ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 303/4847/22
провадження № 61-8664св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: " ОСОБА_2 № 1 ПІ-ЕЛ-СІ", Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2022 року в складі судді: Куцкір Ю. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року і додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 червня 2023 року в складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Мацунича М. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ", Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони на нерухоме майно та вилучення записів,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ", Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони на нерухоме майно та вилучення записів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 05 серпня 2005 року між ним та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № MKAWGK00000294, згідно з умовами якого позивач отримав кредитні кошти у розмірі 47 200,00 дол. США, строком до 04 серпня 2025 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором позивач надав в іпотеку банку домоволодіння АДРЕСА_1 (далі - домоволодіння).
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17 червня 2016 року із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" стягнено суму заборгованості у розмірі 34 099,07 дол. США.
06 жовтня 2020 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області на підставі зазначеного рішення було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання.
30 березня 2021 року головний державний виконавець Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хабаров В. В. на підставі пункту 9 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 63328405, припинення чинності арешту майна боржника і скасування інших заходів примусового виконання рішення. Тобто, виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду про стягнення заборгованості. Вказана постанова про закінчення виконавчого провадження є чинною та не оскаржувалася банком.
16 листопада 2021 року позивач подав до АТ КБ "ПриватБанк" заяву із проханням про повернення правовстановлюючих документів та зняття обтяжень із домоволодіння, яке є предметом іпотеки, однак банк відмовив йому з посиланням на те, що за ним ще рахується заборгованість.
Однак, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірного домоволодіння приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А. В. 21 березня 2007 року зареєстровано обтяження - іпотека на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити від 19 лютого 2007 року та вказано іпотекодержателем " ОСОБА_2 № 1 ПІ-ЕЛ-СІ".
З урахуванням наведеного, позивач просив суд:
- визнати іпотеку спірного домоволодіння, згідно з договором іпотеки від 05 серпня 2005 року, укладеним ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк", правонаступник якого є "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO/1 PLC), посвідченим приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришковичем О. В. за реєстровим номером № 3094, такою, що припинена;
- зняти заборону на нерухоме майно з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 2541532, дата реєстрації - 28 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришковичем О. В.; підстава обтяження - договір іпотеки від 05 серпня 2005 року № 3094; об`єкт обтяження - спірне домоволодіння; власник - ОСОБА_1 ; додаткові дані: іпотекодержатель АТ КБ "ПриватБанк") та виключити вказаний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також виключити запис з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 2262866; дата реєстрації - 21 березня 2007 року; підстава обтяження - договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, серія та номери 351, 352, посвідчений 19 лютого 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А. В.; іпотекодержатель - " ОСОБА_2 № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO/1 PLC), причина відсутності коду: особа не є громадянином України, АДРЕСА_2 (АДРЕСА_3); іпотекодавець - ОСОБА_1 ; розмір основного зобов`язання - 47 200,00 дол. США; строк виконання - 04 серпня 2025 року).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 14 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором виконано в повному обсязі, то підлягає і припиненню іпотека, яка забезпечувала вказане зобов`язання, а також вилучення записів про обтяження та іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірного домоволодіння.
Закарпатський апеляційний суд постановою від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишив без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а також зазначив, що позивач довів факт припинення зобов`язання за кредитним договором внаслідок його повного виконання, а тому наявні підстави для визнання зобов`язань за договором іпотеки від 05 серпня 2005 року припиненими. Суд не прийняв до уваги доводи банку про наявність заборгованості, вказавши про те, що банк у судовому порядку достроково стягнув з позивача заборгованість за кредитним договором, чим змінив строк виконання основного зобов`язання, у зв`язку з чим втратив право нараховувати передбачені кредитним договором відсотки.
Закарпатський апеляційний суд додатковою постановою від 12 червня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Баняса В. В. про відшкодування судових витрат на правничу допомогу - задовольнив.
Стягнув з "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" та АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі по 2 750,00 грн з кожного.
Стягуючи з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходив з того, що послуги, які надані адвокатом в суді апеляційної інстанції, узгоджуються з матеріалами справи та процесуальними діями, які вчинялись під час апеляційного провадження у цій справі, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності) і розумності, та є обґрунтованими.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
07 червня 2023 року АТ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2022 року і постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2017 року в справі № 6-2096цс16, від 07 лютого 2018 року в справі № 910/11249/17, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 червня 2016 року в справі № 303/2253/16 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, розмір якої визначений станом на червень 2016 року, було виконано лише у березні 2021 року, тобто більше ніж через 5 років, що свідчить про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань, а тому не припиняє зобов`язань сторін за укладеним кредитним договором і не може бути підставою для припинення забезпечувальних зобов`язань.
Вказує на те, що внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду за позивачем наявна заборгованість, а тому відсутні правові підстави для визнання зобов`язань за кредитним договором виконаними та задоволення позову про припинення іпотеки.
Також 12 липня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у цій справі.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 липня 2021 року в справі № 922/2604/20, від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15, від 07 листопада 2019 року в справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 922/2685/19.
Заявник не погоджується з розміром судових витрат за надану позивачу правову допомогу, оскільки такі витрати не підтверджені належними та допустимими доказами.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2023 року та у жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги АТ КБ "ПриватБанк", в яких вказує на те, що доводи касаційних скарг є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарг висновків суду не спростовують. Тому просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року та витребувано матеріали справи із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 червня 2023 року.
Справа надійшла до Верховного Суду у вересні 2023 року.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що 05 серпня 2005 року між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МKAWGK00000294, згідно з умовами якого останній отримав кредитні кошти у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 47 200,00 дол. США, строком до 04 серпня 2025 року (а. с. 7, 8).
З метою забезпечення виконання вказаних зобов`язань за кредитним договором 05 серпня 2005 року між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого останній надав в іпотеку спірне домоволодіння АДРЕСА_1 (а. с. 9, 10).
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17 червня 2016 року стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості у розмірі 34 099,07 дол. США (а. с. 11).
30 березня 2021 року головний державний виконавець Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хабаров В. В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 63328405 у зв`язку зі сплатою суми боргу в повному обсязі (а. с. 12).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 липня 2022 року № 305187062 встановлено, що власником спірного домоволодіння є ОСОБА_1, а іпотекодержателем " ОСОБА_2 № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" (а. с. 13).
Відповідно до розрахунку заборгованості залишок заборгованості за кредитним договором від 05 серпня 2005 року № MKAWGK00000294 складає 75 446,85 дол. США (а. с. 71-74).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк", поданої на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України "Про іпотеку", який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
Отже, за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання.
При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов`язання.
Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про дострокове стягнення заборгованості та припинення у зв`язку із цим основного зобов`язання іпотека припиняється.
Схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 711/4556/16, від 17 квітня 2018 року в справі № 522/407/15 та постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 127/26402/20, від 29 січня 2024 року в справі № 688/2994/22.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).