ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
справа №480/12353/21
адміністративне провадження № К/990/33956/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 480/12353/21
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сумської обласної прокуратури, П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Бершова Г.Є., суддів: Ральченка І.М., Чалого І.С.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської обласної прокуратури (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач 3, П`ятнадцята кадрова комісія), в якій просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 № 164 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички прокурором Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ керівника Сумської обласної прокуратури від 19.10.2021 № 408к про звільнення позивачки з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури;
1.3. поновити в органах прокуратури на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської обласної прокуратури з 23.10.2021;
1.4. допустити до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
1.5. стягнути з Сумської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23.10.2021 до моменту фактичного поновлення на публічній службі з розрахунку середньоденної заробітної плати.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що згідно у результаті проходження 09.11.2020 другого етапу атестації прокурорів - складання іспиту у формі анонімного на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, та звіту оцінки інтелектуальних здібностей прокурор отримала - 90 балів при прохідному - 93. При цьому, за її твердженнями, під час складання іспиту неодноразово відбувався збій роботи ноутбуку або програмного продукту, внаслідок чого вона не змогла належним чином завершити тестування. Перебуваючи у пригніченому та стресовому стані після складання іспиту позивачка не могла одразу написати заяву про перепони, що виникли під час тестування. Із такою заявою вона звернулася до Третьої кадрової комісії з атестації обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Третя кадрова комісія) 13.11.2020 та просила призначити їй нову дату складання іспиту. Третя кадрова комісія задовольнила вказану заяву, вирішила призначити нову дату складання цього іспиту (про дату та час повідомити відповідно до Порядку № 221). Крім того, згідно з протоколом засідання Третьої кадрової комісії від 19.11.2020 № 11 позивачка виключена зі списку осіб, які не склали іспит 09.11.2020 та призначена нова дата тестування без її визначення.
2.1. Далі наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 № 239 з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створено П`ятнадцяту кадрову комісію. За результатами вивчення матеріалів атестації позивачки П`ятнадцята кадрова комісія прийняла рішення від 13.09.2021 № 164 про неуспішне проходження нею атестації.
2.2. Позивачка не погоджуючись із таким рішенням вказує, що П`ятнадцята кадрова комісія не була задіяна під час складання позивачкою відповідного іспиту 09.11.2020, а створена значно пізніше, а тому не може робити законні та обґрунтовані висновки щодо проходження або не проходження прокурором атестації. При цьому ні спеціальним законодавством, яким врегульовано процедуру проведення атестації прокурорів, ні іншими нормативними актами не передбачено підстав та процедури перегляду однією кадровою комісією процедурних рішень інших ліквідованих кадрових комісій. На думку позивачки, за наявності не скасованого процедурного рішення Третьої кадрової комісії, оскаржуване рішення прийняте П`ятнадцятою кадровою комісією, без врахування всіх істотних обставин, що вплинули на його прийняття, та є протиправним.
2.3. Ураховуючи, що спірний наказ Сумської обласної прокуратури про звільнення позивачки є похідним від рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 № 164, а тому позивачка вважає, що він також є протиправним та підлягає скасуванню.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. ОСОБА_1 з червня 2019 року працювала на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області, що підтверджується записами у трудовій книжці.
4. На виконання вимог пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ) позивачка 07.10.2019 подала Генеральному прокурору України заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
5. З метою проведення атестації Генеральним прокурором України наказом від 07.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221) та наказом від 17.10.2019 № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора України (далі - Порядок № 233).
6. Відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.09.2020 № 424 з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створено Третю кадрову комісію обласних прокуратур (далі - Третя кадрова комісія).
7. ОСОБА_1 успішно склала перший етап (іспит) у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора і її було допущено до другого етапу анонімного тестування, що визнається сторонами.
8. Наказом виконуючого обов`язки Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474 встановлено прохідний бал (93) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап).
9. За результатами складання 09.11.2020 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрала 90 балів.
10. Далі 13.11.2020 позивачка звернулася із заявою до Третьої кадрової комісії про надання можливості повторного складенні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички у зв`язку із несправною роботою системи).
11. Третя кадрова комісія 19.11.2020 прийняла рішення про виключення ОСОБА_1 зі списку осіб, які 09.11.2020 не склали вказаний іспит та відповідно до пункту 7 Розділу 1 Порядку № 221 визначила необхідність призначення нової дати складання іспиту, оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат тестування. Вказане підтверджується копією протоколу №11 засідання Третьої кадрової комісії.
12. У подальшому, матеріали засідань Третьої кадрової комісії, у тому числі, що були проведені 09.11.2020 та 19.11.2020 були передані Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора.
13. Згідно з наказом Генерального прокурора від 16.07.2021 № 236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора про створення першої, другої, третьої, четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
14. Наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
15. П`ятнадцятою кадровою комісією були витребувані матеріали атестації, у тому числі, що стосувались позивачки від Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора.
16. Відповідно до протоколу від 13.09.2021 №11 П`ятнадцята кадрова комісія на засіданні 13.09.2021 розглянула питання про неуспішне проходження прокурорами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, у зв`язку з набранням балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, та прийняла рішення № 164 про неуспішне проходження ОСОБА_1 вказаного іспитую
17. Наказом Сумської обласної прокуратури №408к від 19.10.2021 ОСОБА_1 звільнена з посади прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, з 25.10.2021.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
18. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі 480/12353/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
18.1. визнані протиправними та скасовані рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №164 про неуспішне проходження прокурором Конотопської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та наказ керівника Сумської обласної прокуратури від 19.10.2021 №408к про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;
18.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Конотопської місцевої прокуратури Сумської області з 23.10.2021 та стягнуто з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 47478,40 грн.
18.3. рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6897,20 грн допущено до негайного виконання;
в задоволенні інших вимог відмовлено.
19. Задовольняючи позовні вимоги в означеній частині, суд першої інстанції виходив з того, що П`ятнадцята кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення Третьої кадрової комісії, безпідставно прийняла протилежне за змістом рішення про не включення позивачки до графіку на складання іспиту на загальні здібності та навички та рішення про неуспішне проходження позивачкою атестації.
19.1. На переконання суду першої інстанції Закон № 113-ІХ, Порядок № 221 та Порядок № 233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
19.2. Проте, не скасовуючи і не змінюючи чинне рішення Третьої кадрової комісії про призначення позивачці нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички, П`ятнадцята кадрова комісія фактично повторно розглянула питання, яке вже було вирішено Третьою кадровою комісією.
19.3. У цьому випадку, на думку суду першої інстанції, єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було визначити позивачці конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивачку.
19.4. Отже, за висновком суду першої інстанції, з прийняттям рішення про неуспішне проходження прокурором атестації П`ятнадцята кадрова комісія порушила право позивачки на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом № 113-IX та Порядком № 221.
19.5. Таким чином, на думку суду першої інстанції, оскільки судом у цій справі визнано протиправним рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачкою атестації, то й оскаржуваний наказ, який прийнятий на підставі зазначеного рішення, підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню, як і похідні від них вимоги про поновлення позивача на посаді та в органах прокуратури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.10.2021 по день винесення судом рішення про поновлення на посаді.
19.6. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів допустити позивачку до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, суд зазначив про передчасність цієї вимоги, оскільки вона може бути заявлена в порядку виконання цього рішення суду, у разі якщо після поновлення позивачки на посаді, відповідачі відмовляться допускати її до складання вказаного іспиту, тобто після наявності факту порушення права позивачки.
20. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі № 480/12353/21 скасоване в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та прийнято у цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі № 480/12353/21 залишено без змін.
20.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX.
20.2. Із посиланням на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом в постанові від 29.09.2021 суд апеляційної інстанції констатував, що, оскільки ОСОБА_2 за наслідками складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрала 90 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, П`ятнадцята кадрова комісія, ухваливши спірне рішення, яке є предметом цього позову, діяла відповідно до приписів Закону № 113-ІХ та Порядку № 221.
20.3. Спростовуючи доводи позивачки про необґрунтованість рішення П`ятнадцятої кадрової комісії суд апеляційної зазначив, що оскаржуване рішення відповідає вимогам пункту 8 розділу І Порядку № 221, містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії, підстави та обґрунтування його прийняття - набрання позивачем за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки 90 балів, що є меншою кількістю балів, ніж прохідний бал (93) для успішного складення іспиту.
20.4. Крім того, суд цієї інстанції зауважив на тому, що згідно з пунктом 16 Розділу ІІ "Прикінцевих і перехідних положень" Закону № 113-IX, єдиною підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором є набрання меншої кількості балів, ніж прохідний бал.
20.5. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що єдиною підставою, за якою рішення кадрової комісії може бути скасовано в судовому порядку, це порушення процедури проведення атестації або процедури його прийняття, проте такі обставини не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.
20.6. У підсумку суд цієї інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно є законним, обґрунтованим та прийняте на підставі вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку № 221.
20.7. З огляду на встановлену судом відсутність підстав для скасування рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу від 19.10.2021 про звільнення позивачки із займаної посади, який прийнято на підставі вказаного рішення. Оскільки інші позовні вимоги є похідними від вимог про скасування рішення та наказу, тому вони також не підлягають задоволенню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
21. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 залишити в силі.
22. Ця касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
22.1. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.02.2019 у справі № 824/399/17, від 14.07.2022 у справі № 340/2428/20, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 800/341/17, від 12.11.2019 у справі № 9901/21/19 щодо застосування статті 9 КАС України.
22.2. У цьому аспекті позивачка вказує, що у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд сформували висновок відповідно до якого суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
22.3. Натомість у цій справі при вирішенні спірних правовідносин суд апеляційної інстанції фактично вийшов за межі заявлених позивачкою позовних вимог, оцінивши протокольне рішення Третьої кадрової комісії від 19.11.2020 про призначення позивачці нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички, яке не було предметом оскарження у цій справі.
22.4. Вказане, на переконання позивачки, свідчить про порушення судом апеляційної інстанції принципу диспозитивності, встановленого статтею 9 КАС України.
22.5. На обґрунтування пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, позивачка вказує про необхідність відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, пункту 7 Розділу І Порядку № 221, пункту 11 Порядку № 233 у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справах № 160/6204/20 та 200/5038/20-а, від 24.09.2021 у справі №160/6596/20, від 11.11.2021 у справі № 580/1859/20, від 30.11.2022 у справі №600/6322/21-а, від 05.01.2023 у справі № 380/23308/21 та застосованого судом апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи.
22.6. Необхідність відступу від висновків, викладених Верховним Судом у наведених постановах скаржниця аргументує тим, що у вказаних постановах не проаналізовано пункт 11 Порядку № 233 на предмет належності рішення кадрової комісії про призначення прокурору нової дати іспиту на загальні здібності до категорії процедурних; рішення про призначення нової дати складання іспиту є чинним та не скасоване; відсутність повноважень у кадрової комісії за наявності чинного рішення про призначення нової дати іспиту повторно переглядати заяву прокурора про призначення нової дати іспиту та приймати по ній рішення; відповідно до протоколів № 11 від 13.09.2021 та № 10 від 31.08.2021 П`ятнадцята кадрова комісія прийняла рішення стосовно деяких прокурорів про призначення нового дня та часу для складання іспиту, що свідчить про дискримінаційний характер рішення кадрової комісії щодо позивачки.
22.7. Щодо підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 16, 17 розділу ІІ Закону № 113 у взаємозв`язку з пунктом 7 розділу І Порядку № 221, пунктом 11 Порядку № 233, а також частини другої статті 9 КАС України.
22.8. Аргументи ОСОБА_1 на обґрунтування цієї підстави зводяться до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, а саме надав правову оцінку рішенню Третьої кадрової комісії, оформленому протоколом №11 від 19.11.2020, зокрема, констатував факт про його необов`язковість та суперечність, хоча вимоги про його законність взагалі не досліджувалися в суді першої інстанції та не були предметом оскарження.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2023 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
24. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26.02.2024 закінчено підготовчі дії по справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
25. Від Офісу Генерального прокурора до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки, в якому відповідач просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
25.1. Так, відповідач 2 уважає, що Третьою кадровою комісією приймалося протокольне, а не остаточне (про успішне/неуспішне проходження атестації) рішення про виключення позивачки зі списку осіб, які неуспішно склали вказаний іспит та про призначення нового часу (дати) складання цього іспиту без визначення конкретної дати.
25.2. Офіс Генерального прокурора зауважує, що П`ятнадцятою кадровою комісією встановлено відсутність підстав для застосування положень пункту 7 Розділу І Порядку № 221 щодо ОСОБА_1 та включення її до графіку складення іспиту другого етапу атестації.
25.3. Відповідач 2 посилається на те, що включення прокурора до графіку повторного складення іспиту за відсутності достатніх підстав є порушенням вимог Закону № 113-1X та Порядку № 221 і всупереч конституційному принципу рівності такими діями йому буде надано привілеї перед іншими прокурорами, які неуспішно склали іспит та у зв`язку із цим були звільнені з органів прокуратури.
25.4. Як наголошує Офіс Генерального прокурора, Законом № 113-IX та Порядком № 221 повторне проходження атестації, крім випадків, визначених цими правовими актами, не передбачено. Своєю чергою, за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) позивач набрав 90 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93) і його не допущено до проходження наступного етапу атестації - співбесіди.
25.5. Також просить Суд врахувати ту обставину, що проходження тестування з боку позивачки було завершено, під час проведення тестування звернень від позивача до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування не складалися, а також те, що набрання позивачем за результатами іспиту балів, менше за прохідний бал, є підставою для ухвалення комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
25.6. Окрім того, відповідач 2 зазначає, що застосовуючи у спірних правовідносинах пункт 7 Порядку № 233, необхідно виходити з того, що П`ятнадцята кадрова комісія під час формування графіка складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з комп`ютерної техніки, діяла як самостійний орган, наділений повноваженнями перевірки матеріалів атестації, прийняття рішень шляхом голосування за власним розсудом з урахуванням вимог чинного законодавства, не була зобов`язана виконувати рішення Третьої кадрової комісії, прийнятого щодо позивача та зафіксованого у протоколі засідання від 19.11.2020, як і не була зобов`язана вирішувати питання щодо скасування такого рішення.
25.7. Офіс Генерального прокурора переконує, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії відповідає вимогам пунктів 13, 16, 17 розділ I Закону № 113-1X, пункту 8 розділу І та пункту 6 розділу III Порядку № 221, є законним та обґрунтованим.
25.8. Викладене, як зауважує цей відповідач, узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у подібних правовідносинах із цією справою у постанові від 15.12.2021 у справі № 420/4663/20.
26. Від Сумської обласної прокуратури до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки, в якому цей відповідач просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
26.1. Доводи цього відзиву в цілому є аналогічними аргументам, неведеним у відзиві Офісу Генерального прокурора.
27. ОСОБА_1 надіслала до Суду заперечення на відзиви Офісу Генерального прокурора та Сумської обласної прокуратури, аргументи та доводи яких в цілому є аналогічними доводам касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
28. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
29. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
30. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення його з посади в органах прокуратури на підставі такого рішення.
31. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень пунктів 16, 17 розділу IІ Закону № 113-ІX, пунктів 7-8 розділу І, пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221, колегія суддів зауважує, що суд касаційної інстанції у цій категорії спорів вже неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування вказаних норм права, яка викладена, зокрема, у постановах від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а, від 22.12.2022 у справі № 140/12386/21, від 05.01.2023 у справі №380/23308/21, від 24.01.2023 у справах № 580/9908/21, №560/16514/21, № 500/8296/21, № 560/14894/21, від 31.01.2023 у справах №240/35883/21, №580/9243/21, від 02.02.2023 у справі №200/15948/21, від 08.02.2023 у справах №560/17141/21, №300/6959/21, №120/15902/21-а, від 09.02.2023 у справах №380/21729/21, № 280/11332/21, від 14.02.2023 у справі №560/16338/21, від 21.02.2023 у справах № 260/6716/21, №380/22495/21, №560/3698/22, № 420/23667/21, від 23.02.2023 у справах № 160/20922/21, №120/15448/21-а, №260/6744/21, від 06.04.2023 у справах №200/15562/21, №140/13825/21, №580/10241/21, від 02.05.2023 у справах № 160/21483/21, №240/36100/21, від 03.05.2023 у справі № 500/8297/21, від 11.05.2023 у справах №160/21651/21, № 420/23672/21, № 340/9586/21, № 240/38364/21 та багатьох інших.
32. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке.
33. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, яка вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
34. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
35. У зв`язку із імплементацією цих змін у національний правопорядок 19.09.2019 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у пункті 1 пояснювальної записки до проєкту якого наголошено, що після ухвалення Закону № 1697-VII в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, що впливало на належність рівня виконання прокурорами своїх повноважень, а також рівня підтримки діяльності прокуратури суспільством. Цей Закон спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики.
36. Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалася зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
37. За змістом цього Закону реформування прокуратури є цілеспрямованим комплексом процедур і заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на трансформацію цінностей, принципів, завдань і функцій прокуратури, а також стандартів і організаційно-правових засад її діяльності. Мета цієї реформи - сформувати в Україні ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою та довірою суспільства та сформувати високопрофесійний і доброчесний корпус прокурорів.
38. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Встановлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
39. Положення Закону № 113-ІХ щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка не є складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону № 1697-VII (норми щодо якої зупинені відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ Закону №113-ІХ) а є самостійною та тимчасовою процедурою, передбаченою пунктами 20 та 22 розділу ІІ Закону № 113-ІХ, носять тимчасовий характер (до 01.09.2021).
40. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ).
41. Пунктом 21 розділу І Закону № 113-ІХ передбачено заміну слів у Законі №1697-VII, зокрема слова "Генеральна прокуратура України" (в усіх відмінках) замінено словами "Офіс Генерального прокурора" (в усіх відмінках), а слова "регіональні" словами "обласні"; "місцеві" - "окружні".
42. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
43. Суть запровадженого Законом № 113-ІХ етапу реформування прокуратури в частині кадрового перезавантаження полягала у тому, що корпус прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур мав формуватися, зокрема із уже переведених прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працювали на посадах прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах та успішно пройшли атестацію у порядку, визначеному Законом № 113-ІХ.
44. Частиною третьою статті 16 Закону № 1697-VII, в редакції до внесення змін Законом № 113-IX, було встановлено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
45. З набранням чинності Законом № 113-ІХ стаття 16 Закону № 1697-VII зазнала змін та на момент виникнення спірних правовідносин була викладена в редакції, відповідно до якої прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (підпунктом 12 пункту 21 розділу І Закону № 1697-VII у частині третій статті 16 слова "цим Законом" замінено словом "законом").
46. Таким чином на час виникнення спірних правовідносин законодавство, що регулює підстави та порядок звільнення прокурора з посади або припинення його повноважень, не обмежувалось виключно положеннями Закону № 1697-VII.
47. Згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX (в редакції Закону України № 1554-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" від 15.06.2021, чинній на час виникнення спірних правовідносин), прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з такої підстави, як рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.