1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 201/5016/21

провадження № 61-9107св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технотрейд",

третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ол Енд Руст",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технотрейд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ол Енд Руст", про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги та скасування рішень про державну реєстрацію

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технотрейд" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила визнати недійсним договір від 23 листопада 2017 року № 57/к про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" (далі - ТОВ "ФК "Гровінг Стейт") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технотрейд" (далі - ТОВ "Торговий дім Технотрейд"); визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23 листопада 2017 року укладений між ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" і ТОВ "Торговий дім Технотрейд", зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. за № 869; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 листопада 2017 року, індексний номер 38293537, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію іпотеки спецрозділу, а саме: реєстрація відступлення прав іпотеки (номер запису про іпотеку 23373377) на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 869, виданий 23 листопада 2017 року; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 листопада 2017 року, індексний номер 38293663, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію змін обтяження спецрозділу (номер запису про обтяження 23373531) на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 869, виданий 23 листопада 2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 15 червня 2007 року між нею і Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") було укладено договори про надання споживчого кредиту № 11170510000 і № 11170520000/2.

Цього ж дня на забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами між нею і АКІБ "УкрСиббанк" був укладений договір іпотеки № 11170510000/11170520000/3.

У подальшому за всіма вказаними договорами право вимоги було відступлено кілька разів, у тому числі ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" на підставі договору про відступлення права вимоги.

У травні 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" за договором від 23 листопада 2017 року № 57/к відступило право вимоги за основним договірним зобов`язанням та за іпотечним договором на користь ТОВ "Торговий дім Технотрейд".

Вважає, що оспорювані договори підлягають визнанню судом недійсними з огляду на те, що під час укладання договору № 57/к було порушено вимоги ЦК України, а саме розмір грошової вимоги значно перевищує ціну відступлення права вимоги, новий кредитор не є фінансовою установою, як це передбачено законодавством. Порушення вимог щодо укладання зазначеного договору тягне за собою визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23 листопада 2017 року.

Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іпотекодержателем вказано ТОВ "Торговий дім Технотрейд", а інформації про попереднього іпотекодержателя немає, що суперечить Закону України "Про іпотеку". Таким чином, рішення державного реєстратора про внесення записів про іпотеку та обтяження підлягають скасуванню відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У зв`язку з цим просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 16 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення недоведеністю позивачкою того, що оспорюваний правочин порушує її права та обов`язки як боржника, адже зміст договору 23 листопада 2017 року № 57/к про відступлення права вимоги, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ "Торговий дім Технотрейд", є договором цесії. Оскільки основний договір відступлення права вимоги не визнаний судом недійсним, немає підстав і для визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором та інших похідних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги суд визнав необґрунтованими, він не перевіряв дотримання позивачкою позовної давності.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд постановою від 17 серпня 2022 рокуапеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнив. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2021 року скасував, ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнавнедійсним договір від 23 листопада 2017 року № 57/к про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений між ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" і ТОВ "Торговий дім Технотрейд".

Визнавнедійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23 листопада 2017 року, укладений між ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" і ТОВ "Торговий дім Технотрейд", зареєстрований за № 869 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І.

Скасував рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 23 листопада 2017 року, індексний номер 38293537, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію іпотеки спецрозділу, а саме: реєстрація відступлення прав іпотеки (номер запису про іпотеку 23373377) на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, виданого 23 листопада 2017 року, серія та номер 869.

Скасував рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 листопада 2017 року, індексний номер 38293663, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію змін обтяження спецрозділу (номер запису про обтяження 23373531) на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 869, виданий 23 листопада 2017 року.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що укладений між ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" і ТОВ "Торговий дім Технотрейд" договір про відступлення права вимоги від 23 листопада 2017 року, незважаючи на його назву (договір відступлення права вимоги) за своєю юридичною природою є договором факторингу. З укладенням оспорюваного договору відбулася заміна кредитодавця на установу, яка не належить до фінансових у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", та не може надавати фінансових послуг, у тому числі і у формі факторингу. Також суд виходив з того, що розмір грошової вимоги значно перевищує ціну відступлення вимоги, а тому новий кредитор набув право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена кредитним договором.

Оскільки договір від 23 листопада 2017 року № 57/к суперечить нормам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу, апеляційний суд дійшов висновку про визнання оспорюваних договорів недійсними та про скасування оспорюваних рішень державного реєстратора.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У вересні 2022 року ТОВ "Торговий дім Технотрейд" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказувало те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 911/843/16, від 09 червня 2021 року у справі № 752/12242/19, у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-75цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16 та у постанові Вищого господарського суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 910/7209/13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що відступлення права вимоги за кредитними договорами та договором іпотеки від Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк", яке перебувало в процедурі ліквідації, до ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" не обов`язково мало бути здійснене лише на користь фінансової установи. Відповідно, і подальше відступлення такого права вимоги від ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" можливо на користь осіб, які не є фінансовими установами.

Таким чином, немає підстави вважати, що договір від 23 листопада 2017 року № 57/к про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитними договорами є договором факторингу, адже суб`єктний склад сторін договору не має особливостей, які притаманні договору факторингу, і новий кредитор не повинен обов`язково мати статус фінансової установи.

Також скарга містить доводи про те, що апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які регулюють позовну давність, та не врахував того, що ТОВ "Торговий дім Технотрейд" подало до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

01 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19 січня 2023 року суддею-доповідачем визначено Зайцева А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд установив, що 15 червня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1 були укладені договори про надання споживчого кредиту № 11170510000 і № 11170520000/2.

Цього ж дня для забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами між ОСОБА_1 і АКІБ "УкрСиббанк" був укладений договір іпотеки № 11170510000/11170520000/3, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 .

У подальшому за всіма вказаними договорами право вимоги було відступлено кілька разів, у тому числі ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" на підставі договору про відступлення права вимоги.

23 листопада 2017 року ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" за договором 57/к відступила право вимоги за основним договірним зобов`язанням м на користь ТОВ "Торговий дім Технотрейд".

Крім того, на підставі договору від 23 листопада 2017 року про відступлення права вимоги ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" відступило новому іпотекодержателю ТОВ "Торговий дім Технотрейд" право вимоги за іпотечним договором від 15 червня 2007 року № 11170510000/11170520000/3.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.


................
Перейти до повного тексту