ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 757/30568/21-ц
провадження № 61-3229св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Фаловської І. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційного банку "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про стягнення коштів,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Тарасовою-Патрай Ксенією Андріївною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Олійника В. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", банк), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фінансова компанія "Фінілон", про стягнення коштів,
Позов обґрунтований тим, що 05 вересня 2014 року між ОСОБА_1 і АТ КБ "Приватбанк" укладено договір банківського вкладу на суму 10 000,00 дол. США з нарахуванням 8 % річних та докапіталізацією (далі - договір). Розмір вкладу щомісячно збільшується за рахунок нарахованих відсотків.
Відповідно до пункту 6 договору, якщо після закінчення строку дії вкладу клієнт не заявить банку про намір забрати кошти, договір автоматично продовжується ще на один строк. Строк продовжується неодноразово без явки клієнта до банку.
Після тимчасової окупації Автономної Республіки Крим внаслідок збройної агресії російської федерації її рахунок з вкладом було заблоковано.
На її звернення до банку з вимогою про розірвання договору та повернення вкладу з відсотками вклад їй не повернено.
Просила стягнути з відповідача на її користь за договором від 05 вересня 2013 року № SAМDNWFD0070002890100 вклад у розмірі 12 559,58 дол. США, відсотки за вкладом - 9 387,15 дол. США та 3% річних - 2 603,45 дол. США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року в позові відмовлено.
Суд виходив з того, що позивачка не надала належних доказів подання заяви до відповідача про розірвання договору та/або повернення вкладу з відсотками, тому у неї немає будь-якого не визнаного або оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року повернено заявниці.
Суд апеляційної інстанції з огляду на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2022 року апеляційну скаргу позивачки залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору. ОСОБА_1 було роз`яснено необхідність сплати судового збору та помилковість посилань на те, що вона звільнена від сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон).
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що недоліки апеляційної скарги заявниця не усунула. Крім того, позивачка у позові не посилалася на обставини, якими вона обґрунтовує позовні вимоги відповідно до Закону, не зазначила, яке її право як споживача порушене, тому не може бути звільнена від сплати судового збору на підставі Закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
07 березня 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Тарасову-Патрай К. А. звернулася до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року, просила її скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачі фінансових послуг у справах щодо захисту їх прав звільняються від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, провадження № 14-714цс19, щодо застосування статей 16, 23 ЦК України, статей 4, 22 Закону та відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема у випадку порушення банком зобов`язання з повернення вкладу.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2023 року матеріали апеляційної скарги надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм норми матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: статті 22 Закону, частини шостої статті 357 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що право на суд включає в себе не тільки право ініціювати провадження, а й право розраховувати на розгляд спору судом (рішення від 01 березня 2002 року у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25; рішення від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України", заява № 377/02, пункт 52).
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Сплата судового збору особами, які звертаються до суду, - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами, зокрема ЦПК України та Закону України "Про судовий збір".
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.