1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 560/9166/23

адміністративне провадження № К/990/39515/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №560/9166/23

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.06.2023 (головуючий суддя: Салюк П.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 (колегія у складі: головуючого судді: Граб Л.С., суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціальних виплат і компенсації Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціальних виплат і компенсації Корабельного району ДПСЗН Миколаївської міської ради, щодо виплати допомоги на проживання ОСОБА_2 з березня по грудень 2022 року;

- зобов`язати Управління соціальних виплат і компенсації Корабельного району ДПСЗН Миколаївської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.04.2022, яка діє в інтересах ОСОБА_2, з березня по грудень 2022 року;

- визнати незаконною вимогу Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації, яка висунута в листі за вих. №87/01-22 від 31.03.2023, щодо повернення виплачених коштів в сумі 12 000 грн на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що має право на виплату допомоги відповідно до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Вважав, що така допомога, як внутрішньо переміщеній особі мала складати з березня 2022 по грудень 2022 (10 місяців х 2000 грн. + 10 місяців х 3000 грн. (на дитину) - 50000 грн, однак фактично отримала лише 22000 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціальних виплат і компенсації Корабельного району ДПСЗН Миколаївської міської ради, Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління соціальних виплат і компенсації Корабельного району ДПСЗН Миколаївської міської ради, щодо виплати допомоги на проживання ОСОБА_2 з березня по грудень 2022 року та зобов`язання Управління соціальних виплат і компенсації Корабельного району ДПСЗН Миколаївської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.04.2022 яка діє в інтересах ОСОБА_2, з березня по грудень 2022 року - повернуто позивачу. Повернуто ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858,88 грн, сплачений відповідно до квитанції від 16.05.2023 №2900904182.

4. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

5. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з серпня 2022 року позивач перемістилась до м. Миколаїв, про що не повідомила Управління соціального захисту населення Хмельницької РДА, яке продовжувало виплату допомоги. Отже, приймаючи оскаржену вимогу Управління соціального захисту населення Хмельницької РДА, яка вказана в листі за вих. №87/01-22 від 31.03.2023, щодо повернення виплачених коштів в сумі 12000 грн на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень на підставі норм чинного законодавства, а тому таке рішення є правомірним, у зв`язку із чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.06.2023 змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову. В решті рішення залишено без змін.

7. Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з матеріалів справи з`ясовано, що позивач у серпні 2022 року через Портал "Дія" повідомила УСВК Корабельного району ДПСЗН Миколаївської міської ради про зміну місця проживання, що підтверджується копією довідки переселенця №4804-7501185818. Вказана обставина підтверджується і відповідачем у листі від 31.03.2023 №87/01-22. Таким чином, ОСОБА_1 при зміні місця проживання, через Портал "Дія" повідомила про це уповноважений орган за новим місцем проживання, тобто виконала вимоги Порядку №509. В той же час, п.11 Порядку №509 регламентовано, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. При цьому, оскаржувана ОСОБА_1 вимога, не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. Зважаючи на те, що оскаржувана позивачем вимога на момент звернення з цим позовом до суду не порушує прав, свобод або інтересів останньої, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд такої у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційного суду вважала, що позов не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду не погодилась з висновками суду першої інстанції в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивачка через підсистему "Електронний Суд" звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржниця просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в частині визнання незаконною вимоги Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації, яка висунута в листі за вих.№87/01-22 від 31.03.2023.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржниця зазначає, що вона, перемістившись до нового місця перебування, засобами Порталу "Дія" повідомила органи державної влади про своє нове місце перебування. Також зазначає про необхідність застосування положень ст. 1215 ЦК України, відповідно до якої не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Оцінка даній нормі права, на думку скаржника, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції також не надавалась. Відповідно і не наводились обґрунтування у зв`язку з чим судом фактично відмовлено у застосуванні даної норми права.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Вказану касаційну скаргу зареєстровано в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у цій справі визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.06.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі за вищезазначеним позовом.

12. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанції, згідно Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб в Хмельницькому районі ОСОБА_1 з квітня 2022 року знаходилась на обліку, як внутрішньо переміщена особа за зареєстрованим місцем тимчасового перебування: АДРЕСА_1 .

14. 29.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам засобами Порталу "Дія".

15. Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 10.05.2022 відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" Управлінням призначено позивачу вищезазначену допомогу з 01.03.2022 в сумі 2 000,0 грн. щомісячно.

16. В серпні 2022 року позивач змінила своє місце перебування.

17. Листом Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації від 31.03.2023, повідомлено позивача, що оскільки остання з вересня 2022 року отримала статус ВПО в іншому районі (район 4804), то втратила правову підставу отримувати допомогу на проживання в Хмельницькому районі (район 6805) з вересня 2022 року. Також повідомлено про переплату коштів за період з вересня 2022 року по лютий 2023, що складає 12 000,0 грн. та вказано, що кошти необхідно повернути.

18. Вважаючи таку вимогу Управління соціального захисту населення Хмельницької РДА незаконною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

21. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Статтею 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII) передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

23. Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

24. Частиною першою статті 5 Закону № 1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

25. Водночас статтею 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

26. Відповідно до пункту 1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (далі - Порядок № 332) цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

27. Пунктом 2 Порядку №332 визначено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204.

28 Згідно з пунктом 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.


................
Перейти до повного тексту