ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 161/15601/20
провадження № 51-548 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисників: ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
потерпілих: ОСОБА_9, ОСОБА_10,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та прокурора, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030130001129, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вирішено цивільні позови, питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_6 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, 07 жовтня 2019 року близько 06:45 год, керуючи автомобілем "Toyota Auris", р.н.з. Республіки Польща НОМЕР_1 , рухався в напрямку м. Устилуг та поблизу с. Богушівка, побачивши на своїй смузі руху невстановлений зустрічний легковий автомобіль, в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, натомість виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Toyota Avensis", д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок зіткнення водій автомобіля "Toyota Avensis" ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження від яких помер у лікарні, а пасажир автомобіля "Toyota Auris" ОСОБА_13 - тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що апеляційний суд не виконав вказівок суду касаційної інстанції, викладених в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 червня 2023 року в цій справі та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення додаткової інженерно-транспортної експертизи, залишивши не з`ясованими питання, які потребували з`ясування. Зазначає про порушення вимог ст. 405 КПК України під час апеляційного розгляду та порушення вимог ч. 3 ст. 76 КПК України, оскільки суддя ОСОБА_14 уже приймав участь у розгляді даного кримінального провадження до скасування попередньої ухвали апеляційного суду, а тому не мав права брати участь у розгляді цього провадження під час нового апеляційного розгляду. Засуджений не погоджується з оцінкою судом доказів, посилається на неповноту досудового розслідування, судового розгляду та оспорює свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді в зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи вимоги скарги прокурора також посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дав належних відповідей на доводи апеляційних скарг сторони обвинувачення і сторони захисту та, всупереч вимогам ст. 439 КПК України, не виконав вказівок суду касаційної інстанції викладених у постанові від 20 червня 2023 року. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України та посилається на безпідставність виключення судом першої інстанції з формулювання обвинувачення посилання на порушення ОСОБА_6 пункту 2.3 "б" Правил дорожнього руху.
Під час касаційного розгляду сторона захисту підтримала касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та, з наведенням пояснень щодо її обґрунтованості, просили задовольнити. Вважали обґрунтованою також касаційну скаргу прокурора і просили задовольнити.
Прокурор під час касаційного розгляду підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила задовольнити. Враховуючи касаційні вимоги касаційної скарги сторони захисту щодо скасування ухвали апеляційного суду, вважала, що її слід задовольнити частково.
Позиції інших учасників судового провадження
В запереченнях на касаційну скаргу засудженого, представник потерпілих адвокат ОСОБА_11, посилаючись на безпідставність наведених доводів, просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Під час касаційного розгляду потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх представник - адвокат ОСОБА_11 просили касаційні скарги сторони захисту та сторони обвинувачення залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому, наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Згідно з ч. 2 ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.