У Х В А Л А
26 лютого 2024 року
місто Київ
справа № 129/2115/15-ц
провадження № 14-14звц24
Суддя Великої Палати Верховного Суду Погрібний С. О.
перевірив заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного сумісного майна подружжя, встановлення порядку користування земельною ділянкою,
УСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивачів
ОСОБА_1 у липні 2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому з урахуванням уточнення просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням у приватному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, починаючи з 27 липня 2010 року.
ОСОБА_2 у серпні 2015 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому з урахуванням уточнення просив:
- установити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 26 липня 2010 року до червня 2015 року;
- визнати житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- поділити житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно з варіантами розподілу, визначеними судовою будівельно-технічною експертизою, виділивши ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частині у праві спільної часткової власності на цей житловий будинок;
- установити порядок користування земельною ділянкою площею 0, 0725 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, пропорційно до розміру часток кожного зі співвласників.
Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням від 01 грудня 2020 року Ладижинський міський суд Вінницької області відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Суд частково задовольнив зустрічний позов ОСОБА_2 .
Установив факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 26 липня 2010 року до червня 2015 року.
Визнав житловий будинок АДРЕСА_1, об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Поділив спільне сумісне майно подружжя, визнав:
- за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 1/2 частини у житловому будинку АДРЕСА_1 ;
- за ОСОБА_1 право власності на частку в розмірі 1/2 частини у житловому будинку АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог зустрічного позову суд відмовив.
Постановою від 01 квітня 2021 року Вінницький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасував рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року, ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Суд відмовив у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2, розподілив судові витрати.
Постановою від 22 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_2, скасував постанову Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Суд частково задовольнив зустрічний позов ОСОБА_2 .
Визнав житловий будинок з добудовою до нього АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Поділив спільне сумісне майно подружжя.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 1/2 частини у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Визнав за ОСОБА_1 право власності на частку в розмірі 1/2 частини у житловому будинку АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог зустрічного позову ОСОБА_2 суд відмовив.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 13 лютого 2024 року із застосуванням системи "Електронний суд" направила до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у цій справі з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв`язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судового рішення, ОСОБА_1 посилається на рішення Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) у справі "Волобоєв та інші проти України" (заяви № 47900/21, № 60112/21, № 13815/22), ухвалене 20 липня 2023 року, яке того ж дня набуло статусу остаточного. Цим рішенням установлено порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв`язку з надмірною тривалістю цивільного провадження та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
ОСОБА_1 у поданій заяві просить переглянути постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у цій справі за виключними обставинами, скасувати її та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог касаційної скарги ОСОБА_2, залишити в силі постанову Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Велика Палата Верховного Суду вважає, що ОСОБА_1 подала заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення з такою заявою.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Щодо дотримання строків звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами
За правилом статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Вирішити питання про відкриття провадження про перегляд рішення за виключними обставинами за заявою, яка подана з пропуском встановленого законом процесуального строку, можна лише після поновлення пропущеного процесуального строку.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є обставини, які позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
До заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами додаються, зокрема, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення (пункт 6 частини третьої статті 426 ЦПК України).
Час виникнення виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, процесуальний закон пов`язує із моментом набуття рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, статусу остаточного.
Оскільки рішення ЄСПЛ "Волобоєв та інші проти України" (заяви № 47900/21, № 60112/21, № 13815/22) набуло статусу остаточного 20 липня 2023 року, тож існують підстави вважати, що строк на звернення із заявою про перегляд рішення за виключними обставинами пропущений (заявниця подала її 13 лютого 2024 року).
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що вирішити питання про поновлення процесуальних строків можна за відповідним клопотанням учасника справи.