ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 751/1654/22
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4823/245/23
Провадження № 51 - 4783 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
у режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270340002005 від 02 липня 2021 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від
14 грудня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 липня
2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з 23 вересня
2021 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 23 вересня 2021 року по 14 грудня 2022 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 308 659 гривень 49 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно у вечірній час за місцем свого проживання за адресою:
АДРЕСА_1, діючи умисно, з мотивів особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті та свідомо бажаючи їх настання, з особливою жорстокістю завдав своїй матері ОСОБА_8 не менше дванадцяти ударів колюче-ріжучим предметом по типу ножа та один удар твердим тупим предметом у ділянку голови, не менше трьох ударів колюче-ріжучим предметом по типу ножа в ділянку грудної клітки, не менше шести ударів колюче-ріжучим предметом по типу ножа в ділянку правої верхньої кінцівки та не менше дев`яти ударів колюче-ріжучим предметом по типу ножа в ділянку лівої верхньої кінцівки, чим заподіяв смерть ОСОБА_8 .
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката
ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого
ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, оскільки не досліджені всі обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Зокрема указує на те, що судом були відхиленні клопотання сторони захисту: - про виклик свідків в судове засідання; - про проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 ; - про допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які брали участь як поняті під час огляду місця події 02 липня
2021 року; - про допит свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які брали участь як поняті під час проведення пред`явлення особи для впізнання 21 січня 2022 року;
- про допит слідчої ОСОБА_14 ; - про визнання доказів недопустимими. Вважає протокол пред`явлення особи для впізнання від 21 січня 2022 року, в ході якого свідок ОСОБА_15 в приміщені СІЗО впізнав ОСОБА_6, недопустимим доказом, оскільки слідчу дію проведено з порушенням ст. 228 КПК України, а також з порушенням права ОСОБА_6 на захист без участі захисника. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що висновки судових експертиз, які були проведенні в кримінальному провадженні, не мають прямого доказового значення і не доводять, що саме ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, жодних предметів, якими були заподіяні ушкодження ОСОБА_8 знайдено не було, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи інформації, яка б мала значення для даного кримінального провадження, також встановлено не було. Зазначає, що апеляційний суд не встановив і не усунув порушень, допущених судом першої інстанції, чим також допустив істотне порушення вимог кримінального-процесуального закону.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника
ОСОБА_7 необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 в умисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на наступні докази.
Сам ОСОБА_6 у суді підтвердив, що останні 30 років проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_8, з якою мав складні відносини, тому мали місце періодичні сварки. Надав показання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 23 годині він вийшов на вулицю подихати повітрям, а мати залишалась вдома. Повернувшись додому через деякий час, він виявив відсутність матері, будинок був відчинений, слідів боротьби не було, проте все було забруднено кров`ю. Він зрозумів, що до нього приходили незнайомці, які напередодні намагалися викрасти його автомобіль, і вони вбили мати. Приблизно півтори години він думав що робити, після чого почав прибирати сліди крові, щоб уникнути безпідставного затримання. Зазначив, що до правоохоронних органів він не звертався, родичам нічого не повідомляв, вранці зібрав особисті речі та поїхав до м. Києва. Через 2-3 тижні він повернувся до м. Чернігова та винайняв квартиру, при цьому додому не повертався і родичам не телефонував. Побачивши, що його оголошено в розшук, він злякався, оскільки боявся розплати від працівника поліції, який начебто був причетний до викрадення його автомобіля. Указав, що жодних погроз ні від кого не отримував.
Потерпіла ОСОБА_16 надала суду показання про відомі їй обставини смерті її матері ОСОБА_8 . Зазначила, що мати тривалий час проживала з її братом ОСОБА_6, з яким були складні відносини. Востаннє вона розмовляла з матір`ю ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 21 годині. Наступного дня вона не могла додзвонитися матері. 01 липня 2021 року у період часу з 19 по 20 години вона поїхала до домогосподарства матері, хвіртка у двір та двері будинку були зачинені. Вона звернула увагу на те, що на вікні в кімнаті ОСОБА_6 не було ні тюлі, ні штори, а вікно було закрите покривалом. Оглянувши приміщення будинку, вона виявила відсутність покривала червоного кольору, покривала коричневого кольору та пледа тигрового кольору, а на подвір`ї вона побачила вологий килимок. 02 липня 2021 року в період часу з 06 по 07 годину вона зі своєю сім`єю знову приїхали до господарства, матір знов не розшукали і викликали працівників поліції.
Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 надали суду аналогічні показання про обставини зникнення ОСОБА_8 . Свідок ОСОБА_17 зазначив, що 01 липня 2021 року вранці при повторному огляді будинку за місцем проживання ОСОБА_8 було виявлено сліди крові на шторах, шпалерах, у ванній кімнаті. На подвір`ї він виявив мокрий килимок та випрану тюль, а біля дерева - лопату, на якій в його присутності працівники поліції зафіксували сліди крові. Свідок ОСОБА_18 також повідомив про сліди крові в будинку на арці та тюлі, про замите вікно, відсутність килимка і покривала. Обидва свідки в приміщенні будинку бачили пошкоджену накладну планку на двері в кімнаті ОСОБА_8 .
Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які є сусідами ОСОБА_6, підтвердили, що останній часто сварився зі своєю матір`ю ОСОБА_8 . Свідок ОСОБА_20 бачила, що вранці в період часу з 05 по 06 годину ОСОБА_6 декілька разів виходив зі свого будинку та щось виливав по подвір`ю.
Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 надали суду показання про обставини сварки з ОСОБА_6 з приводу того, що вони 22 червня 2021 року хотіли за допомогою евакуатора відтягти автомобіль марки "Москвич". Працівники поліції не приїздили, жодних погроз ОСОБА_6 ніхто не висловлював. Згідно з протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 грудня 2021 року зазначені свідки впізнали ОСОБА_6 як чоловіка, який вчинив з ними сварку з приводу перебування автомобіля марки "Москвич" на евакуаторі.
Свідок ОСОБА_15 в суді надав показання про те, що наприкінці червня
2021 року приблизно опівночі, коли він повертався додому, неподалік залізничної колії навпроти автомобільного кооперативу "Подусівський" назустріч йому йшов чоловік високого зросту, який віз у руках накриту ганчір`ям господарську тачку, яка була темного кольору, з двома ручками та на двох колесах. Вони розминулись між собою на відстані не більше одного метра. Приблизно через тиждень він дізнався про вбивство, зателефонував до поліції і розповів про зустріч незнайомця з тачкою та про місце зустрічі. Свідок зазначив, що добре запам`ятав чоловіка, оскільки під час руху він постійно підсвічував ліхтарем. Зазначив, що місце зустрічі було поруч з місцем, де було закопане тіло. Підтвердив суду обставини проведення за його участю пред`явлення особи для впізнання у приміщенні СІЗО та вказав ознаки, за якими впізнав ОСОБА_6 .
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, свідок ОСОБА_15 двічі безпосередньо допитувався в суді - у судовому засіданні 28 липня 2022 року та додатково за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні 13 грудня 2022 року. Під час допиту свідок ОСОБА_15 чітко зазначив, що ОСОБА_6 є саме тим чоловіком, якого він зустрів вночі з тачкою.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив, перевірив на предмет допустимості та у вироку обґрунтовано послався на дані, що містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання від 21 січня 2022 року за участю свідка ОСОБА_15, у ході якого свідок впізнав ОСОБА_6 як чоловіка, якого він наприкінці червня 2021 року вночі зустрів з тачкою біля кооперативу "Подусівський".