ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 628/2809/21
провадження № 51-1870км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ? ОСОБА_7 на вирок Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 2 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Артемівська Перевалівського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин. Так, 6 травня 2021 року, близько 01:00, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6, знаходячись в гостях у свого знайомого ОСОБА_8, перебуваючи на кухні домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в ході конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши в праву руку зі столу кухонний ніж, наніс вказаним ножем один удар в область лівої щоки потерпілому ОСОБА_8, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді різаної рани обличчя, яке згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 08-258/2021 від 17 липня 2021 року відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. З огляду на характер і розміри перенесеного потерпілим різаного поранення обличчя та обумовлений ними характер рубцевих змін, значне зменшення виразності патологічних змін (рубця) з плином часу під дією нехірургічних засобів вбачається малоймовірним та можна дійти висновку щодо невиправності наявної рубцевої деформації (відповідно до пунктів 2.1.1 та 2.1.8 "Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень").
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6, знаходячись на вулиці вказаного домоволодіння, тримаючи у правій руці ніж, обхопивши потерпілого за тулуб обома руками, наніс два удари ножем в область спини, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани поперекової ділянки зліва та різаної рани в поперековій ділянці зліва.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило непоправне знівечення обличчя, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 2 жовтня 2023 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги та доводи, викладені у касаційних скаргах
У касаційній скарзі засуджений посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого, просить змінити судові рішення перекваліфікувавши його дії на ч. 2 ст. 125 КК та звільнити його від відбування покарання.Вказує на те, що місцевий суд не дослідив доказів, які підтверджують непоправиме знівечення обличчя потерпілого, а також на проведення судового розгляду без участі останнього. Покликається на порушення права на захист, що виразилось у незабезпеченні його захисником. Зазначає, що під час визначення порядку та обсягу дослідження доказів, не розумів наслідків проведення судового розгляду відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Також зазначає про неврахування судами того, що у нього на утриманні перебуває двоє дітей, які залишились без догляду, думку потерпілого, який просив суд не позбавляти його волі та висновок органу пробації.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого, просить змінити вирок місцевого суду й ухвалу суду апеляційної інстанції та перекваліфікувати дії засудженого з ч. 1 ст. 121 на ч. 2 ст. 125 КК, пом`якшити засудженому покарання та звільнити його від відбування покарання. Вказує на порушення порядку проведення судового розгляду відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК та на нерозуміння засудженим наслідків застосування зазначеного порядку, оскільки останній не мав юридичної освіти та захисника. Стверджує, що суд не міг встановити наявність знівечення обличчя потерпілого, оскільки судовий розгляд проводився без останнього, а також, що питання знівечення обличчя не входить до компетенції експерта. Покликається на те, що апеляційний суд дав оцінку висновку комісійної судово-медичної експертизи № 08-258/2021 від 17 липня 2021 року без його безпосереднього дослідження. Вказує, що апеляційний суд залишив без уваги заяву потерпілого, про відсутність претензій до засудженого та прохання не позбавляти волі останнього.Також зазначає про неврахування судами того, що у засудженого на утриманні перебуває двоє дітей, які залишились без догляду у воєнний час.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечила проти задоволення касаційних скарг і просила їх відхилити, вважаючи ухвалені судові рішення законними і обґрунтованими.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги сторони захисту підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, правильності установлення фактичних обставин кримінального провадження, а також достовірності доказів.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За статтею 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.