ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 686/9938/23
провадження № 61-15733 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересовані особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Міністерство оборони України;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2023 року у складі судді Чевилюк З. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, заінтересовані особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою.
Заява обґрунтована тим, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, у зв`язку із веденням бойових дій у м. Маріуполі, вона тимчасово виїхала за межі України. З сином ОСОБА_2 спілкувалась телефоном до 02 березня 2022 року, після чого зв`язок був втрачений.
У квітні 2022 року на сайті Президента України був опублікований Указ від 07 квітня 2022 року № 220/2022 "Про відзначення державними нагородами України", згідно якого за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України солдат ОСОБА_2 нагороджений державною нагородою-орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
08 вересня 2022 року вона подала заяву до Національної поліції України про зникнення безвісти ОСОБА_2, відомості щодо якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202224300002136.
20 грудня 2022 року вона отримала сповіщення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполі, безпосередньо здійснюючи заходи кругової оборони м. Маріуполя, ОСОБА_2 загинув. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Вказана обставина підтверджується і актом про настання смерті від 04 квітня 2022 року № 0364/БТГр/39.
Вказувала, що визнання ОСОБА_2 померлим їй необхідно для отримання передбачених законодавством виплат та оформлення спадщини.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд оголосити військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, загиблим під час виконання військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини, вірогідна дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, з визначенням місця смерті у м. Маріуполі Донецької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Оголошено ОСОБА_2, військовослужбовця, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, загиблим під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши місце смерті у м. Маріуполі Донецької області.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заінтересовані особи не висловили заперечень щодо задоволення заяви та встановлення відповідного факту. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні обов`язків військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявниці як члена сім`ї військовослужбовця, тобто відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявниці, а саме: отримання виплат, передбачених законодавством, та оформлення спадщини.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Судом першої інстанції правильно враховано положення статті 46 ЦК України.
Оголошення фізичної особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події, в даному випадку, загибелі ОСОБА_2 19 березня 2022 року внаслідок поранення під час оборони м. Маріуполя, що підтверджуються належними та допустимими доказами.
Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2023 року Міністерство оборони України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 другої статті 389 ЦПК України), не дослідження судами зібраних у справі доказів та не надання їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 686/9938/23 із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки про наявність правових підстав для оголошення ОСОБА_2 померлим.
Зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на цей час, а відтак воєнні дії на території України тривають, що виключає можливість визнання особи померлою в порядку частини другої статті 46 ЦК України, оскільки момент перебігу строку, із яким закон пов`язує можливість оголошувати фізичну особу померлою (день закінчення воєнних дій), ще не настав і, відповідно, перебіг шестимісячного строку, визначений даною нормою права, не розпочався.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2, який є сином заявниці ОСОБА_1, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з актом про настання смерті від 04 квітня 2022 року № 364/БТГр/39, комісія в складі начальника штабу військової частини НОМЕР_1, командира батальну морської піхоти військової частини НОМЕР_1, начальника штабу батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1, начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1, командира військової частини НОМЕР_2 встановила, що солдат батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2, перебуваючи в м. Маріуполі та безпосередньо здійснюючи заходи бойового розпорядження ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3" від 27 лютого 2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14 год. 30 хв. загинув внаслідок отримання множинних поранень правого стегна та ділянки тазу з пошкодженням магістральних судин під час бойового зіткнення з противником.
20 грудня 2022 року Хмельницьким об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 направлено сповіщенням, в якому вказано, що солдат ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполі безпосередньо здійснюючи заходи кругової оборони м. Маріуполя, смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.