ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 160/6436/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Кузьменка В. С. (адвокат),
відповідача - Усенко Ю. Ю. (у порядку самопредставництва),
третя особа-1 - Тути І. В. (адвокат),
третя особа-2 - не з`явилися,
третя особа-3 - не з`явилися,
третя особа-4 - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 (судді: Владимиренко С. В. - головуючий, Демидова А. М., Ходаківська І. П.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром"
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс",
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ен-Кор-Лімітед",
3) Харківська районна державна адміністрація,
4) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович,
про визнання протиправним і скасування пункту наказу, зобов`язання вчинити дії.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (далі - ТОВ "Цукорпром") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), у якому просило:
- визнати протиправним і скасувати пункт 4 наказу Мін`юсту від 04.06.2020 № 1874/5 "Про задоволення скарги" щодо відмови у задоволенні скарги ТОВ "Цукорпром" від 26.02.2020 № 26-02/2020 в частині відмови скасувати рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлової Яни Олександрівни (далі - державний реєстратор Михайлова Я. О.) від 18.01.2019, від 18.01.2019 індексний номер: 45110595 (далі - рішення № 45110595) та індексний номер: 45111214 (далі - рішення № 45111214), а також рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича (далі - приватний нотаріус Михайленко С. А.) від 27.12.2019, індексний номер: 50521588 (далі - рішення № 50521588);
- зобов`язати Мін`юст повторно розглянути скаргу позивача від 26.02.2020 № 26-02/2020 в частині скасування рішень № 45110595, № 45111214 та рішення № 50521588 і прийняти рішення про скасування цих рішень.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення були прийняті державними реєстраторами з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме з порушенням порядку реєстрації іпотеки/обтяження речового права та реєстрації права власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна за різними власниками, при цьому державні реєстратори не тільки не виявили суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами позивача, але й не мали права здійснювати такі реєстраційні дії.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі № 160/6436/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу відповідача від 04.06.2020 № 1874/5 "Про задоволення скарги", зобов`язано відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 26.02.2020 № 26-02/2020 в частині скасування рішень № 45110595, № 45111214 та рішення № 50521588; у решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі № 160/6436/20 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, провадження у справі закрито з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верхового Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.06.2022 матеріали справи передано до Господарського суду міста Києва за встановленою юрисдикцією.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023, відмовлено у задоволенні позову.
4. Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів порушення реєстраторами норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при прийнятті оспорюваних реєстраційних рішень, а також позивачем не доведено порушення його прав відповідачем при прийнятті пункту 4 спірного наказу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі ТОВ "Цукорпром" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування частини 1 статті 23 Закону України "Про іпотеку" та пункту 1 частини 1 статті 2, пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", наведених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 23.05.2018 у справі № 910/73/17, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 та у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 750/9652/20.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду:
- щодо встановлення факту припинення іпотеки внаслідок переходу права власності до добросовісного набувача саме у спорах про визнання протиправним та скасування пункту наказу Міністерства юстиції України за наслідками розгляду скарги на дії державного реєстратора;
- щодо застосування у подібних правовідносинах частини 7 статті 75 ГПК України, оскільки різними є підстави позовів у цій справі (№ 160/6436/20) та у справі № 910/8091/20, а ті обставини, що потребують доказування у справі № 160/6436/20, не входять до предмета спору и предмета доказування у справі № 910/8091/20;
- щодо застосування у подібних правовідносинах частини 5 статті 3 та пункту 9 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки чинним законодавством визначено імперативне правило, що у разі вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном державна реєстрація прав здійснюється виключно нотаріусом;
- щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 5 частини 1 статті 24, частини 1 статті 15, пунктів 1, 2 частини 3 статті 10, статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки приватний нотаріус повинен був перевірити наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав і у зв`язку із наявністю суперечностей - прийняти рішення про відмову в проведенні державної реєстрації.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
7. Мін`юст та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі - ТОВ "ФК "Поліс") у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Цукорпром" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі № 160/6436/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20.02.2024.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. Під час розгляду справи № 910/8091/20 за позовом ТОВ "ФК "Поліс" до Мін`юсту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державний реєстратор Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмила Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ен-Кор-Лімітед" (далі - ТОВ "Ен-Кор-Лімітед"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ "Цукорпром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (далі - ТОВ "Приватофис"), ОСОБА_1 про визнання незаконним і протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 04.06.2020 №1874/5 "Про задоволення скарги" в частині пунктів 1, 2, 5 цього наказу судами встановлені такі обставини:
"Між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір від 30.05.2008 № 15.35-14/08ДІ02, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С. Л., зареєстрований в реєстрі за № 1551, в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.10.2007 № 15.35-14/07-СК.
За вказаним іпотечним договором ОСОБА_1 було передано в іпотеку банку нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек було зареєстровано відповідні заборону та іпотеку на нерухоме майно щодо об`єкта площею 291,9 м2, зареєстровані 30.05.2008 приватним нотаріусом Машковою С. Л., реєстраційні номери обтяжень 7298663 та 7298542 відповідно.
Між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Поліс" було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І. О., зареєстрований в реєстрі за № 861. Пунктом 1.1 викладено перелік договорів, які відступлені на користь нового кредитора прав вимоги за іпотечними договорами та договорами застави, які укладені в якості забезпечення виконання боржниками зобов`язань перед первісним кредитором за кредитними договорами, згідно з переліком. Відповідно до пункту 17 переліку, крім інших, зазначено заставодавцем ОСОБА_1 за Іпотечним договором від 30.05.2008 № 15.35-14/08ДІ02, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л., зареєстрований в реєстрі за № 1551.
Постановою Господарського суду Харківської області від 21.12.2010 у справі № Б-39/171 фізичну особу - підприємця ОСОБА_1. було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2011 у справі № Б-39/171-10 було скасовано заборону на нерухоме майно, накладену на предмет іпотеки.
На підставі зазначених постанови та ухвали з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек: 04.02.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. вилучено запис про реєстрацію заборони на нерухоме майно щодо нерухомого майна; 07.02.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. вилучено запис про реєстрацію іпотеки щодо нерухомого майна.
Нерухоме майно було відчужено ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в рамках порушеної справи про банкрутство № Б-39/171-10.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011, постанову Господарського Харківської області від 21.12.2010, якою фізичну особу - підприємця ОСОБА_1. було визнано банкрутом, скасовано, провадження у справі № Б-39/171-10 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. припинено як незаконно порушене.
ТОВ "ФК "Поліс" зазначає, що йому стало відомо про те, що нерухоме майно після продажу в межах справи № Б-39/171-10 неодноразово відчужувалось та змінювало власників.
ТОВ "ФК "Поліс" звернулося до державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлової Я. О. з відповідними заявами про реєстрацію іпотеки та заборони щодо об`єктів нерухомості, за результатами розгляду яких державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайловою Я. О. відповідно до вимог чинного законодавства було прийнято відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію іпотеки та обтяження з зазначенням відомостей про їх реєстрацію до 01.01.2013, а саме: запис про іпотеку від 18.01.2019 № 29908545 та запис про обтяження (заборону) від 18.01.2019 № 29909281 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна.
ТОВ "ФК "Поліс" з Реєстру прав власності на нерухоме майно стало відомо, що з 2012 року нерухоме майно належить ТОВ "Приватофис", у зв`язку із чим надіслало ТОВ "Приватофис" та ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення (в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку") від 21.01.2019 № 2.26 (далі - вимога), яку було отримано ТОВ "Приватофис" 04.03.2019 та ОСОБА_1 06.02.2019. Зазначене підтверджується копією вимоги від 21.01.2019 № 2.26, копією опису вкладення та фіскальним чеком, копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копією відповіді АТ "Укрпошта" про отримання вимоги ОСОБА_1., копією повідомлення про вручення вимоги ТОВ "Приватофис".
Оскільки ні ОСОБА_1, ні ТОВ "Приватофис" не було виконано вимогу ТОВ "ФК "Поліс" у тридцятиденний строк з моменту її отримання, 12.12.2019 ТОВ "ФК "Поліс" як іпотекодержателем на підставі іпотечного застереження в Іпотечному договорі та в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" було звернуто стягнення на нерухоме майно шляхом набуття ТОВ "ФК "Поліс" права власності на нерухоме майно, що прямо передбачено пунктом 5.1 Іпотечного договору.
ТОВ "ФК "Поліс" як іпотекодержатель набуло права власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення 1-го поверху № 15-а, 15-6,15-в, 15-г, XXIX загальною площею 291,9 м2 в прибудові літ. Аʼ-l до житлового будинку літ. А-14 у м. Харкові по вул. Двадцять Третього Серпня, 51) шляхом звернення стягнення на нього в позасудовому порядку, передбаченому Законом України "Про іпотеку".
На підставі заяви ТОВ "ФК "Поліс" та долучених до неї документів державним реєстратором Литвиненко Л. В. було прийнято рішення від 12.12.2019 № 50190468 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення 1-го поверху №15-а, 15-6,15-в, 15-г, XXIX загальною площею 291,9 м2 в прибудові літ. Аʼ-l до житлового будинку літ. А-14 у м. Харкові по вул. Двадцять Третього Серпня, 51) за ТОВ "ФК "Поліс".
10. 02.12.2019 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (далі - ТОВ "Приватофис") укладено договір про внесення додаткового вкладу третьою особою, до якого вносилися зміни додатковою угодою від 05.12.2019, за умовами якого:
- ТОВ "Приватофис" зобов`язується внести додатковий вклад до статутного капіталу позивача у порядку та строки, визначені договором, а позивач у строк, визначений договором, зобов`язується прийняти ТОВ "Приватофис" до Товариства з відповідною часткою у статутному капіталі (пункт 1.1);
- додатковий вклад ТОВ "Приватофис" вноситься рухомим і нерухомим майном, перелік якого визначений у додатку 1 до цього договору (пункт 2.1).
У пункті 112 додатку 1 до договору (у редакції додаткової угоди від 05.12.2019) зазначено об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 51, реєстраційний номер 23221446.
11. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.12.2019 № 50068890 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за позивачем із відкриттям розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та присвоєнням об`єкту нерухомого майна реєстраційного номеру 1980013663101.
12. 14.02.2020 позивачу стало відомо про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснені реєстраційні дії на підставі таких рішень:
1) державного реєстратора Михайлової Я. О. від 18.01.2019 № 45110595 про державну реєстрацію іпотеки у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про іпотеку 29908545);
2) державного реєстратора Михайлової Я. О. від 18.01.2019 № 45111214 про державну реєстрацію обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 29909281);
3) державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Литвиненко Л. В. від 12.12.2019 № 50190468 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "ФК "Поліс";
4) приватного нотаріуса Михайленка С.А. від 27.12.2019 № 50521588 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Ен-Кор-Лімітед".
13. Позивач звернувся до відповідача із скаргою від 26.02.2023 № 26-02/2020 у сфері державної реєстрації в порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
14. 04.06.2020 відповідач, на підставі висновку колегії від 14.05.2020, видав наказ № 1874/5 "Про задоволення скарги", за змістом якого:
1) скаргу позивача від 26.02.2020 № 26-02/2020 задоволено частково;
2) скасовано рішення № 50190468, прийняте державним реєстратором Литвиненко Л. В.;
3) тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Красноградської районної державної адміністрації Литвиненко Л. В. строком на 1 (один) місяць;
4) у задоволенні інших вимог відмовлено, а саме, в частині: скасування рішення державного реєстратора Михайлової Я. О. № 45110595, на підставі якого здійснено державну реєстрацію іпотеки у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про іпотеку 29908545); скасування рішення державного реєстратора Михайлової Я. О. № 45111214, на підставі якого здійснено державну реєстрацію обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 29909281); скасування рішення приватного нотаріуса Михайленка С. А. № 50521588 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за ТОВ "Ен-Кор-Лімітед" (номер запису про право власності 34918733).
15. За результатами розгляду справи № 910/8091/20 рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та постановою Верховного Суду від 28.09.2021, позов задоволено повністю: визнано незаконним і протиправним, скасовано наказ Мін`юсту від 04.06.2020 № 1874/5 "Про задоволення скарги" в частині пунктів 1, 2, 5 цього наказу, якими відповідно скаргу ТОВ "Цукорпром" від 26.02.2020 № 26-02/2020 задоволено частково, скасовано рішення від 12.12.2019 № 50190468, прийняте державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л. В., виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.
16. Спір виник через те, що спірні рішення, на думку позивача, прийняті реєстраторами з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, з порушенням порядку реєстрації іпотеки/обтяження речового права та реєстрації права власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна за різними власниками, при цьому державні реєстратори не тільки не виявили суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами позивача, але й не мали права здійснювати такі реєстраційні дії, однак відповідач не перевірив зазначені доводи за результатами розгляду скарги позивача та відмовив у скасуванні спірних рішень, а тому відповідний пункт (4) наказу є незаконним та підлягає скасуванню як такий, що суперечить нормам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Позиція Верховного Суду
17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
18. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
19. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
20. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96, 97, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
21. У касаційній скарзі скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків щодо застосування частини 1 статті 23 Закону України "Про іпотеку" та пункту 1 частини 1 статті 2, пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", наведених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 23.05.2018 у справі № 910/73/17, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 та у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 750/9652/20.
22. Водночас постанова у справі № 922/2416/17 ухвалена у спорі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-трейд" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Суди першої та апеляційної інстанції у цій справі встановили, що позивач звернувся до суду з вимогами кредитора у справі про банкрутство ФОП, його вимоги були включені до реєстру кредиторів, таким чином позивач реалізував своє право на задоволення кредиторських вимог за рахунок заставного майна у справі про банкрутство; іпотека нерухомого майна припинилась у зв`язку з його реалізацією в межах процедури банкрутства; результати публічних торгів (аукціону), оформлені протоколом та договором купівлі-продажу, позивачем не оскаржувались та є дійсними.
23. У справі № 910/73/17, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, спір вирішувався між Компанією та Товариством про усунення перешкод у здійсненні права користування на умовах договору оренди нежилим приміщенням фізкультурно-оздоровчого комплексу. Компанія вказувала на тривале порушення права користування орендованими приміщеннями, що перебували в її користуванні на підставі чинного договору оренди. Позивач вважав, що з моменту укладення договору у нього виникло право користування та володіння майном, яке підлягає захисту. У зустрічному позові Товариство просило витребувати у Компанії ці приміщення на тій підставі, що воно є їх власником, а договори оренди та суборенди нікчемні і не породжують у Компанії жодних прав користування спірними приміщеннями. Верховний Суд залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, які відмовили у задоволенні первісного позову і задовольнили зустрічний про витребування приміщень у Компанії, оскільки позивач не обґрунтував і не підтвердив наявності жодної з визначених Законом України "Про іпотеку" підстав припинення іпотеки.
24. У справі № 922/3537/17 предметом розгляду були вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта" до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ДП "Сетам", приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Харківської області Гончаренко Надії Юльянівни, ПП "Фудстар" про визнання недійсними торгів та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позов мотивуючи свої рішення встановленням порушення норм Порядку при проведенні торгів, оскільки переможець електронних торгів фактично сплатив грошові кошти за придбане майно з недотриманням строку, при цьому, організатор торгів мав сформувати новий протокол із зазначенням нового строку розрахунків. Суди дійшли висновку, що ці порушення стосуються прав позивача, який має правомірні очікування щодо здійснення належного виконавчого провадження та законних електронних торгів стосовно належного йому майна, а відтак оскільки електронні торги підлягають визнанню недійсними, похідні позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію відповідного права є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
25. У справі № 750/9652/20 Банк звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що запис про іпотеку вилучено за клопотанням іпотекодержателя, який повідомленням сповістив нотаріуса про повне виконання зобов`язань за кредитним договором та просив вилучити запис про обтяження квартири з Єдиного реєстру заборон; позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що запис про припинення державної реєстрації іпотеки здійснений на підставі неналежних документів, які не свідчили про реальне припинення іпотеки. Врахувавши, що дія уповноваженого працівника створює правові наслідки для організації, від імені якої він діє, Верховний Суд зробив висновок, що у справі, яка переглядається, поведінка позивача є непослідовною, не відповідає попереднім діям банку. При цьому, недобросовісність (а так само й недбалість) працівника одного учасника цивільних відносин (організації) не повинна покладати негативні наслідки на інших учасників відносин, недобросовісність яких не доведена.
26. У справі, яка розглядається (№ 160/6436/20), спір стосується визнання протиправним та скасування пункту наказу Міністерства юстиції України, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача у сфері державної реєстрації.
27. З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини 1 статті 23 Закону України "Про іпотеку" та пункту 1 частини 1 статті 2, пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 23.05.2018 у справі № 910/73/17, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 та Верховного Суду у постанові від 31.05.2022 у справі № 750/9652/20, оскільки в наведених скаржником справах судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, доказової бази, предмета спору, а також правового регулювання спірних правовідносин ніж у справі, яка переглядається, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах.
28. За таких обставин, наведена ТОВ "Цукорпром" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим касаційне провадження у цій частині необхідно закрити у відповідності до положень пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України
29. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.