ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 191/2910/21
провадження № 61-12103св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2023 року в складі судді Прижигалінської Т. В.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року в складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2020 року до дня ухвалення рішення, розмір якого визначає суд, та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в сумі 46 067,89 грн.
Позовні вимоги мотивував тим, щоз вересня 1998 року перебував у трудових відносинах з АТ "Укрзалізниця".
01 квітня 2020 року звільнився за власним бажанням з посади машиніста-інструктора у зв`язку з виходом на пенсію.
Однак у день звільнення відповідач не провів з ним повний розрахунок.
Виплати заробітної плати проведені відповідачем, зокрема: у квітні 2020 року в сумі 85 424,41 грн, у травні 2020 року в розмірі 86,20 грн та в липні 2021 року в сумі 2 634, 84 грн, тобто з порушенням строків, передбачених законом.
Сума його середньоденного заробітку складає 1 019,72 грн, кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні, - 722 робочих днів. Відтак сума середньої заробітної плати за цей період становить 736 237,84 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року, у позові відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з пропуску позивачем строку для звернення до суду, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, оскільки про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися ще 05 червня 2020 року, у день проведення з ним фактичного розрахунку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм прав без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року в справі № 682/3060/16-ц; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, не врахували, що останнім днем фактичного розрахунку з ним є 05 серпня 2021 року. Позов поданий до 06 вересня 2021 року, тобто з дотриманням строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
До того ж відповідно до Прикінцевих положень КЗпП України строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 квітня 2023 року матеріали електронної справи № 215/8472/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
01 квітня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі статті 38 КЗпП України.
Згідно з випискою з карткового рахунку ОСОБА_1, відповідач здійснював виплати заробітної плати на його рахунок у період з 01 квітня по 05 червня 2020 року, а також 05 серпня 2021 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.