ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 604/1143/22
провадження № 51-6905км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8 на вирок Тернопільського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 червня
2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК, та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Тернопільський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції стосовно
ОСОБА_7 в частині призначеного покарання та 16 серпня 2023 року ухвалив
в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначив покарання за ч. 2
ст. 286-1 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, детально викладених у вироку місцевого суду, ОСОБА_7 13 серпня 2022 року приблизно о 19:00, в порушення вимог пунктів 1.10, 2.9"а", 2.3 "б", "д",
10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного
сп`яніння, керуючи мопедом "VIPER GRAND PRIX" без реєстрації, з пасажиром ОСОБА_8, рухаючись по вул. Горби в с. Остап`є Скалатської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, допустив зіткнення з кам`яною огорожею приватного господарства та перекиданням мопеда.
Внаслідок дорожньо-транспортної події (далі - ДТП) пасажиру мопеда
ОСОБА_8 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали та заперечення учасників
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити вирок апеляційного суду та призначити підзахисному покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді мінімального арешту із позбавленням права керувати транспортними засобами або скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Вважає, що апеляційний суд не звернув належної уваги на ряд пом`якшуючих покарання ОСОБА_7 та інших істотних обставин, а саме: відсутність судимостей; виключно позитивні характеристики; повне визнання винуватості; активне сприяння у розкритті злочину; добровільне і повне відшкодування потерпілому матеріальної і моральної шкоди; відсутність претензій з боку потерпілого, який просив суворо не карати засудженого; поведінка засудженого до і під час події злочину та після його скоєння; наявність матері-інваліда 1 групи на утриманні засудженого, яка потребує стороннього догляду; молодий вік засудженого, а також те, що після ДТП він також зазнав тяжких травм і потребує постійного медикаментозного лікування, допоміжних ортопедичних засобів для пересування та сторонньої допомоги для здійснення функції самообслуговування; відсутність обтяжуючих обставин та щире каяття, про що також зазначено у підписаному стороною обвинувачення обвинувальному акті.
Крім того, вказує, що після ухвалення вироку судом першої інстанції засуджений ОСОБА_7 виконав це судове рішення та сплатив призначений вироком штраф, а також повністю сплатив всі процесуальні витрати.
Звертає увагу на те, що судом не враховано того, що потерпілий самовільно застрибнув на мопед під керуванням ОСОБА_7 після чого і сталася ДТП.
На переконання захисника, наявність всіх вказаних ним пом`якшуючих обставин і позитивні дані про особу засудженого істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, а тому останньому необхідно призначити покарання із застосуванням приписів ст. 69 КК, що не було враховано судом апеляційної інстанції, внаслідок чого цим судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості.
Крім того, потерпілий ОСОБА_8 також звернувся до Суду з касаційною скаргою, доводи якої є фактично аналогічними доводам касаційної скарги захисника
ОСОБА_6 .
Представник органу публічного обвинувачення направив до Суду заперечення, в яких просив касаційні скарги сторони захисту та потерпілого залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни. Свої доводи мотивував тим, що позиція потерпілого, який наполягав на призначенні засудженому покарання не пов`язаного з ізоляцією від суспільства не має вирішального значення у цьому кримінальному провадженні, з огляду на суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_7 діяння. Також, посилається на те, що суди необґрунтовано визнали обставиною, що пом`якшує покарання засудженого - щире каяття. Крім того, стверджує, що ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість лише після дослідження всіх доказів, наданих стороною обвинувачення, а тому вважає, що у цьому кримінальному провадженні відсутнє щире каяття засудженого.
Позиції учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду зихисник ОСОБА_9, який звернувся із касаційною скаргою в інтересах засудженого ОСОБА_7, відмовився від касаційної скарги, про що письмово повідомив Суд. Також, просив проводити касаційний розгляд без його участі.
Захисник ОСОБА_6 підтримав доводи, викладені в його касаційній скарзі, просив її задовольнити.
Прокурор заперечила щодо задоволення касаційних скарг сторони захисту та потерпілого. Вважала вирок суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим, просила залишити його без зміни.
Потерпілий ОСОБА_8 у касаційній скарзі просив проводити касаційний розгляд без його участі.
Іншим учасникам судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позицію захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи касаційних скарг захисника
ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8, заперечення представника органу публічного обвинувачення, а також заяву захисника ОСОБА_9 про відмову
від касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційні скарги захисника
ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Тому у зв`язку з відмовою захисника ОСОБА_9 від своєї касаційної скарги касаційний розгляд здійснюється за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповнота судового розгляду самі собою можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду апеляційним судом (статті 409, 410 КПК).
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286-1 КК в касаційних скаргах не оспорюються.
У поданих касаційних скаргах захисник ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_8, не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду, вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвели до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості.
Доводи сторони захисту та потерпілого, наведені в касаційній скарзі, про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції є частково обґрунтованими.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винуватого, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання тощо.