за межі обставин справи прийнявши необґрунтоване рішення, оскільки відповідно до довідки МСЕК від 19.02.2013 його захворювання пов?язане з проходженням військової служби і відповідачем такі обставини не заперечуються.
В обґрунтування своїх доводів позивач, серед іншого, покликається на висновки Верховного Суду України у постанові від 10.03.2015 у справі №21-563а14, а також Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 (справа №822/6069/15), від 20.03.2018 (справа №296/9364/16-а, від 10.06.2019 (справа №285/4389/17).
Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та постановити рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон № 2011-ХІІ) в редакції, яка діяла до 01.01.2014, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.