П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2024 року
м. Київ
справа №607/1995/20
провадження №51-7053км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Тернополя, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1,
виправданого за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2023 року з урахуванням ухвали цього ж суду від 05 червня 2023 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК (в редакції Закону №263-IX від 31 жовтня 2019 року).
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він, працюючи на посаді начальника відділу містобудування та архітектури Тернопільської районної державної адміністрації, яка відноситься до категорії "Б" посад державної служби, 29 листопада 2019 року в приміщенні свого службового кабінету в м. Тернополі по вул. Майдан Перемоги, 1 повідомив ОСОБА_8, що за отримання будівельного паспорту необхідно надати грошові кошти в розмірі 600 доларів США за кожний будинок, а в загальному на 7 будинків - 4200 доларів США.
Надалі 02 грудня 2019 року приблизно о 15:00 ОСОБА_7 на сходовій клітці поблизу свого кабінету отримав частину грошових коштів від ОСОБА_8, а саме - 1500 доларів США за видачу будівельних паспортів на будинки в с. Івачів Долішній.
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК (в редакції Закону №263-IX від 31 жовтня 2019 року) як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор стверджує про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог прокурор наводить такі аргументи:
- у діях працівників правоохоронного органу була відсутня провокація, а висновки судів попередніх інстанцій про те, що співробітники поліції самі зініціювали інформацію про злочин та зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_7 є неправильними;
- суди залишили поза увагою факт домовленості ОСОБА_8 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 про виготовлення проектів котеджів ще до звернення заявника до відділу, очолюваного ОСОБА_7 ;
- апеляційний суд не вказав, який саме факт вплинув на визнання недопустимими усіх доказів, які отримані внаслідок провокації, та не встановлено на якій стадії вона виникла;
- кримінальне провадження за фактом провокації підкупу ОСОБА_7 щодо співробітників правоохоронних органів було закрито слідчим ДБР через відсутність складу ч. 2 ст. 370 КК;
- суди не застосували закон, який підлягав застосуванню, а саме - ч. 3 ст. 368 КК;
- апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_9 ;
- ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 419 КПК.
До Суду надійшли заперечення захисника на касаційну скаргу, в яких він стверджує про законність судових рішень щодо ОСОБА_7 та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити;
- захисник заперечив вимоги касаційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 1 ст. 370 КПК встановлено вимоги до судових рішень. Зокрема, вони повинні бути законними, обґрунтованими та вмотивованими.
Разом з тим ч. 1 ст. 412 КПК визначає, які саме істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є такими за своєю суттю і тягнуть за собою обов`язкове скасування рішення суду. Йдеться про такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У цьому кримінальному провадженні наведених положень судом апеляційної інстанції було дотримано.
Як вбачається з вироку місцевого суду, з яким погодився апеляційний суд, цей суд визнав невинуватим та виправдав ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
У своїй касаційній скарзі прокурор не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що виправданим було вчинено інкримінований йому корупційний злочин, а пред`явлених стороною обвинувачення доказів було достатньо для ухвалення обвинувального вироку.