1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 336/9465/21

провадження № 61-13084св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Мідяним Єгором Олександровичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2023 року у складі судді Савеленко О. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2023 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником 7/36 та 5/12 часток квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі є співвласниками вказаної квартири по 7/36 часток кожний. На момент звернення до суду у квартирі зареєстрований та проживає ОСОБА_3 .

Позивач зазначав, що намагався вирішити питання розподілу квартири з відповідачами та направляв їм лист з пропозицією або продати квартиру та розділити кошти пропорційно часткам співвласників, або придбати його частку за ринковою ціною чи продати відповідачу свою. Проте відповіді не отримав. Ключів від квартири у нього немає, зареєстрований він за іншою адресою. Користуватись квартирою не має можливості.

З метою визначення можливих варіантів користування квартирою його адвокатом було замовлено проведення будівельно-оціночного та будівельно-технічного дослідження. За результатами дослідження встановлено, що ринкова вартість квартири склала 688 157 грн. Експертом запропоновано два варіанти порядку користування квартирою з відступленням від ідеальних часток співвласників з розрахунком компенсації на користь співвласника, площа якого зменшилась. Перепланування приміщень не потребується.

За варіантом першим ОСОБА_1 виділяється в особисте користування: прим. 3-кімната (16,27 кв. м), балкон (1,05 кв. м); ОСОБА_2 : прим. 4-кімната (14,8 кв. м), балкон (1,05 кв. м); ОСОБА_3 : прим. 2-кімната (8,68 кв. м). Приміщення, які залишаються у спільному користуванні співвласників: 1-коридор, 5-кухня, 6-ванна, 7-туалет, 8-коридор, загальною площею 20,58 кв. м. Розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена співвласником ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 складає 111 398 грн. Розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена співвласником ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 складає 39 475 грн. За варіантом другим, ОСОБА_1 виділяється в особисте користування: прим. 3-кімната (16,27 кв. м), балкон (1,05 кв. м).; ОСОБА_2 виділяється в особисте користування: прим. 2-кімната (8,68 кв. м); ОСОБА_3 виділяється в особисте користування: прим. 4-кімната (14,8 кв. м), балкон (1,05 кв. м). Приміщення, які залишаються у спільному користуванні співвласників: 1-коридор, 5-кухня, 6-ванна, 7-туалет, 8-коридор, загальною площею 20,58 кв. м. Розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена співвласником ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 складає 39 475 грн. Розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена співвласником ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 складає 111 398 грн.

Позивач посилався на те, що такі варіанти є прийнятними і логічними, бо сукупна частка ОСОБА_1 у вказаній квартирі становить 22/36. Всього троє співвласників. Квартира трикімнатна. Кожному можливо виділити по кімнаті. Так як його частка є найбільшою, йому у користування необхідно виділити найбільшу кімнату. Навіть у такому випадку, така кімната за площею буде меншою ніж припадає на його ідеальну частку, тому він повинен отримати компенсацію. Обов`язок щодо компенсації за такими варіантами для відповідачів буде найменшим.

Вказував, що після визнання за ним права власності на 7/36 та 5/12 часток спірної квартири відповідачі ключі від квартири йому не надали, доступу до квартири він позбавлений.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- встановити факт належності квартири АДРЕСА_1 співвласникам у таких частках: ОСОБА_1 - 7/36 та 5/12 часток, ОСОБА_2 - 7/36 часток, ОСОБА_3 - 7/36 часток;

- встановити порядок користування вказаною квартирою відповідно до варіанта № 1, визначеного у висновку експерта № 0002 від 06 вересня 2021 року;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію у сумі 111 398 грн, стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову компенсацію в розмірі 39 475 грн;

- усунути йому перешкоди у користуванні своїм майном - 7/36 та 5/12 частками квартири АДРЕСА_1 - вселити його у вказану квартиру.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме виділено ОСОБА_1 в особисте користування приміщення 3 - кімнату, площею 16,27 кв. м, балкон площею 1,05 кв. м.

Залишено у спільному користуванні співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приміщення: 1 - коридор, 5 - кухня, 6 - ванна, 7 - туалет, 8 - коридор, загальною площею 20,58 кв. м.

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_1 своїм майном, а саме: 7/36 та 5/12 частками квартири АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 681,00 грн з кожного.

Задовольняючи позовні вимоги в частині виділення позивачеві у користування кімнати розміром 16,27 кв. м та балкону площею 1,05 кв. м, вихід до якого з кімнати (загальна площа 17,32 кв. м), суд першої інстанції виходив з того, що позивач є співвласником найбільшої частки квартири, отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Встановивши, що позивач є власником частини квартири, а відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні власністю, а саме, не реагують на його письмові пропозиції щодо визначення порядку користування квартирою, ключів від спірної квартири позивач не має, зареєстрований за іншою адресою, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про вселення позивача до спірної квартири, а також усунення перешкод у користуванні власністю.

Щодо виділення у особисте користування інших двох окремих кімнат площею 8,68 кв. м та 14,08 кв. м відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та стягнення з них компенсації за майно, то районний суд вважав, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вимоги про встановлення порядку користування квартирою з виділенням їм кімнат не заявляють, а ОСОБА_1 не наділений повноваженнями на представлення їх інтересів. Спір між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо користування квартирою відсутній.

Крім того, суд звернув увагу на те, що грошова компенсація за житло може бути стягнута лише у випадку перерозподілу ідеальних часток, а такі вимоги позивачем не заявлені.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту належності спірної квартири співвласникам у таких частках: ОСОБА_1 - 7/36 та 5/12 часток, ОСОБА_2 - 7/36 часток, ОСОБА_3 - 7/36 часток, суд зазначив, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки питання належності квартири співвласникам із зазначенням їх часток уже було вирішено в судовому порядку у справі №336/6895/15-ц.

Щодо розподілу судових витрат районний суд зазначив, що для відшкодування витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги, рахунки про оплату витрат на правову допомогу на суму 15 750,00 грн, детальний опис робіт виконаних адвокатом, та докази витрат на проведення будівельно-оціночного та будівельно-технічного дослідження вартістю 7 000,00 грн. Суд не взяв до уваги експертний висновок у зв`язку з безпідставністю частини вимог, отже, вказані судові витрати не включав до розподілу.

При цьому районний суд зазначив, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню частково, враховуючи часткове задоволення позовних вимог.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мідяного Є. О. залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо визначення порядку користування житлом, з огляду на кількість співвласників майна, належні їм частки цієї квартири, її технічні характеристики, зокрема розмір житлових кімнат, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про встановлення факту належності квартири співвласникам із зазначенням їх часток, правильно застосувавши у цій частині частину четверту статті 82 ЦПК України, оскільки це питання вже було вирішено судом в рамках розгляду іншої справи, результатом чого стало судове рішення, що набрало законної сили.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність у позивача повноважень розпоряджатися частками квартири, належними відповідачам. З огляду на те, що вони не заявляли вимог про встановлення порядку користування квартирою в межах своїх часток, а представник відповідачів неодноразово заявляв про відсутність такого спору між ними, у суду відсутні підстави для вирішення питання про виділення у особисте користування інших двох окремих кімнат площею 8,68 кв. м та 14,08 кв. м.

Відповідачі рішення районного суду в апеляційному порядку не оскаржували.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог щодо встановлення порядку користування квартирою, стягнення компенсації та вирішення питання щодо розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення його позову.

За змістом касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення лише в частині вирішення позовних вимог щодо встановлення порядку користування квартирою, стягнення компенсації та вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Отже, в іншій частині Верховний Суд судове рішення не переглядає.

Відповідачі судові рішення в касаційному порядку не оскаржували.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що грошова компенсація за житло може бути стягнута лише у випадках перерозподілу ідеальних часток, не відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 748/2803/16-ц.

Вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги наявний у матеріалах справи висновок експерта від 06 вересня 2021 року № 0002 та не вирішили питання матеріальної компенсації.

Посилається на неправильний розподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції, оскільки стягненню підлягала сума 11 812,50 грн.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 521/2993/13-ц та постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 748/2803/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2020 року у справі № 336/6895/15-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/12 часток квартири АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, який успадкував частку у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 7/36 часток зазначеної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1, а. с. 10-21).

У мотивувальній частині рішення встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є: ОСОБА_3 (син), ОСОБА_2 (донька), ОСОБА_1 (онук) за правом представлення. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом, на підставі статті 1267 ЦК України, є рівними і складають по 7/36 (7/12:3).

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 січня 2021 року за ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровані 5/12 частин та 7/36 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 6,7).

Згідно з технічним паспортом та експлікацією квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, у квартирі наявні наступні кімнати: коридор (6,04 кв.м), кімната (8,68 кв. м), кімната (16,27 кв. м), кімната (14,08 кв. м), кухня (6,88 кв. м), ванна (5,03 кв. м), туалет (1,26 кв. м), коридор (1,37 кв. м), балкон (1,05 кв. м), балкон (1,05 кв. м), усього загальна площа приміщень - 61,71 кв. м (том 1, а. с. 8,9).

Відповідно до висновку експерта від 06 вересня 2021 року № 0002 за результатами проведення оціночно-будівельного та будівельно-технічного дослідження, ринкова вартість квартири склала 688 157 грн. Експертом запропоновано два варіанти порядку користування квартирою з відступленням від ідеальних часток співвласників з розрахунком компенсації на користь співвласника, площа якого зменшилась. Перепланування приміщень не потребується.

За варіантом першим ОСОБА_1 виділяється в особисте користування: прим. 3-кімната (16,27 кв. м), балкон (1,05 кв. м);

ОСОБА_2 : прим. 4-кімната (14,8 кв. м), балкон (1,05 кв. м);

ОСОБА_3 : прим. 2 - кімната (8,68 кв. м).

Приміщення, які залишаються у спільному користуванні співвласників: 1-коридор, 5-кухня, 6-ванна, 7-туалет, 8-коридор, загальною площею 20,58 кв. м. Розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена співвласником ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, складає 111 398 грн. Розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена співвласником ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, складає 39 475 грн.

За варіантом другим, ОСОБА_1 виділяється в особисте користування: прим. 3-кімната (16,27 кв. м), балкон (1,05 кв. м);

ОСОБА_2 виділяється в особисте користування: прим. 2-кімната (8,68 кв. м); ОСОБА_3 виділяється в особисте користування: прим. 4-кімната (14,8 кв. м), балкон (1,05 кв. м).

Приміщення, які залишаються у спільному користуванні співвласників: 1-коридор, 5-кухня, 6-ванна, 7-туалет, 8-коридор, загальною площею 20,58 кв. м.

Розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена співвласником ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, складає 39 475 грн. Розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена співвласником ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, складає 111 398 грн (том 1, а. с. 22-34).

11 березня 2021 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_2 лист щодо способів врегулювання спору щодо належних всім співвласникам часток (том 1, а. с. 35,36,37).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту