ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 760/4267/21
провадження № 61-14640св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Київська міська рада, ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Голиця Тетяна Іванівна, на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, строком у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, 1940 року народження, після смерті якої відкрилася спадщина на майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_4 склала заповіт від 20 лютого 2012 року, яким заповіла йому все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, все те, на що вона за законом мала би право і що їй належало би на момент смерті.
На момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала у вказаній квартирі одна, інших зареєстрованих осіб у цьому житловому приміщенні на час відкриття спадщини не було.
Вказував, що він не є родичем ОСОБА_4 . Близько 10 років тому він орендував у неї квартиру, з того часу вони почали підтримувати дружні стосунки, вітали одне одного зі святами, адже вона проживала одна, чоловіка та дітей не мала.
ОСОБА_4 ніколи не повідомляла йому про складання заповіту, про її смерть та заповіт він дізнався випадково вже після закінчення встановленого строку для прийняття спадщини, у зв`язку із чим 28 грудня 2020 року звернувся до державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Через відсутність оригіналу заповіту нотаріус підготував відповідний запит на отримання дублікату заповіту, який отриманий ним 12 січня 2021 року.
Разом з тим, постановою Першої Київської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 812/02-14 від 04 лютого 2021 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру після смерті померлої ОСОБА_4 у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Враховуючи, що він не мав права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, не проживав з нею на момент смерті за однією адресою, до 26 жовтня 2020 року не знав про існування складеного на його користь заповіту, вважає, що причина, за якої він пропустив строк для прийняття спадщини, є поважною, просив позовну заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Зокрема, суд першої інстанції послався на те, що позивач не був обізнаним про наявність заповіту складеного ОСОБА_4 на його ім`я.
Не погоджуючись із цим рішенням,ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року та ухвалено нове судове рішення.
Відмовлено в позові ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Також в даному випадку не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність позивача про наявність заповіту, адже вказані обставини не вплинули на реалізацію ним спадкових прав, оскільки він не був обізнаний про смерть спадкодавця.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження наявності об`єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали йому реалізувати своє право на прийняття спадщини після ОСОБА_4 у встановлені законом строки.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Голиця Т. І. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду 27 грудня 2023 ОСОБА_2 просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити та закрити касаційне провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
30 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилось нерухоме майно, зокрема, квартира АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 за життя склала заповіт, посвідчений 20 лютого 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демченко О. І., зареєстрований в реєстрі за № 106, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1
25 червня 2020 року до Першої Київської державної нотаріальної контори подана заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після ОСОБА_4 . Заявник зазначав, що проживав з померлою однією сім`єю не менше п`яти років до дня її смерті. Першою Київською державною нотаріальною конторою щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 було заведено спадкову справу № 640/2020.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2021 року встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 2008 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28 грудня 2020 року до Першої Київської державної нотаріальної контори Олійником М. М. подана заява про прийняття спадщини після ОСОБА_4 за заповітом. Заявник просив нотаріуса зробити відповідні запити, необхідні для оформлення спадщини.
28 грудня 2020 року Перша Київська державна нотаріальна контора звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Демченко О. І. з запитом про надання дублікату заповіту ОСОБА_4, посвідченого 20 лютого 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демченко О. І., зареєстрованого в реєстрі за № 106.
Дублікат вказаного заповіту ОСОБА_1 виданий 12 січня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 25.
04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 .
Постановою державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Кароєвої-Яремчук Т. М. від 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском ним шестимісячного строку для прийняття спадщини.
У спадковій справі міститься повідомлення від 08 жовтня 2020 року № 7109/02-14 Першої Київської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_1 про заведення спадкової справи № 640/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та про наявність заповіту ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 . Докази отримання вказаного повідомлення ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.