ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 808/1451/17
адміністративне провадження № К/9901/64/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2017 (суддя: Нестеренко Л.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (судді: Мельник.В.В., Сафранова С.В., Чепурнов Д.В.)
у справі № 808/1451/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромекологія"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромекологія" (далі - позивач, ТОВ "НВО "Укрпромекологія", товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області, податковий/контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2017 № 0000541401 на суму 7232392,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки між позивачем та його контрагентом укладалися господарські договори, які були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а реальність господарських операцій підтверджується первинними документами.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ "НВО "Укрпромекологія" з ТОВ "Акта Трейд". Тобто, документально підтверджено формування ТОВ "НВО "Укрпромекологія" податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Акта Трейд" за періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі, тоді як відповідач, вважаючи фінансові операції позивача з ТОВ "Акта Трейд" сумнівними, не надав до суду відповідних карток передбачених "Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції", затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України № 233 чи інформації з АРМ "Збір інформації про сумнівні операції".
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції ГУ ДПС у Запорізької області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою,, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В доводах своєї касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було повністю з`ясовано обставини справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що, на думку заявника, призвело до неправильного вирішення спору судами попередніх інстанцій. Також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що надані та досліджені в судовому засіданні документи повністю підтверджують господарські відносини позивача з його контрагентом, а саме: ТОВ "Акта Трейд", однак, в обґрунтування касаційної скарги податковий орган, покладає обставини, які були зазначені в акті перевірки та наголошує, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми процесуального права щодо з`ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги той факт, що позивачем не надано документи, які б свідчили про наявність складів у ТОВ "Акта Трейд", з яких було здійснено відвантаження сировини та матеріалів згідно податкових та видаткових накладних та ТТН, останні на думку скаржника, не підтверджують факт отримання ТОВ "НВО "Укрпромекологія" вантажу саме від ТОВ "Акта Трейд", а отже не підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ "Акта Трейд" та ТОВ "НВО "Укрпромекологія".
Заперечення на касаційну скаргу ТОВ "НВО "Укрпромекологія" до Суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 29.12.2016 по 05.01.2017 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "НВО "Укрпромекологія" (код ЄДР: 31329313) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Акта Трейд" (код ЄДР: 40034412) за період 01.06.2015 по 30.04.2016, за результатами якої було складено акт від 10.01.2017 № 003/08-01-14-01/31329313 (т. 1, а.с. 16-32).
Перевіркою встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ "НВО "Укрпромекологія" занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 4821595 грн. в т.ч.: листопад 2015 року - 768746 грн.; грудень 2015 року - 730488 грн.; січень 2016 року - 814515 грн.; лютий 2016 року - 977290 грн.; березень 2016 року - 996822 грн.; квітень 2016 року - 533734 грн. (т. 1, а.с. 31 та зворотній бік а.с. 31).
Як встановленому судами попередніх інстанції, результатом розгляду ГУ ДПС у Запорізькій області акту перевірки від 10.01.2017 № 003/08-01-14-01/31329313 стало прийняття щодо ТОВ "НВО "Укрпромекологія" податкового повідомлення-рішення від 31.01.2017 № 0000541401, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7232392,50 грн., з яких: 4821595,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 2410797,50 грн. штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а.с. 15).
Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
При цьому, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно з статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст. 135 ПК України).
Відповідно до п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.