ОКРЕМА ДУМКА
судді Ткача І. В.
до постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23)
Велика Палата Верховного Суду постановою від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 задовольнила касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (далі - прокурор), скасував Рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 922/2321/22.
Частково не погоджуюсь із викладеним у мотивувальній та резолютивній частинах вказаної вище постанови. Керуючись частиною третьою статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), викладаю окрему думку, суть якої полягає в такому.
У пунктах 71, 72 постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду процитувала положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України):
"Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином".
Разом з цим, у пунктах 76-78 постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду зауважила таке:
"У подальшому сторонами було підписано ще 12 додаткових угод № 3-14, якими було змінено ціну електричної енергії в бік збільшення до 3,0911467 грн з ПДВ (2,5759556 грн без ПДВ) за 1 кВт/год, загальний обсяг зменшено до 762 487,0469 кВт/год, сума договору становить 1 799 404,00 грн.
Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 1,609999992 грн за 1 кВт/год з ПДВ (1,34166666 грн 1 кВт/год без ПДВ) до 3,0911467 грн за 1 кВт/год з ПДВ (2,5759556 грн без ПДВ), що становить 92 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.
Водночас вище Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору".
Велика Палата Верховного Суду кваліфікувала належні до стягнення грошові кошти такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава набуття яких відпала. Вказані кошти Велика Палата Верховного Суду стягнула посилаючись на статті 216, 1212 ЦК України (пункти 80-82):
"Оскільки зазначені додаткові угоди № 2-14 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем 2 та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № 44 від 11.02.2021, мали регулюватись додатком № 1 "Договірна ціна", підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,609999992 грн за 1 кВт/год з ПДВ (1,34166666 грн 1 кВт/год без ПДВ).
За договором № 44 про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 відповідачем було поставлено 696 753,00 кВт/год електричної енергії за ціною 1,609999992 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 1 121 772,32 грн. Проте позивач 2 за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 1 595 530,62 грн.