1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 509/2956/21

провадження № 61-18283св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос",

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайсселл Глобал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайсселл Глобал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна", про визнання іпотеки припиненою

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кобелєва Олексія Олександровича на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 червня 2023 року у складі судді Бочарова А. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є.С., Вадовської Л. М., Комлевої О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати припиненим право іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (далі - ТОВ "ФК "Геліос") на об`єкт нерухомого майна: апартамент триповерхового зблокованого дачного котеджу під АДРЕСА_1 за іпотечним договором з майновим поручителем від 27 серпня 2014 року, серія та номер 4273, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю.; договором про відступлення прав вимоги від 11 жовтня 2019 року, серія та номер 108; договором купівлі-продажу майнових прав від 11 жовтня 2019 року 108/1, серія та номер 876, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л. М.;

скасувати державну реєстрацію права іпотеки ТОВ "ФК "Геліос" на об`єкт нерухомого майна: апартамент триповерхового зблокованого дачного котеджу під АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237, згідно з номером запису про іпотеку 6809090 від 27 серпня 2014 року;

скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) нерухомого майна: апартамент триповерхового зблокованого дачного котеджу під №1, загальною площею 273,8 кв. м, житловою площею 266,5 кв. м, що розташований за адресою: масив " АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237, згідно з номером запису про іпотеку 6809004 від 27 серпня 2014 року

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що іпотека на зазначений об`єкт нерухомого майна є припиненою, оскільки припинене основне зобов`язання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 28 червня 2023 року закрив провадження у справі. Роз`яснив позивачу про право на звернення з цими позовними вимогами в порядку господарського судочинства.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що боржником за основним зобов`язанням є юридична особа, а тому заявлений у цій справі спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Одеський апеляційний суд постановою від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 червня 2023 року залишив без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 заявив, зокрема, вимогу про визнання припиненим права ТОВ "ФК "Геліос" на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27 серпня 2014 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (далі - ТОВ "Україна") для забезпечення виконання зобов`язань юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайсселл Глобал" (далі - ТОВ "Вайсселл Глобал") за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 27 березня 2013 року № 34/13, укладеним між ПАТ "Імексбанк" і ТОВ "Вайсселл Глобал", дійшов правильного висновку, що спірні правовідносини відповідають ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кобелєв О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року і передати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження зазначає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 904/2538/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що ОСОБА_1 саме як фізична особа придбав спірне майно у ТОВ "Україна" на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2014 року. При цьому позивач не був стороною та учасником правовідносин за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 27 березня 2013 року № 34/13, укладеним між ПАТ "Імексбанк" і ТОВ "Вайсселл Глобал", та іпотечним договором від 27 серпня 2014 року № 6253.

Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами, є цивільно-правовими і підлягають розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

18 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що спір між сторонами виник із правовідносин, які випливають із кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 27 березня 2013 року № 32/13, укладеного між ПАТ "Імексбанк" як кредитором і ТОВ "Вайсселл Глобал" як позичальником, та договору іпотеки від 27 серпня 2014 року, який забезпечує основне зобов`язання, укладеного між ПАТ "Імексбанк" як іпотекодержателем і ТОВ "Україна" як іпотекодавцем.

Право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ПАТ "Імексбанк" відступило ТОВ "ФК "Геліос" на підставі договорів від 11 жовтня 2019 року.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2014 року придбав предмет іпотеки у ТОВ "Україна".

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.


................
Перейти до повного тексту