ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 601/1223/20
провадження № 51-6115 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Тернопільського апеляційного суду від 12 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019210220000109 від 30 липня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременець, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 січня 2023 рокуОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, і виправдано їх за недоведеністю вчинення ними цього правопорушення.
Цивільний позов в межах кримінального провадження залишено без розгляду.
Тернопільський апеляційний суд 12 липня 2023 року апеляційну скаргу прокурора задовольнив частково, вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 січня 2023 року скасував і ухвалив свій, яким ОСОБА_8 визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, і призначив покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в підприємствах, установах, організаціях лісової галузі строком на 1 рік.
Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік з покладенням на нього обов`язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в підприємствах, установах, організаціях лісової галузі строком на 1 рік.
Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік з покладенням на нього обов`язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо цивільного позову та процесуальних витрат.
За встановлених судом фактичних обставин, які детально викладені у вироку, ОСОБА_8 з 01 березня 2017 року по 22 листопада 2018року працював на посаді інженера лісового господарства І категорії Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство"(далі - ДП).
28 лютого 2018 року ОСОБА_8, будучи в складі підрозділу з відведення і таксації лісосік, за участі інженера лісокористування ОСОБА_9, перебуваючи на земельній ділянці з лісовими насадженнями 25 кварталу 21 виділу Підлісецького лісництва ДП, що на території Великобережецької сільської ради, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, провів відмежування в натурі та відмітив на вищевказаній ділянці у вибіркову рубку (вирубування небезпечних дерев) 45 дерев різних порід, які останнім внесено у відомість переліку дерев відведених в рубку площею 0,106 га у виділі 21 кварталу 25 Підлісецького лісництва ДП.
Надалі ОСОБА_8 виписав лісорубний квиток серії НОМЕР_1 від 26 березня 2018 року на проведення вибіркової рубки (вирубування небезпечних дерев) на зазначеній земельній ділянці, вказавши як підставу проведення рубки виробничий план, при тому, що така рубка матеріалами лісовпорядкування не передбачена.
Отже, внаслідок неналежного виконання службових обов`язків ОСОБА_8, виписано вказаний лісорубний квиток на здійснення вибіркової рубки у 25 кварталі 21 виділу Підлісецького лісництва ДП, хоча фактично під рубку відводились лісові насадження площею 0,106 га на землях запасу Великобережецької сільської ради, без будь-якого погодження чи домовленості з органом місцевого самоврядування.
Цим же вироком встановлено, що ОСОБА_7 з 03 жовтня 2016 року по 21 травня 2019 року займав посаду головного лісничого ДП.
28 лютого 2018 року на підставі листа ВАТ "Тернопільобленерго" від 31 січня 2018 року № 519/46 останній надав вказівку своєму підлеглому ОСОБА_8, який був у складі підрозділу з відведення і таксації лісосік, за участі інженера лісокористування ДП ОСОБА_9 для обстеження та відведення у рубку земельної ділянки з лісовими насадженнями (лісосіки) 25 кварталу 21 виділу Підлісецького лісництва ДП, що на території Великобережецької сільської ради.
Однак, головний лісничий ОСОБА_7, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, допустив відмежування в натурі та відведення на вищевказаній ділянці у вибіркову рубку (вирубування небезпечних дерев) 45 дерев різних порід, які не входять в лісовий масив лісового господарства.
Надалі 28 лютого 2018 року ОСОБА_7, перебуваючи на земельній ділянці, щодо якої вирішувалося питання проведення відводу лісосіки, видачі лісорубного квитка та розчистки лінії електропередач, провів висотоміром обміри висоти модельних дерев, які відведено в рубку із визначенням породи, висоти, ступеня товщини, про що, було внесено дані у відомість переліку дерев відведених в рубку у виділі 21 кварталу 25 Підлісецького лісництва ДП.
Після цього ОСОБА_7 скріпив своїм підписом у графі "Виконавці" на звороті документу, польову перелікову відомість дерев, призначених в рубку від 28 лютого 2018 року, яка стала підставою для видачі лісорубного квитка серії НОМЕР_2 на проведення вибіркової рубки вибіркової рубки лісових насаджень у 25 кварталі 21 виділу Підлісецького лісництва ДП.
Внаслідок неналежного виконання службових обов`язків ОСОБА_7, видано вказаний лісорубний квиток на здійснення вибіркової рубки лісових насаджень у 25 кварталі 21 виділу Підлісецького лісництва ДП, хоча фактичним місцем проведення рубки виступала земельна ділянка в межах земель запасу Великобережецької сільської ради.
Отже головний лісничий ОСОБА_7, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не здійснив перевірку щодо відповідності земельної ділянки під час відведення лісосіки в натурі документації з лісовпорядкування та перебування її в користуванні ДП, правомірності проведеної вирубки, та в подальшому належно не перевірив якість виконаних робіт і прийняв їх.
На підставі лісорубного квитка серії НОМЕР_1 від 26 березня 2018 року працівниками Підлісецького лісництва ДП рубки 52 дерев різних порід, які знаходились за межами 21 виділу 25 кварталу вказаного лісництва на земельній ділянці, що належить до земель запасу Великобережецької сільської ради і не перебуває в користуванні ДП, внаслідок чого спричинено шкоду лісу через незаконне вирубування дерев на землях запасу Великобережецької сільської ради Кременецького району за межами населеного пункту села Великі Бережці на землях лісогосподарського призначення не наданих у власність чи користування в сумі 316469,38 грн., що є тяжкими наслідками.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Укасаційних скаргах засуджені ОСОБА_8 та ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просять скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів поданих касаційних скарг зазначають, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що:
· їх вина не доведена "поза розумним сумнівом";
· висунуте обвинувачення у вирубці 52 дерев є безпідставним, адже лісорубний квиток ними був виписаний лише на 45 дерев різних порід;
· органом досудового розслідування не встановлено кола службових обов`язків, які згідно з обвинувальним актом були ними порушені;
· станом на дату виписки лісорубного квитка не був виготовлений державний акт на земельну ділянку з кадастровим № 6123481400:01:001:1096; у їх розпорядженні не було технічної документації із землеустрою та вони не були з нею обізнані;
· під час роботи вони керувалися даними планшетів № 3 та № 4 Кременецького лісництва, відповідно до яких земельна ділянка, на якій в подальшому була здійснена рубка, відносилася до 21 виділу 25 кварталу Підлісецького лісництва ДП;
· через допущену помилку розробником технічної документації із землеустрою вказана земельна ділянка відрізняється від земельної ділянки, яка відображена у планшеті № 3 та № 4 Кременецького лісництва, за конфігурацією, площею та межами. При цьому зауважують, що зазначена помилка в подальшому була виправлена самим розробником;
· земельно-технічна експертиза проводилася лише за кадастровою картою, при цьому експертом не бралися до уваги дані планшетів № 3 та № 4 Кременецького лісництва;
· наявність у Великобережецької сільської ради земель лісового фонду не підтверджується належними та допустимими доказами;
· у порушення ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не перевірив докази шляхом їх повторного дослідження.
Крім того апеляційний суд не дотримався вимог кримінального закону, оскільки станом на момент постановлення обвинувального вироку минули передбачені ст. 49 КК України строки давності притягнення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України;
Наголошують, що вирок апеляційного суду є невмотивованим та не відповідає вимогам статей 370 та 374 КПК України.
Заперечень на касаційну скаргу до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджені та їх захисники підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити.
Прокурор вважала, що Верховному Суду слід вийти за межі касаційної скарги, застосувати положення ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.