П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 751/632/23
провадження № 51-4456км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100150000128, за обвинуваченням
ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там же, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2023 року ОСОБА_8 засуджено зач. 5 ст. 407 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, відповідно до ч. 1 ст. 58 КК замість цього покарання йому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 роки та на підставі ч. 2 цієї статті КК ухвалено у період службового обмеження щомісяця проводити відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_8 в дохід держави в розмірі двадцяти відсотків.
2. За вироком судуОСОБА_8 визнано винуватим у самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану.
3. Так, 25 лютого 2022 року близько 15:00 військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації начальник відділення зв`язку - начальник зв`язку відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) лейтенант ОСОБА_8 з метою ухилення від військової служби в умовах воєнного стану самовільно залишив ІНФОРМАЦІЯ_4, обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків не вживав, а перебував у м. Чернігові, де займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби, до 22 грудня 2022 року, коли самостійно прибув до п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань (далі - ТУ ДБР) і заявив про себе.
4. Чернігівський апеляційний суд 15 червня 2023 року вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2023 року щодо ОСОБА_8 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 (далі - прокурор) у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає рішення цього суду незаконним і необґрунтованим. Прокурор указує на те, що апеляційний суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та, як наслідок, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, залишивши в силі призначене судом першої інстанції покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість. Зазначає, що всупереч вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд не перевірив належним чином доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора щодо безпідставного застосування місцевим судом до ОСОБА_8 правил статей 69 і 58 КК, свого рішення у цій частині не мотивував і необґрунтовано залишив вирок без змін. Так, апеляційний суд залишив поза увагою доводи прокурора про те, що самовільне залишення військової частини ОСОБА_8 відбулося на наступний день після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну та введення воєнного стану, а саме тоді, коли держава опинилася під ударом агресора і потребувала посиленого захисту, він, будучи офіцером, проявив відверте небажання виконувати свої обов`язки із захисту її безпеки, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого діяння. Крім того, не врахував апеляційний суд і тієї обставини, що ОСОБА_8, будучи начальником відділення зв`язку - начальником зв`язку відділу прикордонної служби, мав би бути взірцем для рядового, сержантського і старшинського складу, показав підлеглим єдиний приклад - можливість майже безкарно залишити місце служби. Апеляційний суд не звернув уваги і на те, що в діях ОСОБА_8 не вбачалося морального засудження своєї злочинної поведінки, оскільки він був відсутній на службі майже 10 місяців, висловив бажання про продовження військової служби лише після скерування обвинувального акта до суду, тому підстав для визнання щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину обставинами, які пом`якшують покарання винуватого, у суду не було.
6. Захисник ОСОБА_6 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому звертає увагу на те, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27 червня 2023 року ОСОБА_8 продовжено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, поновлено на всіх видах забезпечення та призначено на посаду начальника спеціальної комплексної інформаційно-телекомунікаційної апаратної (СКІТА-04) відділення зв`язку прикордонної комендатури швидкого реагування. На цей час ОСОБА_8 проходить службу в зоні активних бойових дій у Донецькій області, що свідчить про дієве каяття його підзахисного та про законність судових рішень у частині призначеного покарання. Крім того, адвокат звертає увагу Суду на виключно позитивні характеристики ОСОБА_8, видані військовим командуванням 01 вересня 2023 року та 09 січня 2024 року, які долучив до свого заперечення.
Позиції учасників судового провадження
7. Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7, просив задовольнити її, скасувавши ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 та призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
8. Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора, просив залишити ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 без зміни.
9. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
10. Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
12. Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
13. Обґрунтованість засудження ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 407 КК у касаційній скарзі не заперечується. Водночас прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК через неналежну перевірку та немотивану відмову в задоволенні доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, щодо безпідставного застосування місцевим судом до ОСОБА_8 правил статей 69 і 58 КК і призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого та особі засудженого.