ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 904/1513/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - Компанія, позивач, скаржник)
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 (головуючий - суддя Євстигнеєва Н.М.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2023 (головуючий - суддя Верхогляд Т.А., судді Мороз В.Ф., Парусніков Ю.Б.) у справі №904/1513/22
за скаргою акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк, відповідач-1)
на дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ)
у справі №904/1513/22
за позовом Компанії
до 1) Банку,
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (далі - Товариство, відповідач-2)
про визнання недійсними односторонніх правочинів та розтлумачення змісту пункту 8.3 Договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями) та пункту 8.3 Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання дій державного виконавця в частині формування та направлення вимоги керівнику боржника протиправними.
1. Короткий зміст позовних вимог, судових рішень та узагальнені доводи скарги на дії державного виконавця
1.1. Компанія звернулася до суду із позовом про:
- визнання недійсним одностороннього правочину Товариства, що оформлений листом відповідача-2 від 09.06.2022, стосовно розірвання договору передоручення від 01.09.2016, укладеного Банком і Товариством, з моменту його підписання;
- визнання недійсним одностороннього правочину Банку, що оформлений листом відповідача-1 від 31.05.2022 №Е.38.0.0.0/4-220531/9392, щодо розірвання договору від 03.01.2014 доручення №1 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами та доповненнями), договору доручення від 03.01.2014 №2 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами та доповненнями), укладених Банком і Компанією, з моменту його підписання;
- тлумачення змісту пункту 8.3 договору доручення від 03.01.2014 №1 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами та доповненнями) та пункт 8.3 договору доручення від 03.01.2014 №2 на виконання страхових агентських послуг (зі змінами та доповненнями), укладених Банком і Компанією, що мають такий текст мовою оригіналу: "8.3. В случае отмены поручений Страховщиком или отказа от поручений Страховим агентом настоящий Договор продолжает действовать до момента прекращения обязательств Страховщика по договорам страхования, заключенных Страховым агентом".
1.2. Також, позивач подав суду заяву про забезпечення позову.
1.3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 заяву Компанії про забезпечення позову задоволено повністю.
1.3.1. Заборонено Банку, його працівникам, а також будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням Банку, вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з Компанією з продажу страхових продуктів позивача, які існують на підставі договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014, договору доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014, в тому числі, але не виключно:
- ухилятися, перешкоджати (ускладнювати будь-яким чином), відмовляти клієнтам Банку та іншим особам в укладанні нових договорів страхування, пролонгації, переукладення на нових умовах та внесення змін щодо існуючих договорів страхування договорів страхування від імені Компанії;
- надавати страхувальникам Компанії менш сприятливі, ніж для інших клієнтів Банку, умови виконання договорів страхування та/або перешкоджати здійсненню страхових платежів, у тому числі, але не виключно, шляхом блокування списання страхових платежів в овердрафт з рахунків страхувальників та обмеження страхувальників у користуванні банківською послугою Банку "Регулярний платіж", а також надавати клієнтам Банку та іншим особам менш сприятливі умови для укладання договорів страхування із Компанією, ніж надаються у випадках укладання договорів страхування з іншими страхувальниками;
- надавати пропозиції (у тому числі шляхом проведення телефонних переговорів, направлення будь-яких повідомлень) або іншим чином спонукати страхувальників Компанії до припинення здійснення страхових платежів на користь Компанії та/або до припинення договірних відносин за договорами страхування із Компанією іншим чином, а також до укладання договорів страхування з іншими страховиками.
1.3.2. Заборонено Товариству вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з продажу страхових продуктів Компанії, які існують на підставі договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014, договору доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014, в тому числі, але не виключно: надавати пропозиції (у тому числі шляхом проведення телефонних переговорів, направлення будь-яких повідомлень) або іншим чином спонукати страхувальників Компанії до припинення здійснення страхових платежів на користь Компанії та/або до припинення договірних відносин за договорами страхування із Компанією іншим чином, а також до укладання договорів страхування з іншими страховиками.
1.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2022, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 14.12.2022, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 про забезпечення позову скасовано.
1.5. Банк звернувся до суду 08.07.2022 зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив:
- визнати протиправними дії державного виконавця Відділу Крайняка Максима Сергійовича у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, в частині прийняття до виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 про забезпечення позову без належних доказів місцезнаходження майна Банку за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32;
- визнати протиправними дії державного виконавця Відділу Крайняка М.С. у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, в частині формування та направлення вимоги державного виконавця від 21.06.2022 керівнику Банку, непередбаченої положеннями Закону України "Про виконавче провадження" для виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії;
- зобов`язати державного виконавця Відділу скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 та вимогу державного виконавця від 21.06.2022 у межах виконавчого провадження НОМЕР_1.
1.6. В обґрунтування скарги Банк посилався на те, що:
- адреса зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, є відмінною від адреси боржника (Банк), зазначеної в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 про забезпечення позову. Відтак, дії державного виконавця, пов`язані з прийняттям до примусового виконання ухвали господарського суду від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 про забезпечення позову та відкриттям виконавчого провадженням НОМЕР_1, на думку Банку, є протиправними та такими, що порушують вимоги Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція);
- ухвала суду від 17.06.2022 №904/1513/22 про забезпечення позову є рішенням немайнового забороняючого характеру, а, отже, має виконуватися у порядку визначеному частиною четвертою статті 63 Закону;
- державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження було неправильно визначено характер та зміст судового рішення, що стало наслідком проведення державним виконавцем заходів та дій, які суперечать порядку виконання рішення про заборону вчиняти дії;
- формування вимоги державного виконавця від 21.06.2022, свідчить про порушення державним виконавцем принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями та порядку виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії, визначеного частиною четвертою статті 63 Закону.
1.7. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі №904/1513/22, скаргу Банку на дії державного виконавця Відділу задоволено частково; в задоволенні скарги про визнання протиправними дій державного виконавця Відділу Крайняка М.С. у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, в частині прийняття до виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 про забезпечення позову без належних доказів місцезнаходження майна Банку відмовлено; визнано протиправними дії державного виконавця Відділу Крайняка М.С. у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, в частині формування та направлення вимоги державного виконавця від 21.06.2022 керівнику Банку, непередбаченої положеннями Закону для виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії; у задоволенні вимоги про зобов`язання державного виконавця Відділу Крайняка М.С. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 та вимогу державного виконавця від 21.06.2022 у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 відмовлено.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги
2.1. Компанія просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 у справі №904/1513/22 в частині задоволених вимог, скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі №904/1513/22, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимоги про визнання протиправними дії державного виконавця Відділу Крайняка М.С. у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, в частині формування та направлення вимоги державного виконавця від 21.06.2022 керівнику Банку, непередбаченої положеннями Закону для виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії..
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3.1. У касаційній скарзі (з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №904/1513/22) Компанія з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заперечує проти оскаржуваної ухвали щодо висновків суду в частині задоволених вимог, а також заперечує проти постанови та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до необґрунтованого висновку та безпідставного задоволення скарги Банку в частині вимог та вказує, що судами попередніх інстанцій не враховані її доводи та висновки Верховного Суду викладені у постановах від 14.01.2022 у справі №910/13232/20, від 27.10.2021 у справі №910/10186/15 (статті 63 Закону, положення статті 129-1 Конституції України), від 19.01.2022 у справі №179/110/21, що призвело до порушення норм матеріального права внаслідок неправильного застосування статей 18, 63 Закону.
3.2. Також, скаржник вважає, що апеляційним судом застосований правовий висновок Верховного Суду у постанові від 12.04.2023 у справі №904/1283/22 з порушенням частини четвертої статті 236 ГПК України, оскільки, правовий висновок Верховного Суду у справі №904/1283/22 неправильно ототожнюється із обставинами справи №904/1513/22, а також не охоплює загальні норми та відповідні висновки Верховного Суду щодо загальних засад і мети виконавчого провадження, які регламентують необхідність вжиття державним виконавцем усіх заходів, направлених на фактичне виконання судового рішення, у зв`язку з чим правовідносини та, відповідно, висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №904/1283/22 не є аналогічними, у зв`язку з чим такий висновок не може бути застосований у справі №904/1513/22.
4. Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу
4.1. Від Відділу, Банку та Товариства відзивів на касаційну скаргу у визначений строк до Верховного Суду не надійшло.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.06.2022 Компанія звернулася до Відділу із заявою про відкриття виконавчого провадження.
5.1.1. До заяви долучено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 про забезпечення позову; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.32; докази повноважень Голови правління Компанії.
5.2. Державним виконавцем Відділу Крайняком М.С. 21.06.2022 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 про забезпечення позову.
5.2.1. Стягувачем зазначено Компанію, адреса: 49100, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Узвіз Кодацький, буд. 2.
5.2.2. Боржником зазначено Банк "ПриватБанк", адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32.
5.3. Постанову про відкриття виконавчого провадження направлено на адреси стягувача та боржника супровідним листом за від 21.06.2022 вих. №31240/14.
5.4. Державним виконавцем Відділу Крайняком М.С. 21.06.2022 складено вимогу виконавця за вих.№31352/14 до керівника Банку (далі - Вимога).
5.4.1. Відповідно до Вимоги на керівника Банку покладено обов`язок:
- довести до відома підлеглих працівників та будь-яким особам, що діють в інтересах та (або) від імені Банку заборону щодо вчинення будь-яких дій, визначених виконавчим документом - ухвалою №904/1513/22 від 17.06.2022, виданою Господарським судом Дніпропетровської області;
- попередити підлеглих працівників та осіб, що діють в інтересах та (або) від імені Банку про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду (вимог ухвали від 17.06.2022 №904/1513/22, виданої Господарським судом Дніпропетровської області), передбачену статтею 382 Кримінального кодексу України.
5.5. Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до положень Закону державний виконавець мав встановити порядок виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 у постанові про відкриття виконавчого провадження та у відповідності до положень частини четвертої статті 63 Закону довести до відома боржника резолютивну частину такого рішення шляхом оголошення його резолютивної частини, про що скласти відповідний акт і винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
5.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги в частині визнання протиправними дій державного виконавця Відділу Крайняка М.С. у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, в частині формування та направлення вимоги державного виконавця від 21.06.2022 керівнику Банку, не передбаченої положеннями Закону для виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №904/1513/22 за касаційною скаргою Компанії на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
6.2. Від Банку 14.02.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1, зокрема просив Суд: прийняти відзив; у разі, якщо Суд буде вважати, що відзив подано з порушенням строку, то просив вважати відзив поясненнями на касаційну скаргу.
6.3. Оскільки, в ухвалі від 29.01.2024 у справі №904/1513/22 вказано, що учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 13.02.2024, то відзив подано Банком поза межами встановленого Судом строку та відсутні підстави для його прийняття. Втім, з огляду на клопотання Банку та відсутність заперечень інших учасників процесу, Суд долучив вказаний відзив як письмові пояснення в силу приписів статті 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
6.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції в частині задоволення скарги Банку на дії державного виконавця Відділу та визнання протиправними дій державного виконавця Відділу Крайняка М.С. у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, в частині формування та направлення вимоги державного виконавця від 21.06.2022 керівнику Банку, не передбаченої положеннями Закону для виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії, та постанова суду апеляційної інстанції, якою вказана ухвала залишена без змін.
7.2. В іншій частині судові рішення жодною із сторін не оскаржуються.
7.3. Скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій порушено приписи Закону, а Вимога державного виконавця є законною та обґрунтованою, адже сприяє виконанню судового рішення та спрямована на забезпечення виконання судового рішення, що є визначальним для надання оцінки законності діям органу примусового виконання рішень.
7.4. Також, Компанія зазначає, що суд апеляційної інстанції, застосовуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.04.2023 у справі №904/1283/22 порушив норми процесуального права, зокрема частину четверту статті 236 ГПК України.
7.5. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
7.6. Постановою Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №904/1283/22, зокрема: касаційну скаргу задоволено; постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця скасовано; прийнято нове рішення, яким скаргу на дії державного виконавця задоволено частково; визнано протиправними дії державного виконавця Відділу Крайняка М.С. у межах виконавчого провадження в частині формування та направлення вимог державного виконавця керівнику Банку у виконавчому провадженні.