ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 755/7517/20
провадження № 51-4232км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 6 червня 2023 року у об`єднаному кримінальному провадженні №12018100040007860, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ужгород, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_6 засуджено: за ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено засудженому ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Вирішено питання щодо цивільних позовів ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 19 січня 2019 року шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 у розмірі 5 630 грн, якими розпорядився на власний розсуд (ч. 1 ст. 190 КК).
Цього ж дня, ОСОБА_6, діючи повторно шляхом обману, заволодів грошовими коштами потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_15, кожного, по 5 630 грн, а також, в період часу з 7 березня по 8 жовтня 2019 року заволодів: грошовими коштами потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_16, кожного, по 6 623 грн; грошовими коштами потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_19, кожної, по 6 700 грн; грошовими коштами потерпілого ОСОБА_22 у розмірі 26 400 грн; грошовими коштами потерпілої ОСОБА_23 у розмірі 33 500 грн; грошовими коштами потерпілої ОСОБА_13 у розмірі 44 500 грн; грошовими коштами у розмірі 45 000 грн, наданими потерпілою ОСОБА_24, 13 500 грн з яких належали останній; грошовими коштами потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на загальну суму 124 160 грн, якими розпорядився на власний розсуд (ч. 2 ст. 190 КК), за обставин, детально викладених у вироку.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника, а вирок суду без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вказує на те, що у даному випадку мають місце цивільно-правові відносини, оскільки заявки на тури були створені, грошові кошти на рахунки надходили. Зазначає, що по всім епізодам, які внесені до 31 березня 2020, досудове розслідування проведено до внесення відповідних відомостей до ЄРДР у 2019 році, а докази, які долучені прокурором, збиралися в рамках іншого кримінального провадження. Вказує, що в судовому засіданні 26 листопада 2020 року в суді першої інстанції приймав участь прокурор, який не був включений в групу прокурорів. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про надання тимчасового доступу до комп`ютера, який було вилучено працівниками поліції під час обшуку, на якому, за твердженням засудженого, містяться докази його невинуватості. Вказує, що кримінальне провадження, де потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_11 не містить постанови про визначення підслідності. Зазначає, що епізод, інкримінований ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 190 КК згідно вироку суду останнім скоєно 13 серпня 2019 року, а тому час постановлення рішення апеляційний судом (6 червня 2023 року) колегія суддів повинна була звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК, а кримінальне провадження в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Вищезазначені доводи залишились поза увагою апеляційного суду, який в порушення вимог ст. 419 КПК не надав обґрунтованих відповідей на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а деякі доводи взагалі не відобразив у своєму рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор підтримав часткового лише в частині застосування положень ст. 49 КК. Потерпілі заперечували проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.