ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/13624/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Укренерго", скаржник, відповідач)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 (головуючий - суддя Полякова К.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (головуючий - суддя Руденко М.А., судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.)
за заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", позивач)
про забезпечення позову
у справі №910/13624/23
позовом ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до ПрАТ "Укренерго",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі Електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Донецькі Електромережі"),
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі"),
3. Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу")
про відновлення становища, яке існувало до порушення.
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для забезпечення позову.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило зобов`язати відповідача відновити становище позивача, яке існувало до порушення права, шляхом коригування в сторону зменшення загальних обсягів електричної енергії для врегулювання небалансів, до яких відповідачем включені показники небалансу тих учасників ринку електричної енергії, які на дату оформлення спірного акту не входили до балансуючої групи позивача.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після виходу з балансуючої групи позивача АТ "ДТЕК Донецькі Електромережі" та ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", відповідач направив позивачу акт-коригування та рахунок-фактуру на суму 9872297 грн за продані згідно з договором від 29.12.2020 № 5959-ДОЭ об`єми електричної енергії вказаних колишніх учасників балансуючої групи, що суперечить Правилам ринку та Угодам про врегулювання питань при виключені з балансуючої групи від 01.06.2022 та від 13.04.2023.
3. Позивач 12.09.2023 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ "НЕК "Укренерго" до закінчення розгляду спору по суті:
- застосовувати заходи щодо присвоєння ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" статусу "Переддефолтний", "Дефолтний", як стороні відповідальній за баланс (далі - СВБ), в зв`язку з несплатою рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ;
- направляти вимоги уповноваженому банку на сплату ним коштів, безакцептне списання фінансової гарантії, використовувати фінансову гарантію ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ.
4. На обґрунтування даної заяви позивач зазначив про те, що у випадку проведення ПрАТ "НЕК "Укренерго" корегувань небалансів електричної енергії та виставлення рахунків позивачу по учасникам ринку, які не входять до балансуючої групи позивача, а також неоплати таких рахунків, до позивача згідно з главою 1.7 Правил ринку будуть застосовані санкції у вигляді набуття статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний". Позивач наголошує, що набуття ним відповідного статусу фактично позбавить можливості брати участь на ринку електричної енергії, тобто здійснювати господарську діяльність на організованих сегментах ринку електричної енергії.
Стислий зміст оскаржуваних судових рішень
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, задоволено заяву ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. ПрАТ "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі №910/13624/23 повністю і прийняти нову постанову про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. У касаційній скарзі ПрАТ "Укренерго" з посиланням абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- апеляційним господарським судом проігноровано те, що на час винесення Господарським судом міста Києва ухвали та Північним апеляційним господарським судом постанови, кардинально змінились позовні вимоги позивача тоді, як апеляційним судом не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18;
- судами порушено принцип співмірності між заходами забезпечення позову та із заявленими ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" позовними вимогами, закріплений у статті 137 ГПК України, також судами порушено баланс інтересів сторін;
- апеляційний господарський суд неправильно застосував норми пункту 16 частини другої статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ринку;
- судами попередніх інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень порушено принцип пропорційності (стаття 15 ГПК України);
- під час дослідження доказів заявника суди не дотрималися принципу змагальності, винесли оскаржувані ухвалу ти постанову на підставі неоднозначних та неналежних доказів.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 у справі №910/13624/23 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк, І.М., Колос І.Б.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/13624/23 за касаційною скаргою ПрАТ "Укренерго" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
11. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову та постанова, якою вказана ухвала залишена без змін.
12. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
13. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
14. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
15. Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.
16. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
17. Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
18. Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК України.
19. Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
20. Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.
21. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
22. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
23. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
24. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
25. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
26. За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
27. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.