ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 215/8472/21
провадження № 61-2685св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 напостанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), у якому просила стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час простою у розмірі 672 275,97 грн.
Позовні вимоги мотивувала тим, щоз 01 березня 1988 року працює бухгалтером вагонного депо "Луганськ" ДП "Донецька залізниця".
У липні 2014 року, у зв`язку з початком проведення антитерористичної операції на території міста Луганська, вона переїхала на підконтрольну Україні територію.
Наказом вагонного депо "Луганськ" ДП "Донецька залізниця" від 25 липня 2014 року № 879 на структурному підрозділі оголошено простій не з вини працівників з 26 липня 2014 року до дати припинення обставин, що призвели до зупинення підприємства для всіх працівників вагонного депо "Луганськ". За весь час простою заробітна плата їй не виплачувалася, у зв`язку з чим були грубо порушені її права та законні інтереси.
Заочним рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 грудня 2016 року стягнуто з вагонного депо "Луганськ" ДП "Донецька залізниця" на її користь середньомісячний заробіток за час простою у розмірі 95 169,96 грн.
З урахуванням викладеного вважала, що відповідач має сплатити їй середній заробіток за час простою за період з квітня 2016 по грудень 2021 року включно, що становить 672 275,97 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час простою за період з квітня 2016 року по березень 2017 року в розмірі 107 174,43 грн.
Судовий збір компенсовано за рахунок держави.В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час простою за період з квітня 2016 року по березень 2017 року. Водночас з 20 березня 2017 рокунеможливість виконання відповідачем обов`язків, передбачених законодавством України про працю, спричинена впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тому підстав для задоволення позову в іншій частині немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у позові відмовлено в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при обставинах, що склалися у позивача, вона з липня 2014 року мала можливість, переїхавши на підконтрольну Україні територію, перевестись на роботу за своїм фахом до будь-якого підрозділу підприємства відповідача або працевлаштуватись на інше підприємство за фахом, вирішити питання про розірвання трудового договору, однак цього не зробила, оформила пенсію по інвалідності, тобто має засоби до існування, тому підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час простою за період з квітня 2016 року по грудень 2021 року немає.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютого 2023 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм прав без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16, від 08 червня 2022 року в справі № 750/958/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 757/58583/19-ц, від 14 грудня 2022 року в справі № 501/4019/21-ц, від 25 січня 2023 року в справі № 209/3103/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, не врахував факт оголошення роботодавцем простою не з вини працівника. Не звернув уваги на те, що заробітна плата виплачується не лише за фактично виконану роботу, а й за час, коли робота повинна була бути виконана, але не виконувалась з незалежних від працівника причин.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 квітня 2023 року справа № 215/8472/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 з 01 березня 1998 року перебуває у трудових відносинах з вагонним депо "Луганськ" ДП "Донецька залізниця", з жовтня 2011 року працює на посаді бухгалтера.
Згідно з наказом вагонного депо "Луганськ" ДП "Донецька залізниця" від 25 липня 2014 року № 879 на структурному підрозділі оголошено простій не з вини працівників з 26 липня 2014 року до дати припинення обставин, що призвели до зупинення підприємства для всіх працівників вагонного депо "Луганськ".
АТ "Укрзалізниця" є правонаступником ДП "Донецька залізниця" з 21 жовтня 2015 року.
Заочним рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 грудня 2016 року, яке набрало законної сили 12 квітня 2017 року, стягнуто з вагонного депо "Луганськ" ДП "Донецька залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час простою у розмірі 95 169,96 грн (за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року за 18 місяців).
Відповідно до довідки № 1240-5000178223 від 19 серпня 2019 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою МСЕК від 02 травня 2019 року ОСОБА_1 при повторному огляді, у зв`язку з загальним захворюванням, безстроково встановлено другу групу інвалідності з 26 квітня 2019 року, за висновком якої їй протипоказана важка фізична праця.
Висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо АТ "Укрзалізниця", засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, не підконтрольній українській владі, у тому числі в містах Донецьку та Луганську. Початком дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частиною першою статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.