ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 344/3078/23
провадження № 61-15548 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги акціонерного товариства комерційного банка "ПриватБанк" та ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2023 року у складі судді Кіндратишин Л. Р. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1 звернулася
до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала анкету-заяву від 27 квітня 2019 року, згідно з якою отримала кредит
у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 800 000,00 грн. При підписанні анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду
на те, що підписана заява разом із "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на офіційному сайті банка www.privatbank.ua, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, й те, що вона зобов`язується виконувати його умови.
ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання, тому станом на 04 січня
2023 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 1 004 124,03 грн,
яка складається з: заборгованості за кредитом - 836 332,70 грн, заборгованості
за простроченими процентами - 167 791,33 грн.
З урахуванням наведеного, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути
з ОСОБА_1 на користь банка лише заборгованість у розмірі 1 004 124,03 грн
та судовий збір, сплачений за подання позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 05 червня 2023 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 836 332,70 грн заборгованості за кредитним договором від 27 квітня 2019 року № б/н станом
на 04 січня 2023 року та 12 544,99 грн судового збору.
У задоволенні позову банка в іншій частині відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що анкета-заява, підписана
27 квітня 2019 року відповідачем, а також витяги із Тарифів обслуговування кредитних карт й Умов та Правил надання банківських послуг не є договором
про споживчий кредит у розумінні Закону України "Про споживче кредитування". За відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін щодо розміру процентів
за користування кредитними коштами, надані банком витяги із Тарифів й Умов
та Правил не можуть розцінюватись як складова частина кредитного договору, укладеного між сторонами. При цьому вказані витяги не можуть вважатися належними доказами, оскільки вони повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони договірних правовідносин - банка.
Банк не надав належних доказів на підтвердження правомірності нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, тому у задоволенні позовних вимог банка про стягнення заборгованості зі сплати процентів
за користування кредитом районний суд відмовив за їх недоведеності. У цій
частині суд послався на відповідні правові позиції Великої Палати Верховного
Суду.
Районний суд задовольнив позов у частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 836 332,70 грн, як такі, що фактично отримані позичальником та добровільно не повернуті.
Застосувавши статтю 141 ЦПК України, суд першої інстанції стягнув
із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк", сплачений банком за подання позовної заяви судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника АТ КБ "ПриватБанк" - адвоката Білоуса А. В., залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 05 червня 2023 року в частині стягнення заборгованості у розмірі
836 332,70 грн за кредитним договором від 27 квітня 2019 року № б/н станом
на 04 січня 2023 року змінено та зменшено суму стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором до 768 332,70 грн.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 05 червня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 12 544,99 грн скасовано.
Компенсовано АТ КБ "ПриватБанк" 12 544,99 грн судового збору за рахунок Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що матеріали справи
не містять підтверджень, що відповідач, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ознайомилася і погодилася саме з тим витягом із Умов та Правил, який розміщений на офіційному вебсайті банка
та на який посилається позивач у позові, а також те, що витяги із Тарифів й Умов та Правил, які не можуть вважатися належними доказами, оскільки вони повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони договору - банка, на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів) у зазначених
у цих документах розмірах і порядках нарахування. Тому суд уважав неможливим застосування до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634
ЦК України.
Апеляційний суд погодився з висновками районного суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом (тіло кредиту), проте згідно з наданої банком виписки вбачається, що банком списано комісію за користування кредитом у сумі 68 000,00 грн, відтак, розмір заборгованості за кредитом, визначений судом першої інстанції, слід зменшити
до 768 322,70 грн, зарахувавши 68 000,00 грн комісії як сплату тіла кредиту.
Крім цього, апеляційний суд уважав помилковим стягнення з ОСОБА_1
на користь позивача 12 544,99 грн судового збору, оскільки відповідач
є споживачем і відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" звільняється від сплати судового збору за позовами,
що пов`язані з порушенням їх прав, а тому суд скасував рішення районного суду
в частині стягнення судового збору та компенсував банку цю суму за рахунок Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх надходження до суду касаційної інстанції
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2023 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог
та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов
у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій
АТ КБ "ПриватБанк" зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк".Витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 28 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовити.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 зазначає те, що судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані
у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
У наданий судом строк, ОСОБА_1 надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення районного суду. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права, не врахували відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладені у наведених у касаційній скарзі постановах, внаслідок чого дійшли помилкового висновку в частині відмови
в задоволенні позовних вимог банка (щодо стягнення процентів за користування кредитом і зменшення розміру заборгованості за тілом кредиту шляхом зарахування комісії).
Вирішуючи спір суди помилково не застосували положення статті 634 ЦК України, не звернули уваги на те, що підписуючи анкету-заяву позичальник погодилася саме з тими Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були приєднані до позовної заяви. Банк надав відповідачу кредитні кошти, остання
їх отримала, частково сплачувала заборгованість, у тому числі здійснювала погашення нарахованих процентів за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості та встановлено судами, однак у повному обсязі
їх не повернула, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості
за кредитним договором.
Зазначає, що є помилковим висновок суду апеляційної інстанції про зменшення розміру заборгованості за тілом кредиту шляхом зарахування комісії, сплаченої позичальником, оскільки позовні вимоги не стосувалися стягнення комісії,
її сплата передбачена умовами кредитування та нормами чинного законодавства, позичальник із зустрічним позовом про визнання недійсними умов кредитного договору в частині комісії не зверталася. У цій частині заявник послався
на постанову Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21 (провадження № 61-17842св21).
Крім цього, заявник уважає безпідставним звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, як споживача, оскільки у даних правовідносинах вона
є відповідачем і не зверталася до суду за захистом своїх прав у рамках
Закону України "Про захист прав споживачів".
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що відсутні підстави вважати,
що при укладенні договору АТ КБ "ПриватБанк" дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Верховний Суд у своїх постановах однозначно вказав на неможливість доведення обставини погодження сторонами умов договору на підставі інформації з сайту.
Заявник уважає, що судами обґрунтовано встановлено, що в анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату процентів за користування кредитом, а надані банком витяги із Тарифів і Умов та Правил не можуть розцінюватися як складова частина кредитного договору. Банк не надав належних доказів на підтвердження правомірності нарахування їй процентів за користування кредитом.
Однак, судами попередніх інстанцій не було у повному обсязі досліджено розрахунок заборгованості, поданий позивачем, його обґрунтованість, не було з`ясовано, яку фактично суму кредиту вона використала, і яку суму коштів сплатила для погашення кредиту, не перевірено графіку погашення кредиту
та не визначено обсягу відповідальності боржника (її). Указане відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові
від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Апеляційний суд, частково задовольняючи її апеляційну скаргу та зменшуючи заборгованість лише на 68 000,00 грн, не спростував належним чином її доводи,
не дослідив виписку по картковому рахунку, у тому числі по якій мав змогу самостійно здійснити розрахунок заборгованості за тілом кредиту, а саме - зменшити визначений банком розмір заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих банком платежів на погашення процентів. Загальна сума фактично отриманого кредиту становить 2 118 122,54 грн, загальна сума сплаченого кредиту складає 1 890 391,91 грн. Оскільки банк безпідставно списав комісію
за користування кредиту в сумі 68 000,00 грн, вона підлягає зарахуванню
як сплата тіла кредиту, а отже залишок фактично отриманого кредиту становить 182 162,54 грн, і саме ці кошти вона мала б повернути банку.
Крім цього, вважає обґрунтованим звільнення апеляційним судом її від сплати судового збору, як споживача.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", у якому відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити
без задоволення, оскільки відсутні підстави для стягнення на користь банка процентів та штрафних санкцій за користування кредитними коштами, так як вона, як позичальник, не підписала жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 квітня 2019 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір
про надання банківських послуг шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку
(а. с. 35, т. 1).
Банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту
на картковий рахунок у розмірі 800 000,00 грн, який 27 грудня 2022 року зменшено до 0,00 гривень (а. с. 33, т. 1).
Розмір процентів за користування коштами та порядок їх нарахування у договорі не зазначено.
До анкети-заяви банк додав Витяг із Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Plation, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature; витяг із Умов та правил надання банківських послуг, які містяться у матеріалах справи (а. с. 40-44, 45-83, т. 1).
Банком додано виписку за договором № б/н за період із 05 червня 2018 року
по 09 січня 2023 року, яка містить відомості щодо наступних кредитних карток:
№ НОМЕР_1 (дата відкриття 05 червня 2018 року, термін дії 05/20),
№ НОМЕР_2 (дата відкриття 27 квітня 2019 року, термін дії 03/21),
№ НОМЕР_3 (дата відкриття 02 квітня 2021 року, термін дії 03/24) (а. с. 14-32, 34, т. 1).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 27 квітня 2019 року станом на 04 січня 2023 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 1 004 124,03 грн, із яких: 836 332,70 грн - заборгованість за тілом кредиту; 167 791,33 грн - заборгованість за простроченими процентами (а. с. 6-13, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.